Навчальні цілі

Знати основні принципи радіаційної безпеки та заходи захисту від зовнішнього іонізуючого опромінення.

Оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної небезпеки.

Вміти розрахувати параметри захисту від зовнішнього опромінення при роботі з джерелами β, γ та рентгенівського випромінювання.

Базові знання, вміння та навики

Знати будову атома, його ядра, визначення понять “радіоактивність”, “радіонукліди”, “ізотопи”.

Знати фізичні основи іонізуючого випромінювання, його природні та штучні джерела.

Знати закономірності біологічної дії іонізуючих випромінювань на живі організми (фізика, хімія, біологія).

Зміст теми

Визначення поняття “іонізуюче випромінювання”. Основні якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникна та іонізуюча здатність, види доз опромінення, одиниці вимірювання). Поняття про закриті і відкриті джерела радіації. Поняття про зовнішнє та внутрішнє опромінення. Стохастичні та нестохастичні ефекти дії іонізуючого випромінювання. Ліміти доз зовнішнього та внутрішнього опромінення. НРБУ-97. Сутність радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання. Заходи протирадіаційного захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення (захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням). Методи визначення параметрів радіаційної небезпеки з протирадіаційного захисту. Значення розрахункових методів оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 493-535.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 639-644.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко, - Львів. Світ, 2001. – 394-421.

2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.

3. Мащенко М.П., Мечів Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна . – Харків. 1999. – 392 с.

4. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – 160 с.

5. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97.  Д 2000). – К., 1997. – 121 с.

6. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. Підручник / За ред. Гончарука Є., Київ, “Вища школа”, 1995. С. 254-277.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Радіоактивність, одиниці радіоактивності.

2. Види ядерних перетворень.

3. Основні види іонізуючих випромінювань.

4. Поняття про закриті і відкриті джерела радіації.

5. Поняття про зовнішнє та внутрішнє опромінення.

6. Стохастичні та нестохастичні ефекти дії іонізуючого випромінювання.

7. Якісні показники іонізуючих випромінювань.

8. Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (дози іонізуючих випромінювань, одиниці виміру).

9. Ліміти доз опромінення осіб категорії А, Б, В від джерел іонізуючого випромінювання.

10. Поняття про радіаційну безпеку та протирадіаційний захист.

11. Заходи протирадіаційного захисту.

Контрольні тести

1. Основною системною одиницею вимірювання радіоактивності є: а) Кюрі; б) Грей; в) Беккерель; г) Зіверт; д) Рентген; е) Кулон.

2. Назвіть іонізуюче випромінювання, яке характеризується найбільшою іонізуючою здатністю: а) α - випромінювання; б) β⁺ - випромінювання; в) β^- - випромінювання; г) γ - випромінювання; д) χ - випромінювання;.

3. Назвіть кількісні характеристики іонізуючого випромінювання: а) активність; б) поглинута доза; в) щільність потоку частинок для корпускулярних випромінювань; г) α-розпад; д) еквівалентна доза.

4. Системною одиницею еквівалентної дози є: а) Грей; б) Зіверт; в) Рентген; г) Бекерель; д) Дж/кг; е) Кюрі; є) МЕВ; і) Бер.

5. Яка річна доза опромінення населення передбачається згідно з концепцією проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС?

а) 0,01 мЗв; б) 0,1 мЗв; в) 1,0 мЗв; г) 2,0 мЗв; д) 20 мЗв.

6. До методів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання належить: а) захист відстанню; б) захист кількістю; в) захист часом ; г) захист харчуванням; д) хімічні заходи захисту; е) екранування.

7. Доза опромінення прямо пропорційна: а) активності джерела; б) відстані між джерелами випромінювання та опромінюваним об’єктом; в) квадрату відстані між опромінюваним об’єктом та джерелом випромінювання; г) часу опромінення; д) кратності послаблення.

8. Допустима доза опромінення γ-променями за робочий тиждень для осіб категорії А установлена на рівні: а) 0,04 мЗв; б) 0,1 мЗв; в) 0,4 мЗв; г) 1 мЗв; д) 2 мЗв; е)  20 мЗв.

9. Інтенсивність поглинання γ-випромінювання прямо пропорційна: а) густині матеріалів; б) енергії іонізуючого випромінювання; в) товщині матеріалів; г) активності ; д) потужності поглиненої дози.

10. Для захисту від γ-випромінювань слід застосувати екрани з: а) бетону; б) свинцю; в) заліза; г) алюмінію; д) скла; е) барито-бетону.

11. ГДД опромінення на кисті рук для рентгенолога (бер): а) 50; б) 10; в) 15; г) 30; д) 35; е) 40.

12. Назвіть основні принципи захисту медичного персоналу від зовнішнього

Контрольні задачі

Задача 1. Відстань між джерелом опромінення та оператором збільшили від 0,5 м до 1 м та від 0,5 м до 4 м. У скільки разів за цих умов збільшиться чи зменшиться доза опромінення?