1.9.10. Сполучені Штати Америки

Одночасно з інтенсивним ростом американських міст у ХІХ ст., виникають все нові й нові парки, які закладалися з великими розмахом і служили місцем масового відпочинку.

1.9.10.1. Центральний парк у Нью-Йорку. Розташований у центральній частині міста на Манхеттені, всередині 5-6-поверхової забудови, а тому має прямокутну форму (4000х750 м). Площа 300 га. Створений за проектом Л.Олмстеда у 1857 р.

Центром композиції є велике озеро з човновою станцією. Переважають напіввідкриті простори. Деревно-чагарникові групи і масиви разом з водоймами утворюють мальовничі пейзажі.

1.9.10.2. Вашінгтон-парк у Чікаго. Автори – брати Олмстед. Площа 148.4 га. Зелені насадження, сформовані у вигляді масивів та груп, зосереджені, як і в англійських парках цього періоду, у периферійній зоні. Таке планування дає можливість створювати планувальні центри у вигляді великої галявини і водойми. Ця поляна, напевно, найбільша в світі: її площа 40 га. Її не перетинають доріжки і це дає можливість організувати тут різні види відпочинку.

1.9.10.3.Гумбольдт-парк у Чікаго. Автор – І.Єнсен. Закладений на початку ХХ ст., площа 70 га. Центром композиції є велика водойма. Щоб надати парку національного характеру, автор проекту уникає введення екзотів і надає перевагу аборигенним видам – дубу, клену, ясену, а також плодовим.

1.9.11. Росія

У першій і другій половині ХІХ ст. у Петербурзі і Москві зявляється значна кількість міських зелених насаджень, які, обєднуючись із старими, колись закритими садами, утворюють дезурбанізовані простори.

В Петербурзі, поряд з відкритим Літнім Садом і Марсовим полем, зявляється ряд скверів: перед театром ім. Пушкіна (1827-1832), перед Російським музеєм (1819-1825), перед Казанським і Ісакіївським соборами та ін.

1.9.11.1. Александрівський парк. У Москві у 1796 р. на місці знесених мурів Білого міста утворюється кільце бульварів завдовжки понад 6 км. Після пожежі 1812 р. відбулося перепланування забудови і вивільнення просторів під зелені насадження. Таким чином зявився в центральній частині міста Александрівський парк площею 98 га. Автор – архітектор Бове. Створений упродовж 1821-1823 рр. вздовж західної стіни Кремля на місці взятої в колектор р. Неглинної, простягнувся від Воскресенської площі до Москви-ріки.

В парку пейзажний рисунок доріг поєднувався з регулярними партерами і квітниками. На Троїцький міст ведуть арочні пандуси, прикрашені вазами і скульптурою.

Нині біля Кремлівської стіни знаходиться Могила Невідомого Солдата з Вічним Вогнем.

1.9.11.2. Міські сади і бульвари. На початку ХІХ ст. Москва мала шість садів і парків загального користування, з яких найгарнішими були Лефортівський, Нескучний, а також над ставами Пресні. В наступні роки кількість садів, скверів і бульварів постійно зростала. В 1865 р. на території Москви було вже 23 бульвари. В кінці ХІХ ст. , за даними 1896 р., у Москві було 16 садів і скверів загальною площею 33 га та 48 бульварів із загальною площею 52 га і протяжністю 34 км. Бульвари, сквери і сади утворюють в плані міста характерну для Москви кільцеву систему озеленення. Перше кільце утворює бульвар довкола Білого міста (на зруйнованих оборонних мурах), а друге – вздовж обвалувань Зимового міста. Обидва кільця бульварів зєднуються з бульварами і скверами, які променями прямують з центру міста до периферії.

Улюбленим місцем відпочинку москвичів були приміські ліси, які поступово освоювалися як парки і лісопарки.

1.9.11.3. Сокільники. Парк утворився на базі існуючого Сокільницького гаю. Площа 594 га. Планувальним центром є кругла площа, розташована неподалік Сокільницької застави, від якої в глибину парку розходяться сім просік. Просіки обсаджували деревами і, таким чином, утворили алеї – березову, кленову, ясеневу, модринову, вязову і т.д. Між ними влаштовано стави – Путяєвський, Лебединий, Оленячий, Золотий, Майський та ін. У 1900 р. за Путяєвським ставом влаштовано лабіринт, доріжки якого в плані мали пять переплетених овалів. Під час однієї з бур дерева в лабіринті були вивалені з корінням.

На площі у 1883 р. було збудовано деревяний дім, де влаштовували бали і концерти, а також інші споруди – “механічний дитячий театр”, “вокзал”, альтанки.

В основному планувальна система парку збереглася до наших днів.