- •Адаптація як фізіологічна основа спортивного та оздоровчого тренування.
- •Фактори, що зумовлюють аеробні можливості організму.
- •Морфофункціональні особливості організму осіб похилого віку та їх урахування в режимі рухової активності.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за механізмами прояву.
- •Тест рwс-170, його використання в практиці фізичного тренування.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за часом формування
- •Максимальне споживання кисню і фактори, що його зумовлюють
- •3.Основні завдання морфофункціонального та біохімічного контролю в спорті.
- •Задачи, виды и организация биохимического контроля
- •Функціональні резерви організму та їх визначення.
- •Поріг анаеробного обміну.
- •Основні критерії контролю максимальних можливостей функціональних систем та метаболізму.
- •Прояв загального адаптаційного синдрому у спорті
- •2.Методи визначення максимального споживання кисню.
- •Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ.
- •Локальные, региональные и глобальные упражнениния
- •Силовые, cкоростно-силовые упражнения и упражнения на выносливость
- •Методи визначення анаеробних можливостей спортсменів.
- •3.Поточний біологічний контроль у спорті, його задачі та методи, що використовуються.
- •1.Класифікація спортивних вправ за енергетичними критеріями. Энергетическая характеристика физических упражнений
- •Анаеробні можливості організму і фактори, що їх обумовлюють.
- •3. Задачі етапного контролю та поглиблених обстежень. Методи, які при цьому використовуються.
- •1. Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ максимальної потужності.
- •2.Поняття про кисневий борг Кислородный долг и восстановление энергетических запасов организма
- •3.Використання біологічних критеріїв на основних етапах добору в спорті.
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ субмаксимальної потужності.
- •2.Рухові навички і фази їх формування.
- •3 Стадии формирования двиг.Навыка:
- •3. Критерії добору за морфологічними показниками (конституція, соматотип, компонентний склад тіла).
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ великої потужності.
- •2.Роль сенсорних корекцій в керуванні рухами.
- •3. Критерії добору за функціональними показниками. Рост , вес , окружность грудной клетки
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Фізіологічне обґрунтування принципів навчання техніці рухів.
- •Морфофункціональні особливості організму жінок-спортсменок.
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Тренованість та її функціональні й метаболічні показники в стані спокою.
- •Тріада жінки-спортсменки. «Триада» женщины – спортсменки:
- •1.Фізіологічні особливості статичних вправ (феномен Ліндгарда).
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні стандартних (неграничних) фізичних вправ.
- •3.Особливості прояву фізичної працездатності у жінок-спортсменок в різні фази менструального циклу та їх урахування в режимі тренувань.
- •1.Фізіологічна характеристика передстартових реакцій.
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні граничних фізичних вправ.
- •3.Кліматичні умови середньогір'я та високогір'я.
- •1.Фізіологічна характеристика періоду впрацьовування і стійкого стану.
- •2.Специфічність тренувальних ефектів.
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении двигательного навыка (спортивной техники)
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении ведущего физического (двигательного) качества
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении состава активных мышечных групп Специфичность тренировочных эффектов, проявляемая при разных условиях внешней среды
- •3.Етапи адаптації до гірських умов.
- •1.Фізіологічна характеристика розминки
- •2.Основні функціональні ефекти спортивного тренування.
- •1.Фізіологічна характеристика "мертвої точки" і "другого дихання".
- •2.Використання показників концентрації лактату крові для керування тренувальним процесом. Пано.
- •3.Особливості реакліматизації та терміни найвищої працездатності
- •1.Фізіологічна характеристика стомлення. Втома яка компенсується.
- •2.Концентрація сечовини у крові як показник реакцій організму на фізичні навантаження.
- •3.Оцінка рівня тренованості за даними серцево-судинної та дихальної системи.
- •1.Фізіологічна характеристика відновного періоду.
- •Основні етапи онтогенезу.
- •3. Методи оцінки фізичного розвитку спортсменів.
- •6.2.1. Метод индексов
- •Максимальная статическая сила и максимальная произвольная статическая сила мышц
2.Рухові навички і фази їх формування.
Стадии (фазы) формирования двигательного навыка. Становление двигательного навыка проходит через несколько стадий, или фаз. В первой стадии отмечается иррадиация нервных процессов с генерализацией ответных реакций и вовлечением в работу лишних мышц. На этой стадии начинается объединение отдельных частных действий в'целостный акт. Во второй стадии наблюдаются концентрация нервных процессов, улучшение координации, устранение излишнего мышечного напряжения и более высокая степень совершенства внешнего проявления стереотипности движений. В третьей стадии навык стабилизируется и еще более совершенствуются координация и автоматизация движений.
В ряде случаев некоторые из стадий могут отсутствовать. Это связано со многими факторами: степенью сложности и мощности мышечной работы, исходным состоянием двигательного аппарата, квалификацией спортсмена и др. Уже говорилось, что новые сложные движения всегда формируются на фоне сложившихся координации. Вследствие этого обучение, например, гимнастическим упражнениям будет проходить совершенно различно у новичков, спортсменов средней квалификации и у мастеров спорта. Так, у высококвалифицированных спортсменов благодаря приобретенным ранее навыкам и способности к экстраполяции обучение упражнениям может протекать без первой и даже второй стадии.
Устойчивость навыка и длительность его сохранения. Двигательные навыки, как и другие проявления временных связей, недостаточно стабильные в начале образования, в дальнейшем становятся все более и более стойкими. При этом чем они проще по своей структуре, тем прочнее. Навыки со сложнейшими координационными отношениями менее стойки. Вследствие этого даже высококвалифицированному спортсмену трудно при повторениях сложных движений каждый раз показывать свои лучшие результаты.
3 Стадии формирования двиг.Навыка:
1. стадия генерализации (иррадиация возбуждения) – созданная модель становится основой для перевод внешнего образа во внутренние про-цессы формирования программы соб-ственных действий. Иррадация воз-буждения по различным зонам мозга и обобщение характера переферических р-ций.
2. стадия концентрации – происходит концентрация возбуждения в необходимых для его осуществления корковых зонах. Навык на этой ста-дии уже сформирован, но еще очень непрочен. Воздействие любых новых раздражений разрушает неокрепшую еще рабочую доминанту, едва уста-новившиеся межцентральные взаимо-связи в мозгу и вновь приводит к иррадиации возбуждения и потере координации.
3. Стадия стабилизации и автоматизации. Помехоустойчивость рабочей доминанты повышается. Появ-ляется стабильность и надежность навыка, снижается сознательный контроль за его элементами, т.е. возникает автоматизация навыка. Прочность работчей доминанты под-держивается четкой сонастройкой ее нейронов на общий ритм корковой активности (усвоение ритма). Внеш-ние раздражители лишь подкрепляют рабочую доминанту, не разрушая ее. Снижается участие лобных ассоциа-тивных отделов коры.
Доминанта – комплекс нейронов, гос-подствующий очаг в ЦНС. Подавляет деятельность посторонних нервных центров и, соответственно, лишних скелетных мышц.