- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •Заліковий модуль су-зм-1 «Загальні поняття про стратегічне управління підприємством» Змістовий модуль су-зм-1-1 «Концептуальні засади теорії стратегічного управління підприємством»
- •1.2 П’ять задач стратегічного управління
- •1.3 Характеристика процесу стратегічного управління
- •1.4 Особливості стратегічного управління
- •Змістовий модуль су-зм-1-2 «Рівні стратегічних рішень та типологія стратегій підприємства»
- •2.2 Корпоративна стратегія підприємства будівельного комплексу
- •2.3 Ділова стратегія будівельної організації
- •Функціональні стратегії організації будівельного комплексу
- •Операційний рівень стратегічних рішень
- •Маркетингова стратегія підприємства
- •Контрольні питання по су-зм-1-2
- •Змістовий модуль су-зм-1-3 «Етапи стратегічного управління та особливості формування стратегії підприємства»
- •3.2. Етапи процесу стратегічного управління
- •3.3 Розробка стратегічних напрямків
- •Висновки по су-зм-1-3
- •Контрольні питання по су-зм-1-3
- •Змістовий модуль су-зм-1-4 «Стратегічне планування діяльності організації будівельного комплексу»
- •4.1 Поняття мети, пріоритету, цінності
- •4.2 Управлінські рішення щодо вибору місії організації
- •4.3 Методи оцінки ступеня досягнення мети
- •Висновки по су-зм-4-1
- •Контрольні питання по су-зм-4-1
- •Заліковий модуль су-зм-2 «Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації» Змістовий модуль су-зм-2-1 «Стратегічний аналіз зовнішнього середовища організацій будівельного комплексу»
- •5.1 Поняття стратегічного аналізу
- •5.2 Основи стратегічного аналізу діяльності підприємства будівельного комплексу
- •5.3 Аналіз головних економічних характеристик галузі
- •5.3.1 Рушійні сили розвитку галузі та їх оцінка
- •5.3.2 Оцінка конкурентних позицій підприємств, що змагаються, в галузі будівельного комплексу
- •5.3.3 Ключові чинники успіху організації будівельного комплексу
- •5.3.4 Оцінка перспектив розвитку галузей будівельного комплексу
- •5.4 Методи стратегічного аналізу діяльності організації будівельного комплексу
- •5.4.1 Pest-аналіз
- •5.4.2 Модель конкурентних сил Портера
- •5.5 Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації
- •5.6 Інформаційна база стратегічного аналізу будівельного підприємства
- •Висновки по су-зм-2-1
- •Контрольні питання по су-зм-2-1
- •Змістовий модуль су-зм-2-2 «Стратегічний потенціал підприємства будівельного комплексу та формування його конкурентних переваг»
- •6.1 Концепція стратегічного потенціалу підприємства
- •6.2 Оцінка конкурентоспроможності потенціалу
- •6.3 Основні методи оцінки стратегічного потенціалу підприємства
- •6.4. Стратегічний потенціал будівельного комплексу регіону
- •Висновки по су-зм-2-2
- •Контрольні питання по су-зм-2-2
- •Заліковий модуль су-зм-3 «Види стратегічного управління організаціями будівельного комплексу» Змістовий модуль су-зм-3-1 «Системи управління організацією будівельного комплексу»
- •7.1 Нестабільність зовнішнього середовища і види стратегічного управління підприємством будівельного комплексу
- •7.2 Довгострокове планування
- •7.3 Стратегічне планування
- •7.4 Управління шляхом вибору стратегічних позицій організації будівельного комплексу
- •7.5 Управління шляхом ранжирування стратегічних задач підприємства будівельного комплексу
- •7.6 Управління за слабкими сигналами
- •7.7 Управління в умовах стратегічних несподіванок
- •Висновки по су-зм-7-1
- •Контрольні питання по су-зм-7-1
- •Змістовий модуль су-зм-3-2 «Портфельні стратегії та управління стратегічною позицією організації будівельного комплексу»
- •8.1 Стратегічні зони господарювання і стратегічні господарські центри
- •8.2 Виділення стратегічних зон господарювання
- •8.3 Вибір позиції в конкуренції
- •8.4 Оцінка привабливості стратегічної зони господарювання
- •Змістовий модуль су-зм-3-3 «Матричні методи формування стратегії організації будівельного комплексу»
- •9.1 П’ять загальних стратегій конкуренції підприємств будівельного комплексу
- •9.2 Стратегії низьких витрат
- •9.3 Стратегії диференціювання продукції підприємств будівельного комплексу
- •9.4 Стратегія оптимальних витрат
- •9.5 Сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціювання
- •9.6 Основи вибору стратегії конкуренції організації будівельного комплексу
- •9.7 Стратегія впровадження нововведень в процес виробничо-господарської діяльності організацій будівельного комплексу
- •9.8 Стратегія негайного реагування на потреби ринку попиту на будівельну продукцію
- •Висновки по су-зм-3-3
- •Контрольні питання по су-зм-3-3
- •Заліковий модуль су-зм-4 «Виконання стратегій організації буд комплексу» Змістовий модуль су-зм-4-1 «Генерування та умови реалізації стратегії діяльності організації»
- •10.1 Задачі стадії виконання стратегії
- •10.2 Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •10.3 Організаційна культура як об'єкт стратегічних змін
- •10.4 Стратегічні зміни в організації
- •Змістовий модуль су-зм-4-2 «Стратегічний контроль в процесі стратегічних перетворень організації будівельного комплексу»
- •11.1 Сутність стратегічного контролю виконання стратегії
- •11.2 Мета, завдання та види стратегічного контролю за виконанням стратегії підприємства будівельного комплексу
- •11.3 Здійснення стратегічного контролю
- •Контрольні питання по су-зм-4-2
- •Література
8.3 Вибір позиції в конкуренції
Матриця, запропонована фахівцями з Бостонскої консультативної групи (БКГ), уявляє собою зручний прийом зіставлення різних СЗГ, у яких працює фірма (див. рис. 8.3).
БКГ запропонувала використовувати для визначення перспектив показник – ріст обсягу попиту. Він задає розмір матриці по вертикалі. Розмір по горизонталі – співвідношення частки ринку, що належить фірмі, і частки ринку, що належить її ведучому конкурентові.
Рис. 8.3 Матриця, запропонована БКГ
Для зручності можна зобразити кожну СЗХ у виді кола, діаметр якого буде пропорційний очікуваним розмірам попиту. Затіненим сегментом усередині кола позначимо ту частку ринку, що фірма збирається захопити.
Діаграма БКГ пропонує наступний набір рішень про подальшу діяльність фірми у відповідних стратегічних зонах господарювання:
«зірки» оберігати і зміцнювати;
по можливості рятуватися від «собак», якщо немає вагомих причин для того, щоб них зберігати;
для «дійних корів» необхідний твердий контроль капіталовкладень і передача надлишку грошового виторгу під контроль вищого керівництва фірми;
«дикі кішки» підлягають спеціальному вивченню, щоб установити, чи не зможуть вони при відомих капіталовкладеннях перетворитися в «зірки».
Пунктирна лінія показує, що «дикі кішки» можуть стати «зірками», а «зірки» надалі, із приходом неминучої зрілості, перетворяться в «собак». Суцільна лінія показує перерозподіл засобів від «дійних корів» (див. рис. 8.3).
Таким чином, матриця БКГ допомагає виконанню двох функцій:
прийняттю рішень про намічені позиції фірми на ринку;
розподілові стратегічних коштів між СЗГ у майбутньому.
Практика використання цієї матриці показала, що досить корисно при виборі між різними зонами господарювання, визначень стратегічних позицій фірми, а також для розподілу стратегічних ресурсів на найближчу перспективу.
Але досвід також показав, що матриця БКГ застосовна лише при досить специфічних умовах:
подальші перспективи всіх СЗГ, вироблених фірмою, повинні бути порівнянні за допомогою показників темпів росту. Це справедливо для тих випадків, коли можна екати, що дана СЗГ у найближчому майбутньому залишиться в тій же фазі життєвого циклу, а очікуваний рівень нестабільності буде невисокий, тобто процес росту не буде перекручений у силу якихось непередбачених змін;
усередині даної СЗГ розвиток конкуренції повинен йти таким чином, щоб для визначення міцності позицій фірми як конкурента було достатнє одного показника - відносної частки ринку. Це справедливо для фази G1 при умовах, що технологія стабільна, попит росте швидше речення і конкуренція не занадто гостра.
Якщо ж перспективи й умови конкуренції складніше, те двомірна матриця повинна бути доповнена більш складними інструментами оцінки. Темпи росту варто замінити концепцією привабливості СЗГ, а замість відносної частки ринку - поняттям майбутніх конкурентних позицій фірми.
