Список рекомендованої літератури

1. Глазырина Л.Д. Физическая культура − дошкольникам: Пособ. для воспитателей / Л.Д. Глазырна. − Москва : Владос, 2001. − 272 с.

2. Каралашвили Е.А. Физкультурная минутка. Динамические упражнения для детей 6−10 лет / Е.А. Каралашвили. − Москва : ТЦ Сфера, 2002. − 64 с.

3. Кругляк О.Я. Від гри до здоров’я нації. Рухливі та українські народні ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник / О.Я. Кругляк, Н.П. Кругляк. − Тернопіль : Підручники і посібники, 2000. − 80 с.

4. Л.Н. Сивачева. Физкультура − это радость! Спортивные игры с нестандартным оборудованием / Л.Н. Сивачева. − Санкт-Петербург : Детство-пресс, 2003. − 48 с.

5. Планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» для учнів 1−4 класів / А.Д. Леськів, Д.М. Левковський, А.Б. Дзюбановський, В.А. Леськів. − Тернопіль : Астон, 2000. − 176 с.

6. Сварковська Л.А. Фізична культура  − дошкільникам. Планування роботи за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Л.А. Сварковська, О.О. Єршова, М.Б. Галичина, Ю.А. Бабанська; За ред. Л.А. Сварковської. − Тернопіль : Мандрівець, 2009. − 144 с.

7. Щербак А.П. Тематические физкультурные занятия и праздники в дошкольном учреждении: Влияние физического воспитания на саморегуляцию поведения дошкольника: Пособ. для педагогов / А.П. Щербак. − Москва : Владос, 2001. − 72 с.

Глосарій

Амплітуда руху − величина шляху частини тіла, що рухається.

Біг – циклічний локомоторний рух, що моє чітку повторюваність циклу рухових дій.

Витривалість − здібність до тривалого виконання якої-небудь діяльності без зменшення її інтенсивності.

Вихідне положення − положення тілу, рук, ніг перед початком виконання вправи.

Гімнастика – система спеціально підібраних фізичних вправ і науково розроблених методичних положень, спрямованих на рішення задач всебічного фізичного розвитку і оздоровлення дитини.

Гімнастика − один з найбільш поширених засобів фізичного виховання.

Гнучкість − здібність досягати найбільшої величини розмаху (амплітуди) руху окремих частин тіла в певному напрямку.

Деталі техніки − другорядні особливості вправ, які можуть змінюватися, не порушуючи техніки.

Загально розвивальні вправи – спеціально підібрані вправи, спрямовані на оздоровлення організму.

Зміст фізичних вправ − дії, що входять до фізичної вправи, та ті основні фізіологічні процесі, які відбуваються під час виконання вправ.

Лазіння – циклічний рух. Воно здійснюється шляхом почергового руху рук і ніг з опорою кожної ноги на рейки драбини і затримкою на них обох ніг.

Метання – рух ациклічного типу. Воно сприяє розвитку окоміру, рівноваги, мозку в цілому, благотворно впливає на центральну нервову систему.

Метод − система дій педагога в процесі навчання рухам в залежності від змісту навчального процесу, конкретних завдань та умов навчання.

Основа техніки − основні елементи вправи, необхідні для вирішення рухливого завдання.

Основна ланка техніки − найбільш важлива і визначальна частина даного руху (наприклад: для стрибка в довжину з місця − це буде відштовхування двома ногами).

Основні рухи – це життєво необхідні для дитини рухи, якими вона користується у процесі свого життя: повзання, лазіння, перелітання, кидання, біг, стрибки

Принцип навчання − це вихідне положення теорії навчання, що випливає із його закономірностей, окреслює загальне спрямування навчального процесу, вимоги до його змісту, методики й організації.

Психофізичні якості − складний комплекс біологічних і психічних властивостей організму, які визначають силові, швидкісно-силові, часові характеристики руху людини.

Ритм − сполучення у часі сильних, акцентованих частин руху зі слабкими, пасивними.

Рівновага − це здібність людини зберігати стійке положення під час виконання різноманітних вправ і поз на зменшеній та піднятій над рівнем землі площині опори.

Рухлива гра з правилами – це свідома, активна діяльність дитини, що характеризується точним і своєчасним виконанням завдань, пов’язаних з обов’язковими для усіх гравців правилами

Рухова активність – включає в себе суму рухів, виконуваних людиною у процесі життєдіяльності.

Рухова навичка − це здатність виконувати дію автоматизовано, яка дозволяє акцентувати увагу на умовах та результатах руху.

Рухове вміння − це здатність виконувати рухову дію за умови зосередження уваги дитини на кожній ще не засвоєній деталі рухової дії.

Сила − здібність долати зовнішній опір або протистояти йому за рахунок м’язового напруження.

Сила рухової дії − це повне нервово-м’язове напруження, потрібне для переміщення тіла, його окремих частин під час виконання рухового завдання.

Спорт – спеціальна діяльність, спрямована на досягнення у будь-якому виді фізичних вправ найвищих результатів, які виявляються у процесі змагань.

Спритність − це здатність людини чітко виконувати рухи у складних координаційних умовах та швидко опановувати нові рухи.

Стрибок – вправа ациклічного типу. В ньому відсутнє повторення циклів і весь процес виконання стрибка уявляє один завершений рух.

Темп руху − кількість рух в одиницю часу або частота повторення циклів руху.

Теорія фізичного виховання – це наукова і навчальна дисципліна, що уявляє з себе систему знань про роль і місце фізичного виховання в житті людини і суспільства.

Техніка фізичних вправ − це найбільш раціональний спосіб виконання вправ.

Траєкторія руху − шлях частини тіла або предмета, що рухається.

Туризм − це різноманітні за формою, змістом та тривалістю походи і подорожі, спрямовані на активний відпочинок, пізнання рідного краю, всебічний розвиток та загартування дітей.

Фізична досконалість – це історично обумовлений рівень фізичного розвитку і висока ступінь здоров’я, всебічна фізична підготовленість до життя і праці.

Фізичне виховання – процес, що спрямований на досягнення фізичної досконалості, тобто високого рівня здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

Фізичне здоров’я – динамічний стан, що характеризується резервом функцій органів і систем, є основою виконання індивідом своїх біологічних і соціальних функцій.

Фізична культура – частина загальної культури, сукупність досягнень суспільства в області фізичного вдосконалення людини, накопичених у процесі суспільно-історичної практики.

Фізична освіта – одна із сторін фізичного виховання, що включає у себе оволодіння спеціальними знаннями, руховими навичками і вміннями.

Фізична підготовка – прикладна спрямованість фізичного виховання по відношенню до трудової чи іншої діяльності, що потребує фізичної підготовленості (наприклад фізична підготовка актора, космонавта, льотчика, спортсмена ін.).

Фізична підготовленість – рівень розвитку рухових навичок, вмінь, фізичних якостей, який визначається Базовим компонентом дошкільної освіти України.

Фізична реабілітація (відновлення здатності) – комплекс заходів, спрямованих на відновлення втраченої чи послабленої функції після захворювань або травм.

Фізичний розвиток – це процес зміни форм і функцій організму людини протягом індивідуального життя.

Фізичний стан – згідно визначенню світового комітету по стандартизації тестів, характеризує якості людини, стан здоров’я, тіло будову і конституцію, функціональні можливості організму, фізичну працездатність і підготовленість.

Фізичні якості – властивості, що характеризують окремі якісні сторони рухових можливостей людини: сила, швидкість, витривалість, гнучкість та ін.

Фізичні вправи − спеціальні рухи, а також складні види діяльності дитини, що використовуються з метою вдосконалення життєво необхідних рухливих навичок та сприяють духовному розвитку дитини.

Форма фізичних вправ − внутрішня та зовнішня „структура” вправ (зовнішня характеризується співвідношенням просторових, часових, динамічних характеристик; внутрішня − взаємозв’язком процесів функціонування організму).

Форми організації фізичного виховання − це навчально-виховний комплекс різноманітної діяльності дитини, основу якої складає рухова активність.

Швидкість − це здатність людини виконувати різноманітні дії (фізичні вправи, трудові операції) у мінімальний для даних умов відрізок часу.

Ходьба – циклічний основний рух, природній спосіб пересування дитини. Для неї характерне одноманітне повторення однакових фаз руху.