- •Адаптація як фізіологічна основа спортивного та оздоровчого тренування.
- •Фактори, що зумовлюють аеробні можливості організму.
- •Морфофункціональні особливості організму осіб похилого віку та їх урахування в режимі рухової активності.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за механізмами прояву.
- •Тест рwс-170, його використання в практиці фізичного тренування.
- •Види адаптації до м'язової діяльності за часом формування
- •Максимальне споживання кисню і фактори, що його зумовлюють
- •3.Основні завдання морфофункціонального та біохімічного контролю в спорті.
- •Задачи, виды и организация биохимического контроля
- •Функціональні резерви організму та їх визначення.
- •Поріг анаеробного обміну.
- •Основні критерії контролю максимальних можливостей функціональних систем та метаболізму.
- •Прояв загального адаптаційного синдрому у спорті
- •2.Методи визначення максимального споживання кисню.
- •Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ.
- •Локальные, региональные и глобальные упражнениния
- •Силовые, cкоростно-силовые упражнения и упражнения на выносливость
- •Методи визначення анаеробних можливостей спортсменів.
- •3.Поточний біологічний контроль у спорті, його задачі та методи, що використовуються.
- •1.Класифікація спортивних вправ за енергетичними критеріями. Энергетическая характеристика физических упражнений
- •Анаеробні можливості організму і фактори, що їх обумовлюють.
- •3. Задачі етапного контролю та поглиблених обстежень. Методи, які при цьому використовуються.
- •1. Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ максимальної потужності.
- •2.Поняття про кисневий борг Кислородный долг и восстановление энергетических запасов организма
- •3.Використання біологічних критеріїв на основних етапах добору в спорті.
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ субмаксимальної потужності.
- •2.Рухові навички і фази їх формування.
- •3 Стадии формирования двиг.Навыка:
- •3. Критерії добору за морфологічними показниками (конституція, соматотип, компонентний склад тіла).
- •1.Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ великої потужності.
- •2.Роль сенсорних корекцій в керуванні рухами.
- •3. Критерії добору за функціональними показниками. Рост , вес , окружность грудной клетки
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Фізіологічне обґрунтування принципів навчання техніці рухів.
- •Морфофункціональні особливості організму жінок-спортсменок.
- •Фізіологічна характеристика циклічних спортивних вправ помірної потужності.
- •Тренованість та її функціональні й метаболічні показники в стані спокою.
- •Тріада жінки-спортсменки. «Триада» женщины – спортсменки:
- •1.Фізіологічні особливості статичних вправ (феномен Ліндгарда).
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні стандартних (неграничних) фізичних вправ.
- •3.Особливості прояву фізичної працездатності у жінок-спортсменок в різні фази менструального циклу та їх урахування в режимі тренувань.
- •1.Фізіологічна характеристика передстартових реакцій.
- •2.Тренованість та її функціональні й метаболічні показники при виконанні граничних фізичних вправ.
- •3.Кліматичні умови середньогір'я та високогір'я.
- •1.Фізіологічна характеристика періоду впрацьовування і стійкого стану.
- •2.Специфічність тренувальних ефектів.
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении двигательного навыка (спортивной техники)
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении ведущего физического (двигательного) качества
- •Специфичность тренировочных эффектов в отношении состава активных мышечных групп Специфичность тренировочных эффектов, проявляемая при разных условиях внешней среды
- •3.Етапи адаптації до гірських умов.
- •1.Фізіологічна характеристика розминки
- •2.Основні функціональні ефекти спортивного тренування.
- •1.Фізіологічна характеристика "мертвої точки" і "другого дихання".
- •2.Використання показників концентрації лактату крові для керування тренувальним процесом. Пано.
- •3.Особливості реакліматизації та терміни найвищої працездатності
- •1.Фізіологічна характеристика стомлення. Втома яка компенсується.
- •2.Концентрація сечовини у крові як показник реакцій організму на фізичні навантаження.
- •3.Оцінка рівня тренованості за даними серцево-судинної та дихальної системи.
- •1.Фізіологічна характеристика відновного періоду.
- •Основні етапи онтогенезу.
- •3. Методи оцінки фізичного розвитку спортсменів.
- •6.2.1. Метод индексов
- •Максимальная статическая сила и максимальная произвольная статическая сила мышц
2.Методи визначення максимального споживання кисню.
Максимальное потребление кислорода может быть определено с помощью максимальных проб (прямой метод) и субмаксимальных проб (непрямой метод). Для определения МПК прямым методом используются чаще всего велоэргометр или тредбан и газоанализаторы. При применении прямого метода от испытуемого требуется желание выполнить работу до отказа, что не всегда достижимо. Поэтому было разработано несколько Методов непрямого определения МПК, основанных на линейной зависимости МПК и ЧСС при работе определенной мощности. Эта зависимость выражается графически на соответствующих номограммах. В дальнейшем обнаруженная взаимосвязь была описана простым линейным уравнением, широко используемым с научно-прикладными целями для нетренированных лиц и спортсменов скоростно-силовых видов спорта: МПК=1,7 PWC170+1240.
Для определения МПК у высококвалифицированных спортсменов циклических видов спорта В. Л. Карпман (1987) предлагает следующую формулу: МПК=2,2 PWC170+1070.
По мнению автора, и PWC170, и МПК примерно в равной степени характеризуют физическую работоспособность человека: коэффициент корреляции между ними очень высок (0.7 -0.9 по данным различных авторов), хотя взаимосвязь этих показателей и не носит строго линейного характера. Тем не менее, названные константы могут быть рекомендованы в практических целях для анализа тренировочного процесса.
3. Терміновий біологічних контроль у спорті, його задачі та методи, що використовуються.
- Оперативный или текущий контроль, отражающий ежедневные реакции организма спортсмена на выполняемые физические нагрузки по наиболее вариативным показателям (ЧСС, тест Самочувствие – Активность -Настроение (САН), способность решения тактических задач, состояние внимания и пр.).
БІЛЕТ №6
Загальна фізіологічна класифікація фізичних вправ.
Наиболее общая физиологическая классификация физических упражнений может быть проведена на основе выделения трех основных характеристик активности мышц, осуществляющих соответствующее упражнение:
1) объем активной мышечной массы;
2) тип мышечных сокращений (статический или динамический);
3) сила или мощность сокращений.
Локальные, региональные и глобальные упражнениния
В зависимости от объема активной мышечной массы все физические упражнения классифицируют на локальные, региональные и глобальные.
К локальным относятся упражнения, в осуществлении которых участвует менее 1/3 всей мышечной массы тела (стрельба из лука, из пистолета, определенные гимнастические упражнения).
К региональным относятся упражнения, в осуществлении которых принимает участие примерно от 1/3 до 1/4 всей мышечной массы тела (гимнастические упражнения, выполняемые только мышцами рук и чпояса верхних конечностей, мышцами туловища и т. п.).
Глобальными называются упражнения, в осуществлении которых принимает активное участие более 1/г всей мышечной массы тела (бег, гребля, езда на велосипеде и др.). Подавляющее большинство спортивных упражнений-относится к глобальным.
Статические и динамические упражнения
В соответствии с типом сокращения основных мышц, осуществляющих выполнение данного упражнения, все физические упражнения можно разделить соответственно на статические и динамические.
К статическим упражнениям относится, например, сохранение фиксированной позы при удержании стойки на кистях (у гимнастов), в момент выстрела (у стрелка).
Большинство физических упражнений относится к динамическим. Таковы все виды локомоций: ходьба, бег, плавание и др.
