9.8 Стратегія негайного реагування на потреби ринку попиту на будівельну продукцію

Наявність платоспроможного попиту на конкретний вид продукції лише в теорії автоматично створює його пропозицію. На практиці більшість підприємств не в змозі займатися діяльністю, не відповідною їх профілю. На відміну від таких підприємств, фірми, що реалізовують стратегію негайного реагування на потреби ринку, націлені на максимально швидке задоволення виникаючих потреб в різних галузях бізнесу. Основний принцип поведінки - вибір і реалізація проектів, найбільш рентабельних в поточних ринкових умовах. Підприємства, що роблять ставку на швидке реагування, готові до негайної переорієнтації виробництва, зміни його масштабів з метою отримання максимального прибутку в короткий проміжок часу, не зважаючи на високі питомі витрати, визначувані відсутністю якої-небудь спеціалізації свого виробництва (див. рис. 9.2).

	НЕГАЙНЕ РЕАГУВАННЯ НА ПОТРЕБУ РИНКУ
	Переваги
•	отримання надприбутку за рахунок високої ціни на дефіцитну продукцію;
•	висока зацікавленість споживачів в придбанні товару;
•	невелика кількість товарів-замінників;
•	створення іміджу підприємства, готового пожертвувати всім для негайного задоволення потреб покупців, що з'явилися на ринку
	Необхідні ринкові умови
•	«вхід» у галузь і «вихід» з неї не представляє труднощів;
•	попит на продукцію не еластичний;
•	невелика кількість конкурентів;
•	нестабільність ринку
	Вимоги до організації виробництва і управління
•	невелике гнучке неспеціалізоване підприємство з високим ступенем диференціації;
•	проектна структура;
•	високий ступінь мобільності персоналу;
•	маркетингова служба, орієнтована тільки на високорентабельні продукти не довгострокові проекти
	Дестабілізуючі чинники
•	відсутність гарантій в отриманні прибутку;
•	високі питомі витрати та відсутність довгострокових перспектив у конкретному бізнесі;
•	велика кількість дестабілізуючих чинників зовнішнього середовища;
•	високий ризик банкрутства

Рис. 9.2 Характеристики стратегії негайного реагування організації будівельного комплексу на потреби ринку

Узагальнюючи вищевикладене, необхідно відзначити, що вибір стратегії, найбільшою мірою відповідною особливостям підприємства і тенденціям розвитку ринкової ситуації, включає ряд процедур:

• оцінку переваг стратегії і її ризиків;

• аналіз відповідності ринкових умов, потрібних для реалізації стратегії, реальної ситуації на ринку;

• аналіз відповідності особливостей організації виробництва і управління на підприємстві вимогам, що пред'являються.

Підприємство будівельного комплексу, що має яскраво виражений основний вид діяльності, як правило, реалізує його за допомогою однієї з представлених вище базових стратегій конкуренції. Проте це не означає неможливості або небезпеки проходження двом або більше стратегіям. Більше того, аналіз практики показує, що більшість сучасних підприємств, які мають широку номенклатуру продукції, що випускається, і/або різні сфери бізнесу, одночасно використовують декілька підходів для різних груп товарів, регіонів або періодів свого розвитку. Головний критерій вибору стратегії - адаптація своїх можливостей до конкретних умов ринку. І в цьому сенсі базові стратегії конкуренції організацій будівельного комплексу є принциповою, загальноекономічною основою, на якій будуються практичні дії конкурентів.

Важливий етап для компанії, що намагається домогтися переваги на ринках, – розробка конкурентних стратегій.

Стратегічна орієнтація в конкуренції суттєво різниться залежно від того, яке конкурентне становище посідає підприємство – лідирує на ринку, є "нішером" чи дає змогу домінувати іншим. Усі конкурентні стратегії можна поділити на чотири групи: стратегії лідера ринку, стратегії претендента на лідерство, стратегії послідовника, стратегії ухиляння від конкуренції.

Коли підприємство є лідером ринку, воно залежно від ринкової ситуації використовує два варіанти конкурентних стратегій – атакуючий і захисний. Атакуючий варіант застосовують в основному як випереджальні дії на передбачення можливих посягань конкурентів на лідерство і задля зміцнення наявної позиції. Діапазон заходів різноманітний – зниження цін, створення нових схем збуту, випуск нових товарів, удосконалення наявних, активізація заходів стимулювання збуту і рекламні компанії. Захисна стратегія властива ситуації, коли конкуренти провадять діяльність, намагаючись продемонструвати сильні сторони і заявити (зазвичай опосередковано) про претензії на лідерство. Тут також можливі різні дії, виходячи з ринкової ситуації і можливостей підприємства, – від появи нового товару до «PR –акцій».

Стратегії претендента на лідерство вирізняються агресивністю, адже необхідно довести свою неперевершеність і досконалість у короткий термін. Арсенал засобів – від етичних і легальних, із використанням низки виробничих і маркетингових ресурсів, до заборонених законом і засуджуваних суспільством.

Послідовник, навпаки, намагається «рухатися» за лідером, обробляючи ті частини ринку, які лідеру, завдяки його становищу та масштабам, здаються неприбутковими або непрестижними. Послідовник не претендує на лідерство, і тому уважніше відшукує сприятливі можливості на наявному ринку. Ті, що уникають конкуренції, спрямовують свої стратегії на пошук ніш і забезпечення прибуткової діяльності.

Поступове насичення багатьох товарних ринків в Україні при уповільненні темпів економічного зростання країни призводить до збільшення інтенсивності конкуренції. Експансія іноземних (і, перш за все, російських) компаній постає ще одним впливовим чинником. Все це вимагає нових підходів та більшої уваги до стратегічних маркетингових рішень, пошуку нових шляхів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств будівельного комплексу.