Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. Визначити геометричні показники природної освітленості у навчальній лабораторії і дати гігієнічну оцінку.

2. Визначити коефіцієнт природної освітленості у навчальній лабораторії і дати гігієнічну оцінку.

3.  Розв’язати ситуаційну задачу.

Задача. Проведено обстеження штучного освітлення у 5-ти класах середньої загальноосвітньої школи. Виявили, що у трьох класах використовуються люмінесцентні лампи, в двох інших – лампи розжарювання. Розміри класів: довжина – 7,5 м, глибина – 5,0 м. Кількість світильників – 6, потужність кожного складає – 200 Вт. Лампи обладнані освітлювальною арматурою напіввідбитого світла (напруга в мережі – 220 В).

1. Визначити штучну освітленість розрахунковим методом у класах, де використовуються люмінесцентні лампи та лампи розжарювання

2. Дати гігієнічну оцінку отриманим результатам.

3. Які зміни в стані здоров’я можуть виникнути при даному освітленні.

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%).

Контрольні завдання

Задача. Навчальна лабораторія розміром 9 м х 7 м, має 3 вікна прямокутної форми, розміри яких становлять 2,5 м х 2 м. Площа віконних рам складає 25 % від площі вікон. Освітленість у приміщенні становить 170 лк, на вулиці – 4200 лк. Дати гігієнічну оцінку природному освітленню у навчальній лабораторії.

Тестові завдання

1. Природна освітленість в асистентській аптеки становить 200 лк, природна освітленість назовні 20000 лк. Який КПО в асистентській (%)?

А. 0,5

В. 1,0

С. 1,5

Д. 5,0

Е. 10,0

2. КПО в кабінеті лікаря становить 0,5 %, кут падіння світлових променів 33°, кут отвору 10°. Вікно затіняється будинком. Світловий коефіцієнт 1:3. Який показник освітленості потребує корекції ?

А. КПО

В. Світловий коефіцієнт

С. Кут отвору

Д. Кут падіння

Е. Усі показники в нормі

3. У лікарняній палаті площею 28 м² є два вікна, кожне із заскленою площею 2,8 м². Який у цьому випадку світловий коефіцієнт?

А. 1:10

В. 1:8

С. 1:5

D. 1:3

Е. 1:2

4. Загальне штучне освітлення житлової кімнати планується забезпечити світильниками з освітлювальною арматурою прямого світла. Укажіть скільки повинна становити оптимальна штучна освітленість, щоб запобігти розвитку втоми очей?

A. 150 лк; B. 200 лк; C. 250 лк; D. 300 лк; Е. 350 лк;

5. Робота провізора-аналітика вимагає значного зорового напруження, тому важливе значення має забезпечення раціонального виробничого освітлення. Для оцінки рівня цього показника на робочому місці використовують прилад:

A. Люксметр; B. Анемометр; C. Кататермометр;

D. Психрометр; E. Реометр.

Тема 4. Методика визначення та гігієнічна оцінка ультрафіолетової та інфрачервоної складових сонячного спектра, використання їх у лікувальних та профілактичних цілях

Актуальність теми

Ультрафіолетове випромінювання (УФ) зумовлює як корисний, так і негативний вплив на здоров’я людей. Розрізняють біогенний (D-вітаміноутворювальна або антирахітична дія, еритремна або загальностимулююча дія, пігментоутворююча дія) та абіогенний (бактерицидна, мутагенна, алергенна, канцерогенна дії) вплив ультрафіолетового випромінювання.

З метою попередження надлишкового впливу ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання, а також для профілактики ультрафіолетової недостатності здійснюється гігієнічна оцінка та регламентування цих випромінювань. Ультрафіолетове опромінювання широко застосовується для санації повітря з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та внутрішньоаптечних інфікувань.

Навчальні цілі

Знати механізм дії ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, особливості впливу на організм людини.

Засвоїти методи дослідження ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.

Вміти застосувати ультрафіолетове випромінювання для санації повітря в аптечних приміщеннях та у лікувально-профілактичних установах.

Базові знання, вміння та навики

Знати роль ультрафіолетового випромінювання у синтезі вітаміну D (біохімія), основи терморегуляції та причини перегрівання організму, біологічну дію УФ, ІЧ (нормальна фізіологія), складові сонячного спектру (фізика).

Зміст теми

Гігієнічне значення ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання Сонця, його спектр на межі з атмосферою і на поверхні Землі. Методи дослідження та оцінки ультрафіолетового випромінювання. Біогенний та абіогенний вплив ультрафіолетового випромінювання. Основні принципи та методика використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання в лікувально-профілактичних закладах. Використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання для санації повітря та для профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, а також внутріашньоптечих інфікувань.

Рекомендована література

Основна:

1. Мізюк М.І. Гігієна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 110-116.

2. Бардов В.Г. Гігієна та екологія./ Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С. 34-50 .

3. Даценко І.І. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович. - К.: Здоров'я, 2004. – С.98 - 106, 445-446.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 193-197, 207-239.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 97-106, 469-474.

3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За. ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 74-84, 256-258, 292-293.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Діапазон довжини хвиль ультрафіолетової та інфрачервоної частини сонячного спектра біля земної поверхні.

2. Фізіологічний вплив короткохвильового і довгохвильового інфрачервоного випромінювання на організм.

3. Етіологія, патогенез і клініка теплового та сонячного удару.

4. Терапевтичний вплив інфрачервоного випромінювання.

5. Біологічний вплив довгохвильового, середньохвильового і короткохвильового ультрафіолетового випромінення.

6. Принцип біологічного та поняття про фотохімічний і фотоелектричний методи дослідження ультрафіолетового випромінення.

7. Поняття про біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового опромінювання.

8. Визначення індивідуальної величини біодози від штучного джерела за допомогою біодозиметра Горбачова.

9. Вплив ультрафіолетової недостатності на організм, умови її виникнення та профілактика.

10. Застосування геліопрофілактики і штучного ультрафіолетового опромінення для профілактики захворювань.

11. Використання ультрафіолетового випромінювання для санації повітря з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, внутрішньоаптечних інфікувань та розкладу лікарських засобів мікроорганізмами.

12. Негативні (абіогенні) наслідки надмірного впливу ультрафіолетового випромінювання та їх профілактика.

Контрольні тести

1. Біодоза ультрафіолетового опромінення – це:

а) одиниця виміру УФ-радіації, що викликає еритему; б) найменша доза, що викликає еритему через 18-20 год після опромінення; в) мінімальна добова профілактична антирахітична доза; г) доза, що викликає еритему через 5 – 10 хв. після опромінення; д) доза, що викликає еритему протягом 1 год після опромінення.

2. Прилад для вимірювання інтенсивності інфрачервоного випромінювання:

а) ультрафіолетметр; б) ерметр; в) актинометр; г) уфіметр; д) люксметр; е) піранометр.

3. Діапазон ультрафіолетової складової, нм:

а) 400-700; б) 2 – 400; в) 290 – 400; г) 760 – 1500; д) 760 – 3000.

4. Ультрафіолетові промені зони В викликають:

а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) виражений загальностимулювальний ефект; в) антирахітний ефект; г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.

5. Інфрачервоні промені викликають:

а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) виражений загальностимулювальний ефект; в) антирахітний ефект; г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.

6. Ультрафіолетові промені зони А викликають:

а) слабкий загальностимулювальний ефект; б) виражений загальностимулювальний ефект; в) антирахітний ефект; г) пігментоутворювальний ефект; д) тепловий ефект; е) онкогенний ефект.

7. Ультрафіолетові промені зони С викликають:

а) сильний бактерицидний ефект; б) тепловий ефект; в) пігментоутворювальний ефект; г) онкогенний ефект.

8. Діапазон інфрачервоної складової сонячного спектра, що сягає земної поверхні, нм:

а) 2-400; б) 400-760; в) 760-3000; г) 760-100000; д) 760-1000.

9. Прилад для вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

а) ультрафіолетметр; б) актинометр; в) люксметр; г) ерметр; д) уфіметр; е) біодозиметр Горбачова; ж) піранометр.

10. Мінімальна добова профілактична доза ультрафіолетового випромінювання дорівнює:

а) 1/3 біодози; б) 1/2 – 1/4 біодози; в) біодозі; г) 1/6-1/8 біодози; д) 1/7-1/10 біодози; е) 1/12-1/14 біодози.

11. Оптимальна фізіологічна доза ультрафіолетового випромінювання дорівнює: а) 1/3 біодози; б) 1/2 – 1/4 біодози; в) біодозі; г) 1/6-1/8 біодози; д) 1/7-1/10 біодози; е) 1/12-1/14 біодози.

12. Яка довжина хвилі ультрафіолетового випромінювання є найефективнішою для інактивації мікроорганізмів (нм)?

а) 350-400; б) 300-350; в) 250-270; г) 200-250; д) 100-150.

13. Ступінь ефективності санації повітря УФ-променями має бути:

а) не більше 80 %; б) не менше 70 %; в) не менше 80 %; г) не більше 50 %; д) не менше 60 %.

14. У скільки разів має зменшитись кількість мікроорганізмів в 1 м³ після ультрафіолетового випромінювання?

а) не більше як у 3 рази; б) не менше як у 5 разів; в) не менше як у 10 разів; г) не більше як у 5 разів; д) не більше як у 10 разів.

15. Як можна знизити шкідливий вплив опосередкованого УФ-випромінювання на присутніх у приміщенні?

а) зменшенням потужності УФ-випромінювання; б) зменшенням часу опромінення; в) зменшенням відбивальної поверхні стін; г) обладнанням витяжної вентиляції; д) забезпеченням оптимальних мікрокліматичних параметрів.

Контрольні задачі

Задача 1. Визначити профілактичну дозу штучного ультрафіолетового опромінення за даними ситуаційної задачі.

Одержання еритемної дози УФ-випромінювання від лампи ЛЕ-30 забезпечується упродовж 5 хв на відстані 2 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.

Профілактичну дозу розраховують за формулою:

Х = 1/8·А·(В/С)²,

де х – профілактична доза, хв; А – еритемна доза на стандартній відстані, хв; С – стандартна відстань в м, на якій визначалась еритемна доза; В – відстань в м, де будуть розміщені пацієнти.