- •1.9. Ландшафтне мистецтво другої половини хіх – першої половини хх ст.
- •1.9.1. Англія
- •1.9.2. Франція
- •1.9.3. Німеччина
- •1.9.4. Іспанія
- •1.9.5. Бельгія
- •1.9.6. Угорщина
- •1.9.7. Австрія
- •1.9.8. Польща
- •1.9.10. Сполучені Штати Америки
- •1.9.12. Україна
- •1.9.13. Сади і парки дидактичного призначення
- •1.9.14. Перші виставочні парки
- •1.9.15. Перші національні парки
- •1.9.16. Основні підсумки розвитку садів і парків хіх ст.
- •1.10. Ландшафтне мистецтво хх ст.
- •1.10.1. Типізація садів і парків і система озеленення
- •1.10.2. Сецесія в садово-парковому мистецтві
- •1.10.3. Модерн
- •1.10.4. Придомові та віллові сади
- •1.10.5. Парки культури і відпочинку
- •1.10.6. Меморіальні парки
- •1.10.7. Етнографічні парки
- •1.10.8. Спортивні і олімпійські парки
- •Спортивні парки колишнього Радянського Союзу
- •1.10.9. Дитячі парки
- •1.10.10. Парки атракціонів
- •1.10.11. Парки-виставки
- •1.10.12. Лісопарки
- •1.10.13. Гідропарки та лугопарки
- •1.10.14. Зоологічні парки
- •1.10.15. Курортні парки
- •1.11. Парки світу на рубежі хх і ххі ст. І їх творці
- •1.12. Творці садів і парків України та розвиток паркознавства
1.9.13. Сади і парки дидактичного призначення
В ХІХ ст. зростає кількість ботанічних і зоологічних садів і парків. Накопичуються колекції і поповнюються все новими й новими видами місцевих і чужоземних рослин. До цієї групи належать також сади-виставки. Колекціювання і експонування декоративних деревних і чагарникових рослин сприяло розширенню асортименту садово-паркових обєктів. Водночас у них випробовуються різні садово-паркові композиції.
Англія. Головне місце займає королівський ботанічний сад над Темзою біля Лондона. Закладений у 1759 р., найбільшого розквіту набув у ХІХ ст. і сьогодні є одним з найвідоміших ботанічних садів світу (рис. ). Колекції збільшувалися дуже швидко, завдяки колоніальним землям. Якщо, згідно з каталогом, у Кю у 1789 р. росло 5700 видів, то у 1813 р. – 13000, у 1841 – 20000, в даний час – понад 45000 видів. Старий сад, який у середині ХІХ ст. виявився вже малуватим, був розширений до 80 га з усіма будівлями і спорудами. У 1897 р. тут відкрито перший музей, але вже через 10 років збудовано нове приміщення над ставом. В 1844-1848 рр. будується пальмарій, а в 1852 р. павільйон тропічних рослин з ліліями.
Ботанічний сад в Кю – наукова установа, але водночас його парк є доступним для масового відвідування. Крім чудових пейзажних картин відвідувачі насолоджуються унікальними альпінаріями, садом водних рослин, долиною рододендронів, розарієм, полем ірисів, а також оздоблюючими архітектурними елементами – античними статуями, пагодою, штучними руїнами, ермітажем і т.п., які були встановлені ще тоді в королівській резиденції архітектором В.Хамбром.
Італія. Багаті традиції створення ботанічних садів були розвинуті у ХІХ ст. У 1803 р. відкривається ботанічний сад у Генуї. У 1813 р. створюється ботанічний сад в університеті м. Бар. Перший гірський ботанічний сад закладено у 1828 р. у Камеріно. Згодом зявилися сади у Катані (1858) і Порті (1872).
Франція. У 1860 р. в Булонському лісі, про що вже згадувалося, будується Акліматизаційний сад. Його планування здійснює відомий архітектор Барильє Дешан.
Голландія. Ботанічний сад у Лейдзі в 1856-1887 р. був розбудований для розширення експозиції тропічних рослин. Збудовані приміщення для вирощування кактусів, пальм, папоротей та ін. Заслуговують на увагу сади в Роттердамі та Вагенінгені.
Бельгія. Найстарішим є ботанічний сад у Брюсселі, закладений у 1830 р. Він розпланований у горішній частині в регулярному стилі: на терасах розбиті просторі партери, а в долішній – у пейзажному із ставом і тінистими групами дерев. Розташований у густо забудованій частині міста. Площа невелика – близько 3 га. З 1910 р. тут працює школа садівників. Новий сад створено пізніше в околицях Брюсселя на площі 100 га у пейзажному стилі.
Німеччина. Найвизначнішим є сад у Даглемі під Берліном, який був закладений у 1897-1909 рр. Виник він тут в звязку з перенесенням на нове місце саду з Шоненберга (Берлін), який походить ще з XVII ст. Сад в Даглемі займає площу 42 га. Зібрано 16000 видів, в тому числі 6000 у закритому грунті. Планування пейзажне. Багатство рослинного світу експоноване за природно-географічним принципом у межах континентів і характерних форм ландшафту. Арборетум формувався за систематичним принципом.
Проте найстарішим є Мюнхенський ботанічний сад, закладений у 1812 р. на площі 5,0 га. Ботанічний сад у Лейпцігу займає 2,7 га (1870). У Дрездені ботанічний сад закладений на території Гроссертартен (Великого саду), площею 3,25 га.
Данія. Найвизначнішим ботанічним садом є університетський сад у Копенгагені, закладений у 1871-1874 рр. на площі 10 га. Композиційним вузлом і домінантою пейзажного парку є великий став, над яким здіймаються головні будівлі – пальмарій, музей і обсерваторія. Угруповання дерев і чагарників добре узгоджені з ландшафтом. Створені окремі композиційні ділянки: розарій, альпінарій, квадрати місцевої флори та ін.
Румунія. Найстарішим є ботанічний сад університету в Яссах (1856). Невдовзі у 1860 р. було закладено ботанічний сад у Бухаресті, який з часом був реконструйований. Площа 7,5 га. У планувальному відношенні складається з двох частин: регулярної (італійські тераси) з експозицією водних рослин і пейзажної з експозицією деревних рослин, зібраних за географічним та систематичним принципом, а також у вигляді спеціальних колекцій. На території саду розташовані Інститут ботаніки, музей, лабораторії, оранжереї.
Польща. В ХІХ ст. вирізняється три типи ботанічних садів (Майдецький, 1978): університетські, при середніх школах і різних закладах та арборетуми (рис. 1.72). Перший ботанічний сад створено у 1811 р. при Школі лікарській, згодом, у 1818 р., його перенесено на узгіря Лазєнок, де він знаходиться до сьогоднішнього дня. Створено багату колекцію рослин, ботанічні шкілки, оранжереї, ділянки плодових і декоративних дерев. Збудовано Обсерваторію (18820-1824). Спершу сад мав 10 га, а в 1834 р. був зменшений наполовину і таким є сьогодні.
Наприкінці ХІХ ст. в Курніку закладено арборетум площею 33,5 га. Сьогодні це велике господарство, де інтродукують і розмножують велику кількість декоративних дерев, чагарників і ліан.
Сполучені Штати Америки. Перший у США ботанічний сад закладений Бертраном у 1728 р. у Пенсільванії, де була зібрана багата колекція рідкісних американських рослин. У 1785 р. створено ботанічний сад у Нью-Джерсі, де, крім американських видів рослин, проходили акліматизацію багато європейських видів.
Найвизначнішим садом вважається сад Нью-Йоркського університету, закладений у 1801 р., який проіснував недовго. Новий ботанічний сад закладено у 1891 р. у північно-східній частині Нью-Йорка, в долині річки Бронкс. Площа 100 га. Сад має багату колекцію хвойних дерев і чагарників, рододендронів, азалій, магнолій, а також альпінарій, розарій, дуже велику кількість водних рослин.
Росія. В Санкт-Петербурзі у 1840 р. створено другий ботанічний сад при університеті. В 1833 р. закладено великий арборетум при Лісовому інституті. В Москві ботанічний сад створений у 1895 р. при сільськогосподарському інституті. У 1885 р. створюється ботанічний сад у Томську – спершу на невеликій площі (3.7 га), а згодом на досить значній – 105 га.
Україна. Хронологія створення ботанічних садів є такою:
1804 р. – Харків, при університеті;
1805 р. – Кременець (нині Тернопільська обл.), при місцевій гімназії (архітектор Міклер);
1812 р. – Нікітський ботанічний сад (рис. 1.73);
1824 р. – Львів, при університеті; заново влаштований у 1852 р.;
1834-1886 рр. – Тростянець, арборетум;
1839 р. – Київ, при університеті;
1860 р. – Львів, при школі лісового господарства (арборетум);
1867 р. – Одеса, при університеті;
1885-1887 рр. – Асканія Нова, степовий ботанічний сад.
Сьогодні відбувається відродження Кременецького ботанічного саду, який славився величезною колекцією рослин. На базі арборетуму Лісової школи у Львові створений ботанічний сад Українського державного лісотехнічного університету. Всі ботанічні сади на території України відігравали значну роль в інтродукції декоративних рослин в озеленення.
Зоологічні сади. Зоологічним садам, які почали зявлятися у ХІХ ст., передували звіринці і менажерії (рис. 1.74).
Першим зоологічним садом, закладеним у 1794 р., варто вважати менажерію, яка була розташована в Jardin de Plames у Парижі. Мала вона площу 6 га і була розташована поруч з ботанічним садом. Територія менажерії розпланована у вільному стилі. Подібно до тогочасних романтичних парків, у менажерії тварини жили у павільйонах, влаштованих у готичному стилі, чи в хатах або куренях і, навіть, у руїнах. Ділянки з експозиціями були огороджені деревяними штахетами.
У 1828 р., наслідуючи Париж, засновано перший зоологічний сад у Лондоні на площі 14,5 га. Тут було зібрано велику колекцію тварин з усього світу. У 1830 р. зоосад засновано у Дубліні, а у 1838 р. – у Манчестері.
Визначні зоосади того періоду такі: Амстердамський (1838 р., площа 10 га), в Антверпені (1844 р., площа 10 га), у Берліні (1844 р., площа 20 га). Паркова зона садів влаштовувалася в пейзажному стилі.
У другій половині ХІХ ст. зявляються нові зоосади: в Марселі (1855), Роттердамі (1857), Франкфурті на Майні (1858), Копенгагені (1859), Дрездені (1861), Москві (1864), Будапешті (1866), Лейпцігу (1878), Ліссабоні (1884), Софії (1890), Барселоні (1892).
Вирізняють (Майдецький, 1978) чотири типи зоосадів: перший, повязаний з ботанічним садом (паризький тип); такі сади створено в Будапешті і Нью-Йорку. Другий тип – звіринці – є малою частиною великого міського публічного парку; часто зустрічається у США, у Манчестері. Третій тип являють собою зоолого-рекреаційні парки, де експозиція тварин не є єдиною: тут можна оглянути музей, виставки, скористатися ігровими майданчиками. Цей тип характерний для німецьких садів, а також для зоосаду Антверпена. Четвертий тип полягає у виділенні колекцій тварин, які розташовуються на території парку (зоосад Амстердама, польські сади).
