Тема 3. Україна – русь (іх – перша половина XIV ст.)

План лекції:

1. Концепції походження Київської Русі і назви «Русь».

2. Давньоруська держава (ІХ – ХІІ ст.).

3. Феодальна роздробленість Русі (ХІІ – XIV ст.).

4. Галицько-Волинське князівство та його роль у вітчизняній історії.

Семінар: КИЇВСЬКА РУСЬ У ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ

(ХІІ – перша половина XIV ст.)

Мета: З‘ясувати причини, що привели до появи земельних династій, місце еконо­міч­ного чинника у цьому процесі. Проаналізувати культурні здобутки Русі, значення прийняття християнства. Наголосити на продовженні державного існування Русі після завоювання Києва, що проявилося в піднесенні Галицько-Волинського кня­зівства.

Питання для обговорення:

1. Причини роздробленості, утворення земельних династій.

2. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.

3. Галицько-Волинське князівство – спадкоємець державних і соціокультурних традицій Київської Русі.

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, студент має звернути увагу на низку чинників: піднесення землеробства, ремесла, еволюція торгівлі (як внутрішньої так і зовніш­ньої) були серед причин появи феодальної роздрібненості. Проаналізуйте місце бо­яр-землевласників у політичному житті країни в X-XII ст., і Ви вийдете на ще одну складову роздробленості. Зверніть увагу на зміну форми успадкування князівської влади. При цьому, студент має чітко усвідомити, що феодальна роздробленість Русі не означала розпаду держави. Змінилася лише форма монархії з одноосібної на ко­лективну. Цю зміну студент і має пояснити. У контексті вказаного питання необ­хід­но звернути увагу на вплив степового фактора, як однієї з причин розробленості. Однак, увага, необхідно чітко визначити у чому він проявився (адже, власне, вою­ва­ли між собою руські князі).

2. У наступному питанні доречно почати з пояснення, хто такі монголо-татари, звідки вони взялися, особливості їх суспільного устрою. Необхідно згадати про битву на р. Калці. Далі побіжно розкрити етапи завоювання ними Русі, й зупинитися на обороні Ки­є­ва. Визначити наслідки монголо-татарського завоювання для подальшого розвитку давньоруських земель. У ході відповіді студент має вийти на причини, які привели до поразки руських князівств (адже чисельність монголо-татарського війська не перевищувала 150 тис. осіб).

3. Говорячи про Галицько-Волинське князівство, необхідно звернути увагу на специфіку системи взаємовідносин боярства і князя. Студенту необхідно визначити причини свавілля галицького боярства, джерела їх багатства. Приклад Галицького князівства є взірцем олігархічної форми правління в Русі (при цьому зверніть увагу, що вона відрізнялась як від подібних, але не тотожних, форм влади у Псковській та Новгородській республіках, так і від Володимиро-Московського абсолютизму). Не­обхідно розкрити специфіку взаємин між князівством і сусідніми державами, та їх вплив на внутрішню ситуацію в країні. В кінцевому рахунку студент має підійти до розуміння того, що після знищення Києва, всі форми суспільної організації Русі, соціальних відносин і права продовжили своє існування в практично незмінному виг­ляді в Галицько-Волинському князівстві, продовживши тим самим, власне руську державність ще на сторіччя.