- •Адаптація як фізіологічна основа спортивного та оздоровчого тренування.
- •Фактори, що зумовлюють аеробні можливості організму.
- •Морфофункціональні особливості організму осіб похилого віку та їх урахування в режимі рухової активності.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за механізмами прояву.
- •Тест рwс-170, його використання в практиці фізичного тренування.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за часом формування
- •Максимальне споживання кисню і фактори, що його зумовлюють
- •3.Основні завдання морфофункціонального та біохімічного контролю в спорті.
- •Задачи, виды и организация биохимического контроля
- •Функціональні резерви організму та їх визначення.
- •Поріг анаеробного обміну.
- •Основні критерії контролю максимальних можливостей функціональних систем та метаболізму.
- •Прояв загального адаптаційного синдрому у спорті
- •2.Методи визначення максимального споживання кисню.
- •Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ.
- •Локальные, региональные и глобальные упражнениния
- •Силовые, cкоростно-силовые упражнения и упражнения на выносливость
- •Методи визначення анаеробних можливостей спортсменів.
- •3.Поточний біологічний контроль у спорті, його задачі та методи, що використовуються.
- •1.Класифікація спортивних вправ за енергетичними критеріями. Энергетическая характеристика физических упражнений
- •Анаеробні можливості організму і фактори, що їх обумовлюють.
- •3. Задачі етапного контролю та поглиблених обстежень. Методи, які при цьому використовуються.
- •1. Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ максимальної потужності.
- •2.Поняття про кисневий борг Кислородный долг и восстановление энергетических запасов организма
- •3.Використання біологічних критеріїв на основних етапах добору в спорті.
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ субмаксимальної потужності.
- •2.Рухові навички і фази їх формування.
- •3 Стадии формирования двиг.Навыка:
- •3. Критерії добору за морфологічними показниками (конституція, соматотип, компонентний склад тіла).
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ великої потужності.
- •2.Роль сенсорних корекцій в керуванні рухами.
- •3. Критерії добору за функціональними показниками. Рост , вес , окружность грудной клетки
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Фізіологічне обґрунтування принципів навчання техніці рухів.
- •Морфофункціональні особливості організму жінок-спортсменок.
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Тренованість та її функціональні й метаболічні показники в стані спокою.
- •Тріада жінки-спортсменки. «Триада» женщины – спортсменки:
- •1.Фізіологічні особливості статичних вправ (феномен Ліндгарда).
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні стандартних (неграничних) фізичних вправ.
- •3.Особливості прояву фізичної працездатності у жінок-спортсменок в різні фази менструального циклу та їх урахування в режимі тренувань.
- •1.Фізіологічна характеристика передстартових реакцій.
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні граничних фізичних вправ.
- •3.Кліматичні умови середньогір'я та високогір'я.
- •1.Фізіологічна характеристика періоду впрацьовування і стійкого стану.
- •2.Специфічність тренувальних ефектів.
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении двигательного навыка (спортивной техники)
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении ведущего физического (двигательного) качества
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении состава активных мышечных групп Специфичность тренировочных эффектов, проявляемая при разных условиях внешней среды
- •3.Етапи адаптації до гірських умов.
- •1.Фізіологічна характеристика розминки
- •2.Основні функціональні ефекти спортивного тренування.
- •1.Фізіологічна характеристика "мертвої точки" і "другого дихання".
- •2.Використання показників концентрації лактату крові для керування тренувальним процесом. Пано.
- •3.Особливості реакліматизації та терміни найвищої працездатності
- •1.Фізіологічна характеристика стомлення. Втома яка компенсується.
- •2.Концентрація сечовини у крові як показник реакцій організму на фізичні навантаження.
- •3.Оцінка рівня тренованості за даними серцево-судинної та дихальної системи.
- •1.Фізіологічна характеристика відновного періоду.
- •Основні етапи онтогенезу.
- •3. Методи оцінки фізичного розвитку спортсменів.
- •6.2.1. Метод индексов
- •Максимальная статическая сила и максимальная произвольная статическая сила мышц
3.Особливості реакліматизації та терміни найвищої працездатності
після повернення спортсменів з гір.
Особенности реакклиматизации и деадаптации после гор •50-60% спортсменов в первые 3-4 дня способны показать высокий результат, однако после этого наступает фаза (5-6 дней) сниженной ФР.
•У остальных (40-50%) спортсменов эта фаза наступает сразу после спуска с гор и может продолжаться 6-8 и более дней. В это время не рекомендуют участвовать в соревнованиях и планировать занятия с предельными нагрузками.
•После фазы пониженных возможностей проявляется отставленный эффект горной подготовки(с 8-12 дня), пик которого приходится на 20-25 дни после спуска с гор.
•Через 30-35 дней отмечаются первыепризнаки деадаптации, которые затрагивают в первую очередь функции кровообращения, дыхания, крови, утилизации О2 тканями.
БІЛЕТ №18
1.Фізіологічна характеристика стомлення. Втома яка компенсується.
Утомление – состояние, возникающее вследствие интенсивной или длительной работы и сопровождающееся снижением работоспособности. Это сигнал о возможных существенных биохимических или функциональных сдвигах, вследствие чего автоматически снижается работоспособность и предупреждаются чрезмерные сдвиги. В зависимости от содержания работы различают умственное и физическое утомление.
Различают также такие виды утомления:
Острое утомление – наступает при относительно кратковременной работе, если её нтенсивность не соответствует уровню физической подготовленности. Снижается сердечная продуктивность (сердечная недостаточность), нарушаются регуляторные влияния со стороны ЦНСи эндокринной системы, отмечается интенсивное потоотделение
Хроническое утомление - результат недовосстановления после работы. Снижается способность к усвоению новых двигательных навыков, снижается работоспособность, иммунитет, аппетит, нарушается сон.
Общее утомление – связано с нарушением регуляторных влияний со стороны ЦНС, координации двигательной и регуляторной функций, нарушением вегетативных функций, неадекватным нагрузке повышением ЧСС, падением пульсового давления, снижением легочной вентиляции. Субъективные ощущения: безсилие, учащенное серцебиение, невозможность продолжать работу. Локальное утомление (нагрузка падает на отдельные мышечные группы) в основном связано с местными структурными элементами регуляции движений. В пресинаптической мембране снижается содержание ацетилхолина, возникает частичная блокировка эфферентного сигнала, предаваемого на мышцу. Сократительная способность мышцы снижается.
Компенсированное утомление (скрытое): сохраняется высокая работоспособность, поддерживаемая волевыми усилиями, но падает экономичность работы
2.Концентрація сечовини у крові як показник реакцій організму на фізичні навантаження.
Мочевина. При усиленном распаде тканевых белков, избыточном поступлении в организм аминокислот в печени в процессе связывания токсического для организма человека аммиака (МН3) синтезируется нетоксическое азотсодержащее вещество - мочевина. Из печени мочевина поступает в кровь и выводится с мочой. Концентрация мочевины в норме в крови каждого взрослого человека индивидуальна. Она может увеличиваться при значительном поступлении белков с пищей, при нарушении выделительной функции почек, а также после выполнения длительной физической работы за счет усиления катаболизма белков. В практике спорта этот показатель широко используется при оценке переносимости спортсменом тренировочных и соревновательных физических нагрузок, хода тренировочных занятий и процессов восстановления организма. Для получения объективной информации концентрацию мочевины определяют на следующий день после тренировки утром натощак. Если выполненная физическая нагрузка адекватна функциональным возможностям организма и произошло относительно быстрое восстановление метаболизма, то содержание мочевины в крови утром натощак возвращается к норме. Связано это с уравновешиванием скорости синтеза и распада белков в тканях организма, что свидетельствует о его восстановлении. Если содержание мочевины на следующее утро остается выше нормы, то это свидетельствует о недовосстановлении организма либо развитии его утомления. Мочевинав крови до тренировки содержится в количестве 19—22 мг %. После тренировки ее содержание повышается до 40 и более мг %.
При выполнении физических нагрузок в течение нескольких часов увеличивается содержание мочевины в крови и снижается содержание аминокислот. После очень высоких тренировочных нагрузок нормализация содержания мочевины не наступает. Происходит усиленное расщепление белков, поскольку поставка энергии за счет расщепления углеводов и жиров оказывается недостаточной. При увеличении содержания мочевины в крови необходимо внимательно следить за спортсменами, так как они наиболее подвержены травмам.
Содержание мочевины в крови надо рассматривать как симптом очень сильного утомления и недостаточного восстановления.
мочевина |
20-35 г\сут |
333-583ммоль\сут |