Ключові поняття і терміни

Національне відродження, автономізм, суспільно-політичний рух, національний рух, декабристський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, народницький рух, промисловий переворот, трудова еміграція, буржуазні реформи 1860-х – 1870-х рр., громади, федералізм, слов‘янофільство, модерна нація, парламентаризм, «Весна народів», Головна Руська рада, політичний радикалізм, «політика нової ери», політична партія, революція, імперіалізм, реакція, Столипінська аграрна реформа, Державна Дума, конституційна монархія, лібералізм, шовінізм, національно-культурна автономія, сепаратизм, самостійники, Антанта, Троїстий союз, фракція.

Питання для самостійної роботи:

1. Адміністративний устрій українських земель в складі Російської та Австрійської імперій.

2. Війна 1812 р. і Україна.

3. Діяльність таємних організацій в Україні: масонські ложі, декабристські товариства, таємні товариства.

4. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

5. Суспільно-політична діяльність М.П. Драгоманова.

6. Західна Україна в складі імперії Ґабсбургів. Революція 1848-1849 рр. та активізація національного руху.

7. Українська культура ХІХ ст.

8. Генезис імперіалістичних відносин на початку ХХ ст. в українських землях.

9. Ставлення українських політичних сил до Першої світової війни.

10. Створення та бойовий шлях Легіону січових стрільців.

11. Антивоєнний рух народних мас.

Методичні вказівки і рекомендації:

Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу, що кінець XVIII – початок ХІХ ст. був періодом величезних політичних змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Внаслідок цих процесів українські землі почали набувати нової політичної конфігурації у складі двох імперій – Австрійської та Російської. Проаналізуйте еволюцію адміністративної практики, що поширювалася на українські землі відповідно до загальноімперських структур. Визначте, чим зумовлювалися зміни і яку роль відігравали національно-етнічний та історичний чинники при впровадженні нової адміністративно-територіальної структури. Порівняйте устрій Наддніпрянщини та під-австрійської України.

Друге питання. У питанні про вплив війни 1812 р. на Україну зверніть увагу на те, що в територіальному відношенні тільки частина Західної Волині зазнала окупації французьких військ та їх союзників (поляків, саксонців, австрійців). Проте у воєнно-політичних планах Наполеона щодо українських земель передбачалося відокремлення їх від Росії та поділ на три частини. Особливо слід підкреслити, що Наполеон проводив у цьому питанні традиційну для французьких урядових кіл політику. В чому це проявилося?

Третє питання. Війна 1812 р. стала каталізатором розгортання діяльності таємних організацій в українських землях. Студент повинен проаналізувати ідейне підґрунтя, організаційні форми та методи діяльності масонських та декабристських організацій в українських землях. Зверніть увагу на різноманітність програмних настанов, на соціальний склад їх учасників. Визначте, чим зумовлювалось висування національних вимог українцями й яким було ставлення до них з боку росіян та поляків – учасників таємних організацій. Проаналізуйте причини малочисельності учасників цих організацій та їхньої поразки в підсумку. Насамкінець, студент повинен дійти висновку про роль і місце таємних організацій і товариств у розгортанні процесу українського національного відродження.

Четверте питання. На початку 40-х років ХІХ ст. центром українського національно-визвольного руху став Київ. Саме тут в 1846 р. таємний гурток «Київська молода» був реорганізований у нелегальне Кирило-Мефодіївське братство. Використовуючи джерельний матеріал, проаналізуйте соціальний склад, ідейні настанови та організаційну структуру учасників товариства. Доведіть, що створення братства було першою, хоч і невдалою, спробою української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку.

У наступному питанні характеризуючи суспільно-політичну діяльність М.П. Драгоманова зверніть особливу увагу на його ідейну трансформацію, в результаті якої ним було сформовано власну політичну систему поглядів, що поєднувала федералізм із демократизмом західноєвропейського типу. Проаналізуйте його ставлення до українства та національного питання в цілому, до ідей ортодоксального марксизму і діяльності загальноросійських революційних організацій. Визначте місце і роль М.П. Драгоманова в українському національному русі.

Визначаючи специфіку державного статусу й соціально-економічного становища західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст., проаналізуйте реформи габсбурзького двору і особливо Йосифа ІІ та на їх наслідки як у духовному, так і у соціально-економічному житті регіону. Необхідно простежити хід подій в краї в часи революції 1848-1849 років. По-перше, акцентувати увагу на остаточному розмежуванні між польським та українським національними рухами і утворенні першої русько-української політичної організації – Головної руської Ради та її програмні цілі. Бажано ознайомитись з опозицією Головній руській Раді з боку поляків, а також зі здобутками українського національного руху в ході революції.

Питання щодо особливостей розвитку вітчизняної культури слід розглядати у контексті процесів національно-культурного відродження. Бажано передусім ознайомитись зі станом освіти як у Наддніпрянській Україні, так і в західноукраїнських землях, а потім з відродженням інтересу до національної історії (праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Грушевського та інших). Крім того варто звернути увагу на фольклористичні, мовознавчі дослідження та формуванні наукових центрів українознавства. Необхідно бути обізнаним з літературним процесом в Україні, з впливом на нього творчості Т.Г. Шевченка, з театральним життям, зі станом книговидавничої сфери, живопису, архітектури, дослідженнями у сфері математики, фізики, механіки тощо.

При вивченні питання, пов‘язаного з генезисом імперіалістичних відносин в Україні на початку ХХ ст. слід звернути увагу на завершення промислового перевороту і перехід до індустріалізації, на особливості економічного розвитку окремих українських регіонів та їх спеціалізації. Важливо зазначити політику імперського центру щодо українських земель, яка гальмувала і деформувала їх розвиток.

В процесі підготовки питань, пов‘язаних з Першою світовою війною, необхідно ознайомитись з причинами війни, планами Росії, Австро-Угорщини, Німеччини і країн Антанти щодо України. В контексті діяльності СВУ та Головної Української Ради слід розглядати і питання щодо створення легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Варто орієнтуватися у ставленні до ідеї його утворення командування австро-угорської армії, уміти простежити бойовий шлях УСС. Важливо прослідкувати антивоєнні та революційні рухи народних мас.

І с т о р и ч н і д ж е р е л а