Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, Т2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Поняття, сторони та істотні умови договору факторингу.

За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу є:

  • Двостороннім – у обох сторін є права та 88обов’язки

  • Оплатний - отримуючи право грошової вимоги, фактор передає клієнту визначену в договорі суму коштів, тобто , одна сторона договору – фактор – за гроші набуває належне контрагенту – клієнту – майнове право: право вимоги певної грошової суми.

  • Реальний або консенсуальний

Види факторингу:

  1. Оплатний факторинг – фактор бере на себе обов’язки з отримання коштів від третьої особи, несе ризик невиконання грошового зобов’язання , однак перераховує кошти клієнту переважно лише після їх надходження від третьої особи

  2. Факторинг з оплатою та фінансуванням – фактор одразу після укладення договору перераховує клієнту більшу частину або всю суму належних йому коштів

  3. Розкритий факторинг – боржнику клієнта направляється чи може направлятися повідомлення стосовно укладення між його колишнім та новим кредиторами договору факторингу

  4. Нерозкритий факторинг – обидві сторони договору зобов’язані не розголошувати факт укладення договору з причин конфіденційності цієї інформації

  5. Прямий факторинг – лише один фактор, з яким продавець-експортер уклав договір факторингу щодо обслуговування грошової вимоги

  6. Непрямий факторинг – у цьому випадку існує також фактор з імпорту, тобто факторингова компанія країни покупця, з якою останній уклав факторингову угоду, щодо обслуговування своїх зобов’язань

сторонами договору факторингу є фактор та клієнт.

Фактором може бути банк, фінансова установа або фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до законодавства має право здійснювати факторингову діяльність , тобто набувати права грошових вимог та надавати факторингові послуги

Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності

Третя особа - особа, право грошової вимоги до якої клієнт відступає факторові, не є стороною договору факторингу.

Предметом договору є належне клієнтові право грошової вимоги до третьої особи , яке він відступає або зобов’язується відступити факторові. Предмет стосується винятково відступлення права грошової вимоги.

Право грошової вимоги може бути 2 видів:

  • Наявна вимога – право грошової вимоги, строк платежу за якими вже настав

  • Майбутня вимога – право вимоги, яке виникне в майбутньому. Вона вважається такою, що перейшла до фактора лише після того, як виникло право на одержання від боржника коштів, які він, у випадку н6еукладення договору факторингу мусив би сплатити своєму кредиторові.

У відповідності до ст..1083 ЦКУ відступлення права грошової вимоги після укладення договору факторингу не допускається.

Істотні мови договору:

  • Ціна – вартість права грошової вимоги, що відступається клієнтом на користь фактора, а не розмір самої грошової вимоги, тобто та сума коштів, яку фактор передає клієнтові , отримуючи взамін право грошової вимоги на отримання більшої, рівної чи меншої суми коштів. Розмір винагороди може визначатися

  • у конкретній сумі коштів,

  • у вигляді відсотків від розміру вимоги, право за якою відступлені,

  • у вигляді різниці між номінальною вартістю права вимоги та її ринковою вартістю

  • Строк дії договору – визначається сторонами, може бути укладений без встановлення строку

  • Форма – має бути вчинений у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання , право вимоги за яким передається клієнтом

Договір фактору повинен містити такі реквізити:

  1. Назву договору

  2. Назву, адресу та реквізити суб’єкта підприємницької діяльності – фактора

  3. ПІБ та адресу клієнта

  4. Найменування тат місцезнаходження клієнта – юридичної особи

  5. Найменування фінансової операції – факторингу

  6. Визначення права грошової вимоги, яку клієнт передає або зобов’язується передати факторові,

  7. сума коштів, яку фактор передає або зобов’язується передати клієнтові як плату за відступлене право вимоги

  8. Строк дії договору

  9. Порядок зміни та припинення дії договору

  10. Права та обов’язки сторін договору

  11. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору

  12. Інші умови