- •1.9. Ландшафтне мистецтво другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •1.9.1. Англія
- •1.9.2. Франція
- •1.9.3. Німеччина
- •1.9.4. Іспанія
- •1.9.5. Бельгія
- •1.9.6. Угорщина
- •1.9.7. Австрія
- •1.9.8. Польща
- •1.9.10. Сполучені Штати Америки
- •1.9.12. Україна
- •1.9.13. Сади і парки дидактичного призначення
- •1.9.14. Перші виставочні парки
- •1.9.15. Перші національні парки
- •1.9.16. Основні підсумки розвитку садів і парків хіх ст.
- •1.10. Ландшафтне мистецтво хх ст.
- •1.10.1. Типізація садів і парків і система озеленення
- •1.10.2. Сецесія в садово-парковому мистецтві
- •1.10.3. Модерн
- •1.10.4. Придомові та віллові сади
- •1.10.5. Парки культури і відпочинку
- •1.10.6. Меморіальні парки
- •1.10.7. Етнографічні парки
- •1.10.8. Спортивні і олімпійські парки
- •Спортивні парки колишнього Радянського Союзу
- •1.10.9. Дитячі парки
- •1.10.10. Парки атракціонів
- •1.10.11. Парки-виставки
- •1.10.12. Лісопарки
- •1.10.13. Гідропарки та лугопарки
- •1.10.14. Зоологічні парки
- •1.10.15. Курортні парки
- •1.11. Парки світу на рубежі хх і ххі ст. І їх творці
- •1.12. Творці садів і парків України та розвиток паркознавства
1.10.11. Парки-виставки
Як зазначено вище, промислові виставки почали влаштовувати ще у другій половині ХІХ ст. У ХХ ст. ця традиція була продовжена і міжнародні виставки проводилися із ще більшим розмахом. Під них відводили сотні гектарів землі і їх будівництво супроводжувалося створенням паркових комплексів.
Всесвітня виставка 1939 р. у Нью-Йорку. Розкинулася на площі 500 га на значній віддалі від центру міста, що спонукало її організаторів вирішувати ще й транспортні завдання, оскільки щодня виставка приймала близько 250 тис. чоловік, а максимально – близько 600 тис.
Центральна частина виставки площею 150 га була зайнята павільйонами. На центральній площі здіймалася велетенська куля діаметром 61 м, всередині якої була створена модель майбутнього міста і села (девіз виставки – “Світ майбутнього”). Неподалік від павільйону-кулі встановлена тригранна піраміда у вигляді обеліска заввишки 214 м. Обидві ці споруди були звязані між собою мостом і спіральним ескалатором. Від центру розходилися алеї до тематичних секторів із павільйонами.
На берегах озера розкинувся великий парк з численними атракціонами, відкритим амфітеатром з трибунами на 10 тис. глядачів, оберненим у бік озера, де влаштовувалися вистави – водні феєрії з фонтанами, світловими і звуковими ефектами. Взагалі зона розваг займала четверту частину території парку і приголомшувала відвідувачів своїми ефектними дійствами.
У парковій зоні виставки, яка в перспективі мала перетворитися у міський парк, було висаджено 10 тис. дерев, створені квітники із 750 тис. різних рослин і більше мільйона тюльпанів.
“Експо-58” (Брюссель). Після Другої Світової війни міжнародні виставки відновили свою діяльність: у 1958 р. пройшла Брюссельська виставка, яку, як і всі наступні, назвали “Експо”. В балансі території виставки споруди займали 155 га, насадження – 40 га, дороги і площі – 44,5 га.
Домінантою виставково-паркового комплексу стала споруда “Атоміума” – символу атомного віку. Цю виблискуючу на сонці 100-метрову споруду видно далеко за межами виставки. Вона являє собою збільшену у 165 млрд. разів модель молекули заліза (рис. ). У парку створено чимало атракціонів, зокрема “Стара Бельгія” – фольклорне містечко на площі 5,0 га, побудовано стадіон.
“Експо-67” (Монреаль, Канада). Девізом виставки стала назва книги Антуана Сент-Екзюпері “Земля людей”. Для організації виставки було виділено 400 га землі, причому 170 га було в буквальному розумінні слова відвойовано у ріки Св.Лаврентія, для чого вдвічі збільшили острів Св.Олени і створили штучний острів Нотр-Дам.
Територія виставки простяглася вздовж ріки на 5 км, що зумовило необхідність створення монорейкової дороги, яка давала можливість здійснювати оглядові поїздки і отримувати враження про всю виставку. Водночас розгалужена мережа каналів, протоків, водойм давала змогу широко використовувати водний транспорт, щоб відвідувачі могли милуватися чудовими краєвидами.
“Експо-70” (м. Осака, Японія). Розташована на віддалі 10 км від м. Осака. Площа 300 га. Символ виставки – квітка сакури – знайшов своє відображення у генплані її території (архітектор К.Танге). Пять пелюсток - пять континентів, а точка посередині (як сонце в центрі національного прапора) означає місце зустрічі людей (рис. 1.83).
Головна вісь території прокладена у вигляді стовбура дерева, на якій компактно розміщений громадський центр виставки з вежами “Сонце” і “Молодість”, головним входом, торговим центром, театром, Галереєю міжнародного мистецтва. Від осі до другорядних входів відходять алеї – “гілки” з рухомими тротуарами. На цих гілках розташовані національні японські павільйони різних форм у вигляді листя і плодів.
Паркова зона спланована в традиціях класичної ландшафтної архітектури.
Виставки досягнень народного господарства у колишньому Радянському Союзі. Такі виставки були влаштовані в усіх колишніх республіках. Першою була побудована у 1923 р. Всеросійська сільськогосподарська виставка у Москві, на березі Москви-ріки. Спланована у регулярному стилі. У 1939 р. була відкрита Всесоюзна сільськогосподарська виставка, а у 1957 р. – Всесоюзна промислова виставка, на основі яких і створено Всесоюзну виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). Загальна площа 350 га. Являє собою крупний виставковий комплекс-парк з численними функціями: науковими, пропагандистськими, торгівельно-побутовими. Щорічно ВДНГ відвідувало понад 10 млн. чол., а в окремі літні дні – до 150 тис. чол.
ВДНГ України. Розташована у мальовничому Голосіївському лісі на території 366 га. Лише павільйони й експозиційні майданчики становлять 30 га. Значну територію (близько 65 га) займають поля, насадження, стави, вольєри для тварин, оранжереї, парники, метеостанція.
Центром архітектурно-планувальної композиції є центральна площа, створена на перетині двох головних композиційних осей, які чітко розділяють усю територію виставки на ділянки правильної геометричної форми. На центральній площі розташовані павільйони та фонтани.
Міжнародна виставка квітникарства у Парижі. Займає територію 30 га. Автор проекту – архітектор Д.Колін. Прямо біля входу до парку перша експозиція – “Квіти на луках і в лісах”. Центром усієї паркової композиції є невеликий став (0,5 га), на березі якого на штучних терасах і горбах розкинулася експозиція “Квітуча долина”. Виставкові павільйони різних країн розташовані у парковій зоні із пейзажним плануванням. У парку ще є Водний сад, Сад скульптур і дитячий сектор з ігровими майданчиками.
Виставка гаптованих квіткових партерів у Брюсселі. Центральна площа Брюсселя щороку влітку перетворюється в різнобарвний квітковий партер (рис. 1.84).
