2. Типи грошових систем та види грошей.

Гроші виступають основним інструментом функціонування ринкової

економіки. Рух грошей здійснюється в рамках грошової системи .

Грошова система – це форма організації грошового обігу, що історично

склалась в країні і закріплена законодавчими актами.

Грошова система включає наступні елементи:

 назву національної грошової одиниці (гривня, долар тощо);

 масштаб цін ( вартість грошової одиниці, її купівельну силу);

 форми грошей ( металеві чи паперові, товарні чи символічні, готівкові чи

безготівкові);

 систему емісії грошей ( порядок випуску);

 наявність державних, фінансових інститутів, які здійснюють регулювання

грошового обігу в країні;

 встановлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну.

Грошовий обіг здійснюється у готівковій та безготівковій формі.

Готівкові гроші – це банкноти, білети і монети державної скарбниці.

Безготівкові гроші – це засоби на рахунку у банках, різноманітні вклади

(депозити) у банках, депозитні сертифікати, державні цінні папери. А також

грошові кошти, вкладені в акції інвестиційних фондів.

Грошові системи пройшли у своєму розвитку два етапи, які пов’язанні з

використанням благородними металами функцій грошей з поступовою втратою їх

(процес припинення виконання золота ролі загального еквівалента) та

використанням цих функцій кредитно-паперовими грошима.

Існують грошові системи двох типів:

Металевого грошового обігу – коли грошовий товар виконує всі функції

грошей.

Металева система поділяється на:

 Біметалізм – с системою, у якій роль загального еквівалента законодавчо

закріплена за золотом та сріблом.

 Монометализм – це грошова система, за якої лише золото є загальним

еквівалентом.

Виділяють чотири різновиди золотого монометалізму:

 Золотомонетний стандарт, якому були властиві: обіг золотих монет,

виконання золотом усіх функцій грошей, вільне чикання золотих монет із

фіксованим вмістом, вільний рух золота між країнами.

 Золотозливковий стандарт – за яким банкноти розмінювались на золото

лише при поданні фіксованої державою ціни.

 Золотодевізійний стандарт – це так названа Бретон – Вудська грошова

система ( за назвою американського містечка Бретон – Вудс, це була

укладена відповідна угода). За цією системою паперові гроші обмінювались

на іноземну валюту (девізи), яка в свою чергу розмінювалась на золото.

 Золотодоларовий стандарт – за яким розмін банкнот (паперових грошей) на

золото був скасований в усіх країнах, а обмін доларів на золото здійснювався

лише для урядів та центральних банків країни – членів Міжнародного

валютного фонду. З 1971 року було припинено обмін доларів на золото.

На зміну у 70 роках приходить система нерозмінних кредитних грошей або

паперово - кредитна система.

Ця система характеризується наступними рисами:

 повною відмовою від золотого стандарту;

 відміна золотого вмісту кредитних грошей ( банкнот);

 панування символічних (готівкових і безготівкових) грошей;

 значне поширення безготівкового обігу4

 перехід до плаваючих валютних курсів.

Види грошей.

Повноцінні гроші – зливки дорогоцінних металів (золото та срібло) з

державним засвідченням їхньої вартості. Слово “монета” в перекладі з латинського

означає – раджу. Номінальна вартість грошей даного виду відповідала їх реальній

вартості (вартість золота та срібла). Маючи внутрішню вартість, повноцінні гроші

незалежні ні від інших видів багатств, ні від ринкових умов, у яких вони

обертаються.

Неповноцінні гроші – це символічні гроші, оскільки вони вироблялися зі

зливків малоцінних металів. Вартість зливка, що містить монета, с меншою, ніж

вартість, зазначена на монеті. Купувальна спроможність цих грошей визначається

винятково ринковими умовами, при цьому внутрішня вартість неповноцінних

грошей не робить на неї ніякого впливу. Неповноцінні гроші містять у собі всі види

постзолотих грошей – паперові й кредитні гроші.

Паперові гроші – це банкноти (банківські білети), які випускає державне

казначейство для бюджетних потреб і наділені державою примусовим курсом.

Їх вартість визначається тією кількістю товарів і послуг, які можна на них

придбати. Банкноти виникли у середні віки і являли собою посвідчення банкіра про

те, що він отримав на зберігання певну кількість грошей. У банкноті зазначалася

кількість золота, що мала бути повернена власникові за його вимогою. На початку

ХХ ст. більшість країн світу припиняє обмін банкнот на золото. Це була ще одна

причина випуску паперових грошей, саме через хронічний дефіцит платіжного

балансу країни, щоб уникнути витоку золота за кордон, держава була змушена

вводити нерозмінні на золото гроші.

Сучасні особливості паперових грошей: набувають представницької вартості в

обігу; позбавлені власної вартості, виконують роль купівельного платіжного засобу.

Кредитні гроші – неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують

в обігу на основі кредитних відносин.

Кредитні гроші історично пройшли таку еволюцію: банкноти, чеки, векселі,

депозити та електронні гроші.

Банкноти (банківський білет) – це боргове зобов’язання банку, який

обмінювався на повноцінні гроші (золото) за першої вимоги.

Чек – це письмовий наказ власника поточного рахунку банку про виплату

визначної суми грошей пред’явникові чека або про перерахування її на інший

поточний рахунок.

Чек служить засобом одержання готівки в банку, виступає засобом обігу і

платежу, а також є знаряддям безготівкових розрахунків.

Вексель – письмове боргове зобов’язання позичальника кредиторам про

сплату боргу в призначений строк.