- •Лекції з предмету «професійна етика»
- •Тема 1. Теоретико-методологічні засади етики та психології ділових відносин.
- •1.1 Ділові відносини та процес їх трансформації в сучасній діловій сфері.
- •Тема 2. Сутність та зміст курсу “Етика та психологія ділових відносин”
- •2.1 Категоріально-понятійний апарат етики та психології ділових відносин.
- •2.2 Діловий етикет
- •2.2.1 Поняття етикету
- •2.2.2 Діловий етикет
- •2.2.3 Поняття ділового протоколу
- •2.3 Предмет та завдання етики та психології ділових відносин
- •2.4 Структура етики та психології ділових відносин
- •Тема 3. Етичні та психологічні засади ділових відносин
- •3.1. Етико-психологічні основи взаємин керівника і підлеглих
- •3.2 Етико-психологічні засади взаємин з клієнтами та партнерами по бізнесу
- •3.3 Гендерні засади ділових відносин
- •3.4 Національні особливості ділових відносин в різних країнах світу
- •Тема 4. Корпоративна культура
- •4.1 Інституалізація етичних та психологічних основ діяльності організацій
- •4.2 Означення корпоративної культури
- •4.3 Формування корпоративної культури
- •Розділ 5. Ділове спілкування
- •5.1 Спілкування як самостійна та специфічна форма активної особистості
- •5.2 Ділове спілкування та його особливості
- •5.2.1 Означення діловлого спілкування
- •5.2.2 Способи ділового спілкування
- •Маніпуляція та актуалізація
- •Моделі спілкування
- •Трансакційний аналіз
- •Стилі ділового спілкування
- •Вербальні засоби ділового спілкування
- •Культура мовлення
- •Невербальні засоби спілкування та їх класифікація
- •5.3 Індивідуальні та колективні форми обговорення ділових проблем
- •5.4 Особливості бесід телефоном
- •Як правильно закінчувати розмову?
- •Етикет стільникового зв’язку
- •5.5 Правила спілкування в електронному просторі
- •5.6 Публічний виступ у діловому спілкуванні
- •6.1. Вступ до конфліктології
- •6.1.1. Предмет конфліктології як науки
- •Тема 7. Працевлаштування
- •7.1 Особисте резюме
- •7.2 Співбесіда
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 8. Ділові зустрічі та переговори
- •8.1 Підготовка та проведення ділових зустрічей
- •Ділова зустріч на своїй території
- •8.2 Особливості ведення ділових переговорів
- •Підготовка доведення переговорів
- •Стратегія та тактика переговорів
- •Правило перше. Відмежовуйте учасників переговорів від проблеми
- •8.3 Презентація
- •Тема 9. Ділова атрибутика
- •9.2 Сувеніри і подарунки в діловій сфері
- •9.3 Етикет національних символів
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 10. Діловий імідж
- •10.1 Означення іміджу
- •10.2 Імідж організації
- •10.3 Імідж ділової людини
- •Тема 11. Ділові прийоми
- •11.1 Загальні вимоги до проведення ділових прийомів
- •11.2 Види прийомів
- •Організація ділових прийомів з розміщенням
- •11.3 Культура поведінки за столом
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
Тема 4. Корпоративна культура
4.1 Інституалізація етичних та психологічних основ діяльності організацій
Серед чисельних факторів формування корпоративної культури організації ключовим є – етична та психологічна культури. Тому, розглянемо спочатку питання інституалізації етичних та психологічних основ діяльності організацій.
Становлення етичних та психологічних засад бізнесу та менеджменту має розпочинатися з конкретної організації. Все частіше організації, фірми, для яких суспільна думка про чесність і добропорядність стоїть вище бажання максимізувати прибуток будь-якими способами, розробляють Етичні кодекси, які:
показують менеджерам і працівникам як чинити, приймаючи рішення на основі аналізу цінностей;
формально зобов’язують всіх працівників зважати на етичні та психологічні аспекти рішень, які вони приймають;
є основою для дискусій з питань етичного поводження.
Кожна компанія розробляє свій етичний (корпоративний) кодекс з відповідною назвою: Кодекс етики, Кодекс цінностей, Кодекс поведінки, Звід правил, Звід цінностей і принципів. Наприклад:
Кодекс ділової етики (“Проктер енд Гембл”);
Кодекс принципів ділової етики (“Юнілевер”);
Кодекс ділової поведінки (“Кока-Кола”);
Звід загальних ділових принципів компанії (“Ройял-датч-Шелл”);
Перші етичні кодекси з’явилися у США на початку ХХ ст. До кодексів включалися стислі формулювання ідей (приклади: “Працювати в ім’я кращого життя, кращого світу для всіх”, “Компанія дотримується стандартів системи вільного підприємництва” та ін.) та перелік деяких норм поведінки з клієнтами та конкурентами.
З початку 50-х років процес прийняття кодексів поширюється не тільки на американські, а й на європейські, канадські, японські фірми. Аналіз літератури дає можливість уявити структуру, наприклад, японських кодексів .
А. Ставлення до компанії:
відданість;
вдячність.
Б. Ставлення до роботи:
ретельність;
відповідальність;
старанність;
ощадливість;
почуття гордості за свою роботу.
В. Ставлення до старших:
повага;
чемність.
Г. Ставлення до співробітників:
співробітництво;
визнання заслуг.
В кодекси поступово включаються положення про подарунки, хабарі, стосунки з клієнтами, про навколишнє середовище, про здоров’я та безпеку. До порушників положень кодексів передбачалися санкції (зауваження, звільнення). Від робітників організації у багатьох випадках вимагалася письмова згода про дотримання вимог кодексу.
Прикладом розробки сучасного кодексу може бути Кодекс ділової етики компанії “Проктер енд Гембл”, у якому визначені основні морально-етичні цінності та принципи діяльності компанії.
Цінності, на яких базується діяльність компанії:
колектив, який складається з найкращих у світі спеціалістів;
господарське ставлення до майна компанії (як до власного); прагнення до забезпечення довгострокової успішної діяльності компанії, до виконання покладених завдань, підвищення ефективності праці;
чесність і відкритість у відношеннях між робітниками; дотримання букви закону; прийняття рішень на основі повної інформації і обгрунтування її оцінки на основі можливих ризиків;
намагання бути кращими у виконанні покладених завдань; підвищення якості роботи; здійснення лідерства у своїй сфері;
взаємне довір’я у стосунках між колегами, замовниками і користувачами.
Принципи і правила поведінки, які базуються на основі моральних цінностей, зводяться до такого:
повага до особистості кожної людини;
нероздільність інтересів компанії і кожного робітника;
цілі і принципи чітко визначені і погоджені;
основою успіху є новаторство;
орієнтація у виробничій сфері на запити споживачів, на тісні, взаємовигідні відносини з замовниками і суміжниками;
заохочення професійної майстерності робітників;
намагання бути кращими у всіх галузях, які мають для компанії певне значення;
спільна діяльність в дусі взаємного довір’я і партнерські відношення з замовниками, постачальниками, вищими навчальними закладами, державними органами.
В компанії“Техас Інструментс” розроблена етична програма для всіх 60 тис. розкиданих по всьому світу працівників. Нею керує директор з етики, який має річний бюджет 700 тис. дол. Компанія регулярно розсилає по своїй всесвітній електронній мережі статті про правила прийому подарунків, про випадки крадіжок, незаконне копіювання програмного забезпечення, прийняті в різних країнах нагороди за дотримання етичних принципів компанії. З директором з етики можна зв’язатися по безкоштовній “гарячій” телефонній лінії, по якій робітники, зберігаючи анонімність, можуть зробити повідомлення або відправити листа за спеціальною адресою або електронною поштою. Увага до питань етики в компанії обумовлена її стратегічною позицією: “Наша добра репутація так само важлива, як і технології, які ми виробляємо”. Ця компанія свій перший моральний кодекс розробила в 1961 р. і в подальшому його строго дотримувалася.
В компанії“Мак Донелл Дуглас” кожен співробітник одержує картку, на якій наведено скорочений варіант морального кодексу компанії і правила прийняття етично правильних рішень. Таку картку зручно мати завжди при собі. Компанія вимагає від своїх співробітників дотримання жорстких етичних стандартів. В моральному кодексі компанії підкреслюється: “Чесність і етика існують винятково всередині людини або зовсім відсутні. Або індивід веде себе чесно і етично, або ні. Щоб чесність і етичність були символами, ми, члени Корпорації, повинні старатися:
бути чесними, заслуговуючими довір’я в будь-яких відношеннях;
виконувати покладені перед нами задачі і взяті на себе зобов’язання;
конструктивно співробітничати, допомагати колегам в будь-якій роботі;
чесно і розумно відноситися до своїх колег, покупців та інших людей;
дотримуватися законів у всіх наших діях;
вірно служити своїй компанії, докладати всіх своїх сил до покращення якості життя у світі, в якому ми живемо.
Чесність і дотримання високих етичних стандартів вимагає важкої роботи, мужності і (часом) нелегкого вибору, деколи нам доводиться відмовлятися від спокусливих можливостей. Але зрештою наші добрі справи ідуть нам же на користь”.
В компаніях все частіше створюються Комітети з етики, до складу яких входять представники вищого керівного складу і на яких покладена відповідальність спостерігати за дотриманням робітниками етичних принципів і виносити рішення у випадку виникнення спірних ситуацій. Наприклад, комітет з етики компанії “Моторола” має право інтерпретувати і корегувати основні положення морального кодексу, інформувати співробітників про внесені в нього зміни, а також виносити рішення відносно робітників, які порушують кодекс.
В деяких компаніях призначається Комісар або уповноважений з питань етики.
Широко використовуються в компаніях навчальні програми, які спрямовані на розповсюдження принципів етики серед робітників.
За даними досліджень, майже всі великі американські корпорації та половина невеликих фірм мають свої Етичні кодекси. В Західній Європі існує певна недовіра до ефективності впливу кодексів на моральне вдосконалення співробітників. Кодекси тут з’явилися лише в середині 80-х років, а процес їх розробки і впровадження проходить дещо повільніше, ніж у США. Так, в Канаді кодекси мають приблизно 50% компаній, а в Англії – близько 40 %.
Досвід розробки і впровадження Етичних кодексів показує, що це тільки перший крок до використання норм ділової етики. На цьому шляху виникають певні проблеми. Головна з них полягає в тому, як досягти міри, балансу між етичним та економічним полюсами бізнесу. Від менеджерів дуже часто вимагають добиватися поставлених цілей любими способами.
Є також потреба в розробці практичних механізмів, за допомогою яких менеджери зможуть сформувати етичну поведінку співробітників організації.
Прикладом до вищенаведеного є слова керівника вашингтонської організації “Етичний ресурсний центр” Майкла Дегно: “На мою думку, чимало сучасних корпорацій страждають на певний моральний дуалізм, коли співробітник може почепити свою етику на гвіздок і сказати: “А тепер я займаюсь бізнесом і діятиму не так, як навчаю робити свого семилітнього сина”. Я думаю, що для нашої культури така практика є особливо небезпечною” . Як вважає Дерлоу Дес, єдиним виходом із цієї ситуації “є пошук шляхів перетворення етики на ключову цінність компанії, якій надається пріоритет у процесі прийняття рішень” .
Основні поняття і ключові слова: інституалізація етики ділових відносин, етичні кодекси, комітет з етики.
