2. Роль, значення та зміст договорів на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт.

Науково-технічна діяльність — це науково-дослідна творчість і перетворення її результатів на безпосередньо продуктивну силу, творча діяльність, спрямована на пізнання навколишнього середовища і використання накопичених знань для потреб людини. Результати цієї діяльності і становлять предмет договорів на їх створення і використання. Коло цих результатів необмежене, і з розвитком науки і техніки воно безперечно розширюватиметься. Сьогодні — це будь-які результати технічної творчості — винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, селекційні досягнення, науково-технічна інформація та інші об'єктивні результати безмежної науково-технічної творчості людини.

Договори про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт дуже близькі до підрядних договорів. Предметом договору про виконання науково-технічних робіт є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, результати яких не завжди можна передбачити. Якщо у договорах про виконання конструкторських чи технологічних робіт цей результат ще можна певним чином передбачити, то у договорах на виконання науково-дослідних робіт напевне визначити, який результат можна очікувати внаслідок здійснення їх, сказати важко. Цей результат може бути абсолютно протилежний очікуваному. Але негативний результат також вважається виконанням договору, за що треба платити. Якщо за договором підряду буде збудовано будинок, проживання в якому, наприклад, небезпечне для життя, то договір не можна вважати виконаним, бо не виконано умови договору.

Важлива особливість договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, що у процесі виконання цих робіт можуть бути одержані результати, які мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об'єкти авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети виробництва (об'єкти права промислової власності), умови використання яких визначаються законодавством, а не договорами. Такі результати не можна одержати внаслідок виконання підрядних договорів.

Договори про виконання науково-технічних робіт дещо подібні до ліцензійних договорів. Обидва типи договорів опосередковують відносини з використання результатів науково-технічної діяльності. Проте між ними є істотна відмінність, яка полягає у різних предметах договору. Предмет ліцензійного договору — готові результати науково-технічної діяльності, які мають бути передані третім особам для використання. Предмет договору на виконання науково-технічних робіт — лише розробка, створення цих самих результатів.

За своїм змістом до договорів про виконання науково-технічних робіт наближаються авторські договори на створення наукових творів. Проте вони різняться між собою передусім метою. Авторській договір спрямований на придбання прав на використання наукового твору, який буде створено у майбутньому, на його використання і розповсюдження, переклад тощо. Мета договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, щоб силами виконавця розв'язати певні наукові проблеми, які виникли у практичній діяльності замовника.

Істотні умови договору про виконання науково-технічних робіт.

• Предмет - Предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є не сам процес роботи, а її результат. Мета зазначених договорів — досягнути саме бажаного результату і передати його замовникові. предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є саме їх результат, а не процес одержання цього результату, хоч і не виключається останнє

Варто врахувати, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи це два самостійні етапи, які і є предметом окремих видів договорів — договору про виконання науково-дослідних робіт і договору про виконання конструкторських і технологічних робіт. Але ці два етапи становлять ланки єдиного науково-технічного процесу. Науково-дослідні роботи поділяють на два види — фундаментальні і прикладні. Перші виконують, як правило, академічні науково-дослідні установи, другі — науково-дослідні установи відомств та вузів. Але їх сутність полягає в тому, що результат науково-дослідних робіт повинен вказати шлях, як досягти тієї чи іншої виробничої мети (чи будь-якої іншої).

Другий етап — конструкторські і технологічні роботи — має дати відповідь, яким чином науковий результат використати у практичній і доцільній діяльності людей, запропонувати технічні засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес. Результатами цього етапу можуть бути також винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти промислової власності. Проте не слід думати, що останні можна одержати тільки в результаті проведення конструкторських і технологічних робіт. Вони можуть бути результатами науково-дослідних робіт.

Як правило, ці два етапи послідовно настають один за одним. Конструк­торським і технологічним роботам завжди передують науково-дослідні роботи, мета яких — знайти принципову можливість розв'язання тієї чи іншої проблеми. Конкретними результатами зазначених досліджень можуть бути гіпотези, теорії, висновки, рекомендації, наукові положення. Найвищим результатом науково-дослідних робіт є відкриття, які існували і існують незалежно від того, чи надає за­конодавець їм правову охорону, чи ні.

Результатами виконання науково-технічних робіт є також звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.

Іноді виконання науково-дослідних і конструкторсько-технологічних робіт можна спрямувати на розв'язання однієї і тієї самої проблеми. У таких випадках один договір може охоплювати виконання всього комплексу науково-технічних робіт.

Специфічною рисою науково-технічних робіт є те, що вони характеризуються не тільки творчим характером одержаного результату, якого має досягнути виконавець, а й неможливістю заздалегідь визначити конкретний зміст цих результатів, що має враховуватися при укладені договору. У договорі можуть бути визначені лише загальні науково-технічні, економічні, екологічні та інші вимоги, яким має відповідати очікуваний результат. Замовник повинен чітко визначити зазначені вимоги в технічному завданні, яке він дає виконавцеві.

• Сторони - замовник і виконавець

Замовником може бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні особи незалежно від їх постійного місцезнаходження, вона має бути дієздатною.

Виконавцем науково-технічних робіт також може бути будь-яка фізична і юридична особа. За загальним правилом, виконавцями виступають науково-дослідні, проектно-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями можуть бути підприємства будь-якої форми власності, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Громадяни виступають виконавцями науково-технічних робіт, як правило, якщо їх може виконати одна особа або група осіб, тобто робіт, невеликих за обсягом.

• ціна - визначається угодою сторін. Найчастіше ціна встановлюється шляхом складання кошторису, який, розробляє виконавець. Кошторис має передбачати всі витрати виконавця на здійснення робіт (придбання матеріалів, устаткування, інструментів та інших засобів, необхідних для цього), належну виконавцеві винагороду, передбачені чинним законодавством обов'язкові платежі та інші необхідні витрати.

Крім того, в ціну мають бути включені певні суми у вигляді прибутку (доходу). Розмір цих сум може передбачатися у договорі залежно від розміру економічного (чи будь-якого іншого) ефекту, який може одержати замовник при використанні результату виконаної роботи. Ціна в договорі визначається точно або лише приблизно, враховуючи невизначеність витрат при виконанні договору. Звідси й різні наслідки необхідності підвищення ціни у процесі виконання. Якщо виникла потреба істотно підвищити ціну у процесі виконання договору за умови її приблизного визначення, то виконавець зобов'язаний негайно сповістити про це замовника. Останній має право погодитися з новою ціною або відмовитися від договору. У такому випадку замовник зобов'язаний оплатити виконану частину роботи.

Договір може передбачати підвищення ціни, якщо одержано кращий ефект від використання результату роботи, та винагороду за якісне чи дострокове (вчасне) виконання роботи або зменшення ціни в разі неякісного чи несвоєчас­ного виконання робіт.

Важливим є положення, яке передбачає обов'язок замовника оплатити вартість робіт у разі неможливості досягти передбачуваного результату. Якщо в процесі науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягти результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, виконаних до виявлення неможливості отримати очікувані результати. Однак оплата не може перевищувати відповідну частину ціни, передбаченої договором.

Сторони можуть у договорі передбачити певне авансування робіт. Розрахунки за виконані науково-технічні роботи замовник проводить за кошторисною вартістю окремих етапів чи роботи в цілому на підставі актів здачі-приймання робіт. Одержання негативного результату виконавцем, за умови виконання роботи відповідно до погодженого сторонами технічного завдання, не звільняє замовника від оплати вартості виконаної роботи.

• строки. - Строки у договорах про виконання науково-технічних робіт мають бути чітко визначені. Вони визначаються угодою сторін залежно від обсягу, складності, матеріального та фінансового забезпечення та інших факторів. У договорі, як правило, встановлюються початкові і кінцеві строки виконання робіт. Проте, якщо договором передбачені окремі етапи виконання, то в такому разі мають бути визначені конкретні строки виконання окремих етапів. Взагалі на виконання договору складається календарний план виконання окремих етапів та елементів роботи, який є невід'ємним додатком до договору. Виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи.

Форма договору про виконання науково-технічних робіт - Проста письмова форма для зазначених договорів є обов'язковою

Права виконавця.

• має право вимагати від замовника прийняти виконану роботу та оплатити її вартість (ст. 894 ЦК України).

• має право залучати до виконання третіх осіб тільки з дозволу замовника. Якщо в договорі це право не застережено, то виконавець зобов'язаний виконати роботи особисто.

• У договорах на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт навпаки, виконавець має право залучати до виконання договору третіх осіб, але за умови, що в договорі це право йому не заборонено. Але якщо до виконання робіт залучаються треті особи, то за недоліки в роботі перед замовником несе відповідальність сам виконавець.

• одержані у процесі виконання договору результати належать замовникові, в чому б ці результати не полягали, Але якщо договір не містить прямої заборони, то виконавець може використати результати для своїх потреб. Договір може також передбачати право виконавця реалізувати одержані результати третім особам (ст. 896 ЦК України).

Обов'язки замовника. (Стаття 898 ЦК України)

• замовник повинен забезпечити виконавця роботи необхідною дійсною і повною інформацією.

• Він зобов'язаний постачати виконавця робіт протягом усього часу виконання роботи.

• підготовка технічного завдання, яке він має передати виконавцеві в обумовлений договором строк.

• із виконавцем має бути погоджена програма (техніко-економічні показники), якій має відповідати очікуваний результат роботи. Якщо йдеться про виконання науково-дослідних робіт, то у завданні чітко визначається їх тематика. Погоджене з виконавцем роботи технічне завдання стає невід'ємною частиною договору на виконання роботи. Підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця. У такому разі його розглядає і схвалює замовник.

• Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Оплата проводиться за обумовленою в договорі ціною.

• зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплати її вартість. Здача і прийняття роботи проводяться за спеціально виробленою і погодженою сторонами процедурою. Виконавець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає йому акт здачі — приймання з доданням до нього інших передбачених договором додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу комісії з прийняття дослідних зразків нових виробів (нової техніки) і т. ін.

Для прийняття виконаної роботи замовник формує спеціальну комісію або уповноважує на це спеціально виділеного фахівця. Після прийняття виконаної роботи замовник розглядає подані йому звітні документи і за результатами розгляду цих документів підписує акт здачі-приймання або відхиляє його. У разі відмови прийняти закінчену роботу замовник повинен аргументовано мотивувати свою відмову. Сторони складають двосторонній акт з переліком недоліків, що підлягають усуненню, з визначенням конкретного строку.

Якщо замовник з тих чи інших причин ухиляється від прийняття виконаної роботи без достатніх для цього підстав, то виконавець письмово повідомляє замовника про необхідність прийняти роботу і через місяць після цього попередження має право продати результат виконаної роботи будь-якій третій особі, а одержаний виторг, за вирахуванням усіх належних виконавцеві платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника. Крім того, виконавець має право замість продажу зазначеного результату скористатися правом на його утримання або стягнути із замовника завдані збитки.

Оплата роботи проводиться відповідно до погодженого кошторису плюс схвалені замовником інші непередбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт поліпшення техніко-економічних показників, проведення виконавцем варіантних дослідів та інші передбачені у договорі умови.

• ризик випадкової неможливості виконання несе замовник, а це значить, що він зобов'язаний оплатити й ті роботи, виконання яких не дало очікуваного результату, але за умови, що неможливість виконання настала не з вини виконавця, а за обставин, які від нього не залежали.

• У договорах про виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт у разі настання випадкової неможливості виконати зазначені роботи оплаті підлягають лише витрати виконавця.

Права замовника.

• має право вимагати передання йому виконаної роботи.

• має право вимагати усунення недоліків роботи, які були допущені з вини виконавця.

• Якщо в договорі було передбачено визнання за замовником права інтелектуальної власності на результати виконаної роботи, якщо ці результати можуть стати її об'єктами, то замовник має право на них.

• замовник має право вимагати виконання усіх обов'язків, які договором покладені на виконавця.

Сторони можуть визначати у договорі будь-які інші права та обов'язки, аби вони не суперечили чинному законодавству.

• замовник має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором.

Стаття 900 ЦК України встановлює відповідальність виконавця, оскільки замовник несе відповідальність за порушення договору за загальними правилами.

Відповідальність виконавця за порушення договору.

- відповідає перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору про науково-технічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Виконавець несе відповідальність за порушення умов договору тільки за наявності в цьому його вини. Відповідальність виконавця за обсягом обмежена, якщо інше не передбачено договором, оскільки він зобов'язаний відшкодувати замовникові лише реальну шкоду, а не втрачену вигоду. Реальна шкода визначається вартістю робіт, у яких виявлено недоліки. Більше того, у договорі може бути передбачено, що реальна шкода підлягає відшкодуванню лише в межах загальної вартості робіт за договором. Упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених Законом (ст. 900 ЦК України).