- •Адаптація як фізіологічна основа спортивного та оздоровчого тренування.
- •Фактори, що зумовлюють аеробні можливості організму.
- •Морфофункціональні особливості організму осіб похилого віку та їх урахування в режимі рухової активності.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за механізмами прояву.
- •Тест рwс-170, його використання в практиці фізичного тренування.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за часом формування
- •Максимальне споживання кисню і фактори, що його зумовлюють
- •3.Основні завдання морфофункціонального та біохімічного контролю в спорті.
- •Задачи, виды и организация биохимического контроля
- •Функціональні резерви організму та їх визначення.
- •Поріг анаеробного обміну.
- •Основні критерії контролю максимальних можливостей функціональних систем та метаболізму.
- •Прояв загального адаптаційного синдрому у спорті
- •2.Методи визначення максимального споживання кисню.
- •Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ.
- •Локальные, региональные и глобальные упражнениния
- •Силовые, cкоростно-силовые упражнения и упражнения на выносливость
- •Методи визначення анаеробних можливостей спортсменів.
- •3.Поточний біологічний контроль у спорті, його задачі та методи, що використовуються.
- •1.Класифікація спортивних вправ за енергетичними критеріями. Энергетическая характеристика физических упражнений
- •Анаеробні можливості організму і фактори, що їх обумовлюють.
- •3. Задачі етапного контролю та поглиблених обстежень. Методи, які при цьому використовуються.
- •1. Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ максимальної потужності.
- •2.Поняття про кисневий борг Кислородный долг и восстановление энергетических запасов организма
- •3.Використання біологічних критеріїв на основних етапах добору в спорті.
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ субмаксимальної потужності.
- •2.Рухові навички і фази їх формування.
- •3 Стадии формирования двиг.Навыка:
- •3. Критерії добору за морфологічними показниками (конституція, соматотип, компонентний склад тіла).
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ великої потужності.
- •2.Роль сенсорних корекцій в керуванні рухами.
- •3. Критерії добору за функціональними показниками. Рост , вес , окружность грудной клетки
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Фізіологічне обґрунтування принципів навчання техніці рухів.
- •Морфофункціональні особливості організму жінок-спортсменок.
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Тренованість та її функціональні й метаболічні показники в стані спокою.
- •Тріада жінки-спортсменки. «Триада» женщины – спортсменки:
- •1.Фізіологічні особливості статичних вправ (феномен Ліндгарда).
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні стандартних (неграничних) фізичних вправ.
- •3.Особливості прояву фізичної працездатності у жінок-спортсменок в різні фази менструального циклу та їх урахування в режимі тренувань.
- •1.Фізіологічна характеристика передстартових реакцій.
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні граничних фізичних вправ.
- •3.Кліматичні умови середньогір'я та високогір'я.
- •1.Фізіологічна характеристика періоду впрацьовування і стійкого стану.
- •2.Специфічність тренувальних ефектів.
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении двигательного навыка (спортивной техники)
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении ведущего физического (двигательного) качества
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении состава активных мышечных групп Специфичность тренировочных эффектов, проявляемая при разных условиях внешней среды
- •3.Етапи адаптації до гірських умов.
- •1.Фізіологічна характеристика розминки
- •2.Основні функціональні ефекти спортивного тренування.
- •1.Фізіологічна характеристика "мертвої точки" і "другого дихання".
- •2.Використання показників концентрації лактату крові для керування тренувальним процесом. Пано.
- •3.Особливості реакліматизації та терміни найвищої працездатності
- •1.Фізіологічна характеристика стомлення. Втома яка компенсується.
- •2.Концентрація сечовини у крові як показник реакцій організму на фізичні навантаження.
- •3.Оцінка рівня тренованості за даними серцево-судинної та дихальної системи.
- •1.Фізіологічна характеристика відновного періоду.
- •Основні етапи онтогенезу.
- •3. Методи оцінки фізичного розвитку спортсменів.
- •6.2.1. Метод индексов
- •Максимальная статическая сила и максимальная произвольная статическая сила мышц
2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні стандартних (неграничних) фізичних вправ.
При стандартной работе тренированный организм от нетренированного отличает: 1. быс-трое врабатывание; 2. меньший уро-вень рабочих сдвигов различных ф-ций; 3. лучше выраженное устоячивое состояние; 4. быстрое восстановле-ние после нагрузки. Наиболее расп-ространенными стандартными тестами явл-ся тест определения физ. рабо-тоспособности по показателю PWC170 – мощности работы при ЧСС 170 уд/м и определние Индекса Гарвардского степ-теста, который оценивается по скорости восстановления ЧСС после нагрузок.
3.Особливості прояву фізичної працездатності у жінок-спортсменок в різні фази менструального циклу та їх урахування в режимі тренувань.
Физическая работоспособность в различные фазы МЦ
1 фаза:снижается кислородная емкость крови и, соответственно, аэробные возможности организма; снижается мышечная сила, быстрота и выносли-вость, но улучшается гибкость
2 фаза: в результате накопления в организме эстро-гена повышается функционирование ЦНС, дыхания, кровообращения; облегчается автоматизация движений, работоспособность повышается
3 фаза: содержание эстрогена в крови снижается, а уровень прогестерона еще невелик; падает основной обмен, на 50% снижается содержание эозинофилов; резко снижается физическая работоспособность
4 фаза: на фоне повышения концентрации прогестерона вновь происходит повышение уровня обменных процессов и работоспособности 5 фаза: снижается содержание всех половых гормонов и увеличивается количество тироксина –гормона щитовидной железы, повышается возбудимость ЦНС, ЧСС, ЧД, АД; снижается острота зрения и слуха, повышается раздражительность, утомляемость; отмечается потеря аппетита, недомогание,боли внизу живота, пояснице, головная боль; работоспособность падает 1, 3 и 5 фазы неблагоприятны, 2 и 4 –благоприятны
БІЛЕТ №14
1.Фізіологічна характеристика передстартових реакцій.
Предстартовые состояния возникают по механизму условных рефлексов,Предстартовое состояние хар-ся учащением и углублен. дыхания, повышен. газообмена учащение сердечных сокращений повышение АД температура скоростью биохимических процессов. Значение этих изменений заключается в подготовке дея-ти организма и успешному выполнению предстоящей работы. Большинство перестроек д-ти организма сходна с изменениями происходящими во время работы, т.е. организм переходит на рабочий уровень ещё да начала работы.
Большую роль возникновений и особенностях предстартовых р-ций играет ретикулярная формация , кора больших полушарий, промежуточный мозг, и лимбическая система мозга. По своему физиологическому организму предстартовые р-ции явл. условными рефлексами.
Комплекс раздражителей направлен на подготовку организма к мышечной работе и способствует формированию двиг. доминанты.
Степень и характер предстартовых изменений зачастую находятся в прямой связи со значимостью соревнований.
Уровень и характер предстартовых состояний соответствует как правило особенностям функциональных изменений, которые происходят во время самой работы. Условные рефлексы лежащие в основе предстартовых сост.подраздел на:
-Специфические (связаны с характером мышечной д-ти)
-Неспецифические (социальные факторы, питание, учеба, личная жизнь )
В развитии предстартовое состояние выделяют 3 стадии:
1.Раннее предстартовое состояние (несколько часов до старта).
2.Собственно предстартовое состояние (миним.часов до старта)
3.Стартовое состояние (за несколько минут до старта).
В мозгу человека перед выполнением какого-либо произвольного действия появляются определенные сдвиги. Возникает замысел и план предстоящего действия. Происходят изменения электрической активности в коре больших полушарий - усиливаются межцентральные взаимосвязи, изменяется амплитуда потенциалов и огибающая их кривая, появляется отражающая подготовительные процессы условная негативная волна (так называемая "волна ожидания"), наблюдаются медленные потенциалы в темпе предстоящего движения ("меченые ритмы" ЭЭГ), в моторной коре возникают так называемые премоторные и моторные потенциалы. Все эти изменения отражают подготовку мозга к предстоящему действию и вызывают сопутствующие вегетативные сдвиги и изменения моторной системы, т.е. происходит актуализация рабочей доминанты со всеми ее моторными и вегетативными компонентами.
Различают предстартовые изменения двух видов - неспецифические (при любой работе) и специфические (связанные со спецификой предстоящих упражнений).
К числу неспецифических изменений относят 3 формы предстартовых состояний: боевую готовность, предстартовую лихорадку и предстартовую апатию.
Специфические предстартовые реакции отражают особенности предстоящей работы. Например, функциональные изменения в организме выше перед бегом на короткие дистанции по сравнению с предстоящим бегом на длинные дистанции; они больше перед соревнованиями по сравнению с обычной тренировкой. В коре больших полушарий больше активируются те зоны, которые должны вовлекаться в работу; перед циклическими упражнениями возникают колебания потенциалов в темпе предстоящего движения.