2.Принципи і методи менеджменту.

Принципи менеджменту.

В управлінській практиці принципи дають змогу об`єднати елементи

соціально-технічної системи (підприємства) в єдине ціле. Вони визначають спосіб

діяльності, взаємодії і виступають правилами, нормами управлінської діяльності.

Основоположний принцип менеджменту – забезпечення прибутковості

бізнесу, процвітання підприємництва і максимум добробуту персоналу фірми. Як

відомо, принципи раціонального управління вперше було сформульовано

основоположниками наукового менеджменту – Ф.Тейлером, Г.Емерсоном,

А.Файолем.

Центром вчення Ф.Тейлора стали чотири принципи управління індивідуальною

працею працівників:

1. науковий підхід до виконання кожного елемента роботи;

2. науковий підхід до добору, навчання і тренування працівника;

3. кооперація з працівниками;

4. розподіл відповідальності за результати роботи між менеджерами і

працівниками.

Головні принципи менеджменту:

Принципи Зміст

Розподіл праці

Спеціалізація робіт для ефективного використання робочої сили

(за рахунок скорочення кількості завдань, на які спрямовується

зусилля працівника)

Повноваження та

відповідальність

Кожному працівнику має бути делеговано повноваження,

достатні для того, щоб нести відповідальність за виконання

роботи

Дисципліна

Робітники мають підкорятися умовам договору між ними і

керівництвом, менеджери повинні застосовувати справедливі

санкції до порушників порядку

Єдиноначальність Робітник одержує розпорядження та звітує лише перед одним

безпосереднім начальником

Підпорядкованість

інтересів

Інтереси організації превалюють над інтересами індивіда

Єдність дій Усі дії, що мають одну мету, слід об`єднувати в групи і

здійснювати за єдиним планом

Винагорода

персоналу

Справедлива винагорода працівників за їх працю

Централізація

Єдиний порядок в організації, що має центр управління. Кращі

результати досягаються при правильному співвідношенні

централізації і децентралізації

Скалярний ланцюг

Нерозривний ланцюг команд, по якому передаються всі

розпорядження й здійснюються комунікації між усіма рівнями

ієрархії (ланцюг начальників)

Порядок Робоче місце – для кожного працівника, і кожний працівник – на

своєму місці

Справедливість Справедливість реалізації встановлених правил і угод на всіх

рівнях скалярного ланцюга

Стабільність

персоналу

Орієнтація працівника на лояльність до організації і на

довгострокову роботу. Висока плинність знижує ефективність

роботи

Ініціатива Заохочення незалежних суджень працівників у межах

делегованих їм повноважень і виконуваних робіт

Корпоративний дух Гармонія інтересів персоналу й організації, єдність зусиль (у

єдності – сила)

Методи менеджменту:

Методи – це способи (прийоми) цілеспрямованого впливу суб`єкта на об`єкт

для досягнення поставленої мети. Усі методи управління використовуються в

практичній діяльності керівником не як окремі, розрізнені й самостійні способи

впливу, а як цілісна система взаємопов`язаних та взаємодіючих конкретних

методів.

Мета методів – забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних,

колективних і суспільних інтересів.

Методи менеджменту орієнтовані насамперед на високу продуктивність і

ефективність діяльності персоналу фірми, на злагоджену роботу підрозділів фірми,

на чітку організацію різноманітної діяльності фірми й управління нею на рівні

світових стандартів. За характером дії методи умовно (формально) можна поділити

на методи матеріальної, соціальної і владної мотивації, або економічні,

організаційно-розпорядчі та соціально-психологічні.

Економічні методи впливають на майнові інтереси фірм та їхній персонал. З

одного боку, вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення інтересів

суспільства (система податків, банківських кредитів і т.ін.), з іншого – служать для

мотивації роботи персоналу (заробітна плата, премії, винагороди за інновації).

Організаційно-розпорядницькі методи базуються на об`єктивних законах

організації спільної діяльності та управління нею, на природних потребах людей в

упорядкованій взаємодії між собою. Їхньою метою є впорядкування функцій

управління, обов`язків і прав працівників, регламентація їхньої діяльності.

Сутність соціально-психологічних методів зводиться до способів впливу на

особистість та колективи з метою зміни ними своїх настанов у трудовій діяльності і

творчій активності, а також на соціальні й психологічні інтереси фірм та їхній

персонал (роль і статус особистості, групи, фірми, психологічний клімат, етика

поведінки, спілкування тощо).

3. Організаційна структура управління підприємством.

Організаційна структура – це внутрішньо системний порядок, форма

організаційних відносин і елементів. Організаційна структура дозволяє

працівникам усвідомити власне місце на підприємстві.

Основними елементами організаційної структури є:

1. поділ (спеціалізація) праці за посадами;

2. групування посад за підрозділами;

3. компетенція посад;

4. ієрархія посад.

Характеристика організаційних структур управління

Назва Характеристика Переваги Недоліки

Лінійна

Кожний підрозділ очолює

керівник, який здійснює

всі функції управління

Дотримання принципу

єдиноначальності;

зменшення витрат часу на

ухвалення управлінських

рішень

Керівники вищого рівня

більш завантаженні

обсягів діяльності,

виникає потреба

розширення

Функціональна

Чіткий поділ підрозділів за

функціональною ознакою

Зменшення обсягу

відповідальності керівника;

підвищення ефективності

менеджменту завдяки

залученню кваліфікованих

працівників

Порушення принципу

єдиноначальності,

зниження

відповідальності за

проведену роботу.

Лінійно -

функціональна

Будується на принципах

єдиноначальності та

функціонального

розподілу обов’язків

Позитивні риси лінійної та

функціональної структур

управління

Питання між

функціонального

характеру вирішуються

повільно; виникає

загроза бюрократизації;

утворюються зайві

ланки управління;

прийняття і виконання

рішень уповільнюється

Секційна

(дивізіональна)

Створюється відділення,

як відносно самостійно

підрозділи за певними

ознаками: регіональними;

асортиментними;

споживчими

Придатна для поділу

великих неоднорідних

організацій на однорідні

Ускладнюється

гармонізація інтересів

організації з інтересами

окремих підрозділів

Матрична

На поділену за функціями

структуру, нашаровується

структура, орієнтовна на

проект чи на продукт

Відповідальність за

виконання проекту

зосереджується на певному

керівнику

Подвійне

підпорядкування;

питання

міжфункціонального

характеру вирішуються

повільно