- •Загальні питання теорії фізичного виховання дітей
- •§ 1. Предмет теорії фізичного виховання та його основні поняття
- •§ 2. Завдання теорії фізичного виховання
- •§ 3. Зв’язок фізичного виховання з іншими науками
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2 Розвиток теорії фізичного виховання дітей
- •§ 1. Зарубіжні системи фізичного виховання дітей
- •§ 2. Розвиток теорії фізичного виховання в Росії
- •§ 4. Козацька система тіловиховання
- •§ 3. Вітчизняна система фізичного виховання
- •Питання для самоконтролю
- •§ 1. Засоби фізичного виховання
- •§ 2. Характеристика фізичних вправ
- •Біомеханічна характеристика фізичних вправ
- •§ 3. Класифікація фізичних вправ
- •§ 4. Принципи навчання дітей рухам
- •§ 5. Методи та прийоми навчання дітей рухам
- •§ 6. Способи організації дітей під час навчання рухам
- •§ 7. Етапи навчання дітей фізичним вправам
- •§ 8. Закономірності формування рухливих навичок у процесі навчання дітей
- •§ 9. Розвиток психофізичних якостей у дітей
- •Розділ 4.
- •§ 1. Гімнастика як засіб і метод фізичного виховання дитини.
- •§ 2. Види гімнастики
- •§ 3. Основна гімнастика в системі фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •Стройові вправи
- •Розділ 5.
- •§ 1. Характеристика рухливої гри
- •§ 2. Класифікація рухливих ігор
- •§ 3. Теорія рухливих ігор
- •Методичні прийоми варіювання ступені фізичного навантаження у рухливих іграх
- •§ 4. Спортивні ігри
- •§ 1. Характеристика спортивних вправ
- •§ 2. Навчання ходьбі на лижах
- •§ 3. Катання на ковзанах та санчатах
- •§ 4. Катання на велосипеді
- •§ 5. Навчання плаванню
- •Питання для самоконтролю
- •§ 1. Навчальні форми роботи з дітьми: заняття, урок
- •Показники правильно складеного комплексу та правильно проведеного заняття
- •§ 2. Фізкультурно-оздоровча робота з дітьми
- •§ 3. Активний відпочинок
- •§ 4. Самостійна рухова діяльність та завдання вдома
- •§ 5. Індивідуальна та корекційна робота
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 8.
- •§ 6. Профілактика плоскостопості у дітей
- •§ 7 Профілактика ожиріння
- •§ 8. Порушення постави
- •Список використаної літератури
- •Список рекомендованої літератури
§ 4. Катання на велосипеді
Їзда на велосипеді сприяє розвитку таких фізичних якостей, як сила, швидкість, витривалість, рівновага, координація рухів, орієнтування в просторі. Навчання проводять у теплу пору року (весна, літо, осінь) на спеціальних асфальтованих або ґрунтових доріжках. На заняттях діти мають бути в штанах, щоб не подряпати ніг.
Починають навчання з їзди на триколісному велосипеді. Спочатку дітям пояснюють і показують, як водити велосипед, тримати його обома руками за руль, потім навчають їх сідати на велосипед. Сідають на велосипед з лівого боку, переносячи праву ногу через сідло. Коли діти навчаться плавно натискувати на педалі та їздити по прямій доріжці, їм можна запропонувати різноманітні вправи з поворотами та обминанням предметів, що стоять на доріжці. Найкраще навчати дітей їздити на комбінованому чотириколісному велосипеді (двоколісний велосипед з маленькими коліщатками з боків заднього колеса), бо під час їзди на цьому велосипеді вони набувають навички зберігати рівновагу, як при їзді на двоколісному велосипеді.
Навчати дітей їздити на двоколісному велосипеді й самокаті можна з 4 років.
Методика навчання їзди на двоколісному велосипеді така: спочатку дітей навчають водити велосипед, тримаючи його обома руками за руль, виконуючи різні повороти. Потім вони їздять з допомогою вихователя, який тримає велосипед за руль і сідло. Поступово вихователь переходить до тримання тільки за сідло. Коли дитина оволодіє навичками їзди на велосипеді по прямій доріжці, її вчать робити повороти. Для збереження рівноваги руль треба повертати в бік нахилу. Вихователь повинен іти поруч з дитиною або підтримувати її за плече чи за сідло велосипеда, щоб у разі потреби подати їй допомогу. Така допомога надається доти, доки дитина остаточно не навчиться їздити на велосипеді.
Слід навчити дітей сідати на велосипед і сходити з нього. Сідають на велосипед з лівого боку. Для цього треба нахилити велосипед до себе, перенести через сідло зверху праву ногу (хлопчики) або знизу спереду біля сідла (дівчатка) і поставити ногу на педаль. Потім відштовхнутись лівою ногою і, натискуючи на педаль правою, сісти на велосипед. Вставати з велосипеда треба в зворотному порядку – зупинити велосипед і, нахиливши його вліво, поставити ліву ногу на землю. Можна сідати і вставати з велосипеда іншим способом: тримаючи велосипед за руль, стати лівою ногою на педаль і відштовхнутися правою ногою від землі, поїхати й перенести праву ногу через сідло (хлопчики). Вставати в зворотному порядку.
Для вдосконалення техніки їзди на велосипеді можна запропонувати дітям такі вправи: їзда по „вісімці”, їзда з обминанням перешкод, що стоять на доріжці, та багато інших.
§ 5. Навчання плаванню
Плавання впливає на всебічний розвиток дитини (особливо дихальну систему), оскільки на дитину одночасно впливає сонце, вода, повітря. Дітей найкраще навчати плаванню у спеціально відведених місцях. У процесі навчання слід дотримуватися таких вимог:
1. Обираючи місце для купання, педагог повинен перевірити глибину, вивчити дно.
2. Рівень води не повинен перевищувати 80 см.
3. Педагог, який навчає дітей, повинен сам добре плавати.
4. Купання й підготовка до плавання повинні поєднуватися з сонячними ваннами.
Спочатку дітям знаходитися у воді 5−10 хв. при температурі 20−24оС, а повітря − 24−28 оС.
Коли навчають дітей плавати потрібно, у першу чергу, привчити дітей не боятися води.
Навчання дітей плаванню передбачає використання таких вправ:
1. Вчити рухатися у воді у різних напрямках та в різних положеннях тіла: лежачі на воді, на спині, бігати з іграшками тощо.
2. Вчити дітей ниряти у воду з головою.
3. Вчити рухам ногами вверх-вниз.
4. Вчити рухам рук. Діти спочатку на ослині вчаться виконувати гребок руками.
5. Вчити виконувати видох у воді.
Також рекомендується грати у воді різноманітті рухливі ігри.
