2. Ринкова інфраструктура.

Інфраструктура ринку – це система взаємопов’язаних спеціалізованих

організацій, які обслуговують потоки ресурсів і продуктів.

Функції інфраструктури

- Просування товарів до безпосереднього споживача.

- Забезпечення зворотнього зв’язку між виробництвом і споживанням.

- Перерозподіл ресурсів між галузями та всередині них.

- Акумуляція тимчасово вільних грошових засобів, регулювання грошового

обігу.

Біржа – це установа та організаційна форма оптової торгівлі масовими товарами

(товарна біржа) або центр систематичних операцій купівлі – продажу цінних

паперів (фондова біржа), а також робочої сили (біржа праці).

ТИПИ БІРЖ

Залежно від державного втручання в біржову торгівлю, є такі біржі:

- Приватні біржі. ЇЇ членами є вільні акціонерні товариства та приватні компанії.

Держава не втручається в діяльність таких бірж. (напр. Амстердамська біржа)

- Публічні товарні біржі – це державні організації оптової торгівлі. Управління

ними здійснюється особливими бюро, які обираються маклерами та

затверджуються урядом. (Напр. Паризька біржа).

Переважає тип біржі, коли держава здійснює обмежене втручання: розробляє

законодавство, яким регламентується біржова торгівля, приймає інші законодавчі

акти.

Товарна біржа – особливий ринок, на якому здійснюється оптова торгівля

масовими однорідними товарами і зароджується попит та пропозиція цих товарів у

масштабі регіону, країни, світового ринку.

БІРЖОВИЙ ТОВАР

Головні ознаки біржового товару – стандартність, серійність, масовість

виробництва, взаємозамінність, немонопалізованість ( зерно, метал, нафта, соєві,

овес, срібло, золото).

Характеристика товарної біржі

Характерні риси сучасної товарної біржі є такі:

- створення сприятливих умов для здійснення купівлі – продажу не самих

товарів, а контрактів на їхне постачання;

- укладання контрактів щодо стандартизованих товарів, тобто таких, які можна

продавати великими партіями, за зразками чи технічними умовами, описаними

в контрактах;

- регулярність торгів, що дозволяє зосередити на біржі велику кількість

покупців та продавців і визначити базисні ринкові ціни;

- вільна купівля – продаж контрактів, коли покупець вільно вибирає продавця, а

продавець – покупця;

- дія вільних ринкових цін, які складаються під впливом реального

співвідношення попиту та пропозиції;

- здійснення торгів за єдиними біржовими правилами;

- активна й безпосередня участь у торгах біржових посередників (брокерів);

- наявність типізації контрактів і мінімальних партій поставок, що значно

спрощує ведення торгів;

- збір, оброблення і поширення інформації, пов’язаної з кон’юнктурою ринку.

БІРЖОВІ УГОДИ

Види біржових угод:

- Спот – угоди. Угода щодо купівлі – продажу наявного товару з негайною

оплатою та постачанням.

- Форвардні угоди. Угода щодо купівлі – продажу товарів із постачанням їх

через певний, передбачений угодою час і за цінами, що діяли на момент

укладання контракту.

- Ф’ючерсні угоди. Угода на товарних (фондових) біржах, яка передбачає

оплату товарів (акцій) через певний час після укладання угоди за ціною,

визначеною в контракті. Має на меті отримання різниці в цінах (або курсах

акцій) з моменту укладання угоди до моменту її реалізації.

Опціон – зафіксоване біржовою угодою право купити або продати товари, цінні

папери чи валюту протягом часу за встановленою ціною. Набувається за певну

плату.

ФОНДОВА БІРЖА

Фондова біржа – це заклад, в якому з певною регулярністю за певних умов

здійснюється купівля – продаж цінних паперів (акції, облігації).

Фондова біржа виконує такі функції:

- мобілізує та концентрує вільні грошові засоби;

- Відкриває доступ підприємств до позичкового небанківського капіталу;

- є важливим кординатором розміщення державних цінних паперів;

- забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу;

- надає інформацію про курси акцій найбільших підприємств, стан та тенденцію

розвитку економіки в цілому та її окремих елементів.

В укладанні біржових угод беруть участь:

- Брокер – офіційний посередник в укладанні угод між зацікавленими

сторонами на біржі. Як правило, укладає угоди ввід імені, за дорученням і за

рахунок клієнта.

- Маклер – службовець біржі, який працює з брокерами, виконуючи доручення

членів біржі за комісійну винагороду.

- Дилер – особа, яка здійснює операції на біржі від свого імені та за свій

рахунок. Має право укладати угоди як із брокерами, так і безпосередньо з

клієнтами.

Служба зайнятості (біржа праці).

Служба зайнятості (біржа праці) – посередник на ринку праці. Виконує такі

функції:

- веде облік непрацюючих, у тому числі безробітних;

- реєструє вакантні місця, визначає перспективу створення нових;

- працевлаштовує безробітних та інших осіб, що бажають отримати роботу;

- вивчає кон’юнктуру ринку праці та надає інформацію про неї;

- веде професійну орієнтацію та професійну перепідготовку безробітних;

- виплачує допомогу безробітним.

БАНКИ ТА ФІНАНСОВО – КРЕДИТНІ ПОСЕРЕДНИКИ

Функції банків:

- акумуляція та мобілізація грошового капіталу;

- посередництво в кредиті; проведення розрахунків та платежів;

- створення кредитних гошей (банкнот, векселів, чеків).

Банківські операції

- Пасивні - щодо залучення коштів.

- Активні - щодо розміщення коштів шляхом надання кредитів.

Основні терміни і поняття.

- споживчий ринок;

- ринок засобів виробництва;

- фінансовий ринок;

- ринок цінних паперів;

- ринок капіталів;

- валютний ринок;

- ринок інформацій;

- ринок технологій;

- ринок праці.

Питання та завдання для закріплення.

1. Визначіть ринки за об’єктом купівлі – продажу.

2. З яких ринків складається фінансовий ринок?

3. Назвіть функції ринку праці?

4. Які з елементів інфраструктури ринку забезпечують товарний обіг?

5. На які типи поділяються біржі?

Сучасна кредитно – банківська система

Банківська система Парабанківська система

Емесійні банки Неемісійні банки Спеціальні фінансово –

кредитні інститути

Центральний

банк

Універсальні

Спеціалізовані

Інноваційні

Інвестиційні

Ощадні

Іпотечні

Кредитні спілки.

Страхові компанії

Інвестиційні компанії

(фонди)

Пенсійні фонди

Фінансові компанії

Література

1 Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань:

Підручник. К.:Вища школа. с 163-172, 185-202

2 Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. Базилевич В.Д. – К.:

Знання – Прес, 2003р. с 173-183

3 Економічна теорія: Підручник /за ред. Предборського В.А. – К.: Кондор, 2003

с 124-128

4 Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории: Учебное пособие. –

М.: Рыбарн.,200 с 124-128

5 Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник.- К.: Видавничий центр

“Академія”. 2001 с 135-156

6 Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн./ За ред. Ніколенка Ю.В. – К.:

Либіль, 1998 с 217-247

7 Основи економічної теорії: Підручник: / за ред. Мельника Л.Ю. – К.: 2005

с 194-208

8 Політична економія: Навч. Посібник /за ред. Кривенка К.Т.- К.: КНЕУ, 2005

с 162-188

9 Політична економія: Навч. Посібник /за ред. Рибалкіна В.О., Бодрова В.Г. – К.:

Академвидав., 2004 с 364-376

10 Основи економічної теорії: Підручник: / за ред. Круша П.В. – К.: Каравела ,2008

Тема: Фінансово-кредитна система в ринковій економіці

План.

1. Зміст, структура та функції фінансів.

2. Сутність і структура державного бюджету.

3. Податки, їх функції та класифікація.

4. Кредитна система та її структура.

Мета заняття: вивчити сутність фінансів, показати їх необхідність,

відмінність від грошей, охарактеризувати сутність та структуру державного

бюджету, зробити класифікацію податків та визначити їх роль в економіці держави.

1. Зміст, структура та функції фінансів.

Термін “фінанси” походить від латинського finantia, що в перекладі означає

“дохід”, “платіж”.

Фінанси – це сукупність економічних відносин, пов`язаних з системою

утворення та використання фондів грошових ресурсів для задоволення потреб

розширеного відтворення. Фінанси включають лише ті відносини, які стосуються

процесу утворення, розподілу та використання фондів грошових коштів на

підприємствах, у регіонах і народному господарстві, країни загалом.

Суб`єкти фінансових відносин – підприємства, громадські організації,

державні органи управління, держава в цілому, населення країни.

Види фінансів:

1. Державні:

- загальнодержавні;

- регіональні;

- муніципальні;

- фінанси державних підприємств;

- фінанси державних установ та організацій, що здійснюють некомерційну

діяльність.

2. Громадських об`єднань:

- різних спілок;

- політичних партій;

- громадських ресурсів;

- спеціальних цільових та благодійних фондів.

3. Приватні:

- фінанси приватних підприємств та корпорацій;

- фінанси комерційних установ та організацій;

- фінанси домогосподарств.

Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями. Гроші – це

загальний еквівалент, за допомогою якого вимірюються витрати праці виробників,

а фінанси – економічний інструмент розподілу і перерозподілу валового

внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу, знаряддя контролю за

утворенням і використанням фондів коштів.

Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових доходів і

фондів забезпечити не тільки потреби держави і підприємств у коштах, а й

контроль за витратою фінансових ресурсів.

Фінанси виражають грошові відносини, що виникають між:

- підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей,

реалізації продукції і послуг;

- підприємствами і вищестоящими організаціями при створенні

централізованих коштів та їх розподілу;

- державою і підприємствами при сплаті ними податків у бюджетну систему і

фінансуванні витрат;

- державою і громадянами при внесенні ними податків і добровільних

платежів;

- підприємствами, громадянами і позабюджетними фондами при внесенні

платежів і одержанні ресурсів;

- окремими ланками бюджетної системи;

- страховими організаціями і підприємствами та населенням.

Сутність фінансів виявляється в їх функціях. Фінанси виконують дві основні

функції: розподільчу і контрольну, здійснювані ними одночасно. Кожна фінансова

операція означає розподіл суспільного продукту і національного доходу і контроль

за цим розподілом.

Розподільча функція фінансів:

 розподіл національного доходу полягає в створенні так званих основних,

або первинних доходів. Їх сума дорівнює національному доходу. Основні

доходи формуються при розподілі національного доходу серед учасників

матеріального виробництва. Вони діляться на дві групи:

1. зарплата робітників, службовців, доходи фермерів, селян, зайнятих у

сфері матеріального виробництва;

2. доходи підприємств сфери матеріального виробництва.

 перерозподіл національного доходу пов`язаний з міжгалузевим і

територіальним перерозподілом коштів в інтересах найбільш ефективного і

раціонального використання доходів і накопичень підприємств та

організацій; з наявністю поряд з виробничою невиробничої сфери, в якій

національний дохід не створюється (освіта, охорона здоров`я, соціальне

страхування і соціальне забезпечення, управління); з перерозподілом

доходів між різноманітними соціальними групами населення. У результаті

перерозподілу утворяться повторні, або похідні доходи.

Перерозподіл національного доходу в Україні має здійснюватися в інтересах

структурної перебудови народного господарства, розвитку пріоритетних галузей

економіки (сільське господарство, харчова, легка промисловість, транспорт,

енергетика, конверсія військового виробництва), на користь найменш забезпечених

прошарків населення (пенсіонерів, інвалідів, студентів, самотніх і багатодітних

матерів).

Фінанси виконують також контрольну функцію. Як інструмент формування і

використання грошових доходів і фондів, вони об`єктивно відбивають хід

розподільчого процесу. Контрольна функція виявляється в контролі за розподілом

валового внутрішнього продукту по відповідних фондах і витратою їх за цільовим

призначенням.

Крім розподільчої і контрольної функції, фінанси виконують також

регулюючу функцію. Ця функція пов`язана з втручанням держави через фінанси

(державні витрати, податки, державний кредит) у процесі відтворення.

Отже, фінансова система – це сукупність урегульованих фінансово-

правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за

допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані та

децентралізовані грошові фонди.