6. Договір банківського вкладу. Види банківських вкладів

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або доход в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором" (ст. 1058 ЦК).

За юридичними ознаками цей договір є:

• Реальний – виникає з моменту передачі грошей банку,

• односторонній – оскільки обов’язки несе тільки банк, а вкладник має право вимоги до нього з приводу повернення вкладу та сплати процентів

• оплатний – вкладник має право на одержання від банку процентів від суми вкладу або доходів у іншій формі за використовування банком грошових сум клієнта

• публічний - у разі необґрунтованої відмови банку вкладник має право звернутися до суду з вимогою про спонукання укласти договір банківського вкладу та відшкодування збитків, заподіяних цією відмовою

Сторонами договору банківського вкладу є банк і вкладник.

На відміну від договору банківського рахунку право на залучення грошових коштів має тільки банк.

Вкладником може бути будь-яка фізична чи юридична особа. Договір банківського вкладу може бути відкритий на ім’я іншої особи. Такий договір банківського вкладу буде дійсним лише за умови, що при відкритті рахунка іншою особою визначене ім’я фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад.

Для договору банківського вкладу обов'язковою є письмова форма, яка вважається дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчене

• ощадною книжкою,

• ощадним сертифікатом

• депозитним сертифікатом

• іншим документом, виданим банком вкладнику, що відповідає вимогам, передбаченим для таких документів нормативним актом.

Договір може бути оформлений шляхом складання єдиного документа в двох примірниках, один із яких видається вкладнику. Ощадна книжка, ощадний або депозитний сертифікат мають відповідати вимогам законодавства, банківським правилам і звичаям ділового обороту.

В ощадній книжці мають бути зазначені і засвідчені банком найменування і місце перебування банку, а якщо внесок внесений у філію, також місце перебування його відповідної філії, номер рахунку по внеску, усі суми коштів, зарахованих на рахунок, усі суми коштів, списаних з рахунку, і залишок коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки в банк. Якщо не доведене інше, стан внеску, дані про внесок, зазначені в ощадній книжці, є підставою для розрахунків між банком і вкладником.

Видача вкладу, виплата відсотків за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування коштів з рахунку по внеску іншим особам здійснюються банком при пред'явленні ощадної книжки.

Іменна ощадна книжка є письмовим доказом укладення договору банківського вкладу з громадянином і внесення коштів на його рахунок. Вона не є цінним папером і може існувати як поряд з договором банківського вкладу, так і без нього. Якщо ж договір банківського вкладу був зроблений у вигляді єдиного документа, а ощадна книжка з будь-яких причин не була оформлена, внесення грошей у вклад може бути засвідчено, наприклад, квитанцією до прибуткового касового ордера, підписаною касиром банку.

Ощадний (депозитний) сертифікат є цінним папером, що засвідчує суму внеску, внесеного в банк, І права вкладника (власника сертифіката) на одержання по закінченні встановленого терміну суми внеску й обумовлених у сертифікаті відсотків у банку, що видав сертифікат, або в будь-якій філії цього банку. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути пред'явницькими чи іменними. Власником ощадного сертифіката може бути тільки громадянин. Депозитний сертифікат — цінний папір, подібний ощадному сертифікату, але його власником може бути тільки юридична особа.

Сертифікати можуть бути іменними чи на пред'явника. Сертифікат не може бути розрахунковим або платіжним засобом за продані товари чи надані послуги.

Якщо термін одержання внеску (депозиту) за сертифікатом прострочений, то банк несе зобов'язання оплатити зазначені у сертифікаті суми внеску і відсотки за першою вимогою його власника.

При настанні дати вимоги внеску чи депозиту банк здійснює платіж проти пред'явлення сертифіката І заяви власника з вказівкою рахунку, на який мають бути зараховані кошти. Кошти від погашення депозитного сертифіката можуть спрямовуватися за заявою власника тільки на його рахунок. Для громадян платіж може здійснюватися як шляхом перерахування суми на рахунок, так І видаватися готівкою.

Види банківських вкладів:

• вклад до запитання – вклад на умовах видачі вкладу на першу вимогу

• строковий вклад - на умовах терміну повернення внеску по закінченні визначеного договором терміну

• Договором може бути передбачено внесення вкладів на інших умовах їх повернення відповідно до закону.

Умова договору про відмову громадянина від права на одержання внеску на першу вимогу є недійсною.

У випадках, коли вкладник не вимагає повернення суми строкового внеску по закінченні терміну або суми внеску, внесеного на інших умовах повернення, при настанні передбачених договором обставин договір вважається подовженим на умовах вкладу до запитання, якщо інше не передбачено договором.

Обов'язок банку платити вкладникові відсотки є істотною умовою договору банківського вкладу. Якщо в договорі не передбачено суму відсотків , то банк зобов'язаний виплачувати відсотки в розмірі існуючої в місці проживання (місці перебування) вкладника ставки банківського відсотку на день сплати банком вкладнику суми його внеску.

Терміни (день, місяць, квартал, рік і т. ін.) і порядок виплати відсотків за внеском (з капіталізацією, без капіталізації) мають бути погоджені сторонами в договорі. Якщо інше не передбачено договором банківського вкладу, відсотки на суму банківського вкладу сплачуються вкладнику на його вимогу по закінченні кожного кварталу окремо від суми внеску, а витребувані в цей термін відсотки збільшують суму внеску, на яку нараховуються відсотки. При поверненні внеску виплачуються всі нараховані до цього моменту відсотки.

Банки зобов'язані забезпечувати повернення внесків громадян шляхом обов'язкового страхування, а також іншими засобами. Способи забезпечення банком повернення внесків юридичних осіб визначаються договором банківського вкладу. При укладенні договору банківського вкладу банк зобов'язаний надати вкладнику інформацію про забезпечення повернення внеску.

У разі втрати забезпечення чи погіршення його умов вкладник має право

• в однобічному порядку зажадати розірвання договору банківського вкладу

• повернення суми внеску і виплати відсотків у розмірі за весь період фактичного користування коштами вкладника,

• відшкодування заподіяної йому шкоди.