- •Тема 1. Феномен української історії
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Доісторичний період в історії україни План лекції:
- •Семінар: етногенетичні витоки українського народу
- •Питання для обговорення:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •З «Історії» Геродота. Книга IV. Мельпомена про племена, які мешкали на території нинішньої України (V ст. До н.Е.)
- •Із книги Йордана «Про походження і діяння гетів» (IV ст.)
- •З «Повісті минулих літ» Походження і розселення слов‘ян (перші століття нашої ери)
- •З «Повісті минулих літ»
- •Давньогрецький історик та географ Страбон про грецькі колонії в Північному Причорномор’ї та скіфську державу
- •З книги Йосипа Флавія «Іудейська війна» про сарматів
- •З книги візантійського історика Прокопія Кесарійського «Війна з готами» про життя і побут слов’янських племен
- •Тема 3. Україна – русь (іх – перша половина XIV ст.)
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Хрещення Русі (988 р.)
- •З Іпатського літопису Розгром руським військом кочових орд печенігів під Києвом (1036 р.)
- •З «Руської правди» (хі-хіі ст.)
- •З «Повісті минулих літ» Розповідь Володимира Мономаха про князівські усобиці (1066-1077 pp.)
- •З‘їзд князів у Любечі у справі міжкнязівських взаємин (1097 р.)
- •З «Повчань» Володимира Мономаха (початок XII ст.)
- •Ніконовський літопис про оборону Києва під час облоги міста військами хана Батия (1240 р.)
- •Літопис про поїздку княза Данила Романовича до хана Батия (1250 р.)
- •Зм 3. Ранньомодерна історія україни (XIV – XVIII ст.)
- •Тема 4. Литовсько-польська доба української історії (друга половина XIV – перша половина XVII ст.) План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Опис Великого князівства Литовського в «Хроніці європейської Сарматії» о. Гваньїні
- •Кревська унія між Великим князівством Литовським та Королівством Польським (1385 р.)
- •З додатку до Іпатського літопису про боротьбу між литовськими князями за зверхність над українськими землями (30-ті рр. XV ст.)
- •Свідчення Густинського літопису про зародження українського козацтва
- •З листа кримського хана Девлет-Ґірея до великого князя Сигізмунда Августа зі скаргою на запорозьких козаків (1559 р.)
- •Рішення Люблінського сейму про об‘єднання Польщі і Литви в одну державу – Річ Посполиту (1569 р.)
- •Литовський статут 1588 р. Про феодальне землеволодіння
- •Уривок з листа антіохійського патріарха Юакима з викладом статуту Львівського братства (1586 р.)
- •Тема 5. Козацтво в історії україни (друга половина XV – XVIII ст.) План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •З книги Гійома Левассера де Боплана «Опис України…» про козаків
- •З опису Запорозької Січі невідомим сучасником (1740 р.)
- •З літопису Григорія Грабянки Битви козацькі, козацька зброя та харчі (XVI ст.)
- •З літопису Самовидця про становище в Україні у першій половині XVII ст.
- •З літопису Григорія Грабянки Чому Хмельницький повстав на поляків (середина XVII ст.)
- •З універсалу Богдана Хмельницького до українського народу з закликом повстати проти польської шляхти (початок 1648 року)
- •Зборівський договір, укладений між королем Яном II Казимиром та Військом Запорозьким (серпень 1649 року)
- •Білоцерківський трактат (вересень 1651 р.)
- •Із книги м. Грушевського «Історія України-Руси» Статті б. Хмельницького (1654 p.)
- •Гадяцький трактат між станами Корони Польської і Великого князівства Литовського та вельможним гетьманом і військом Запорозьким (6 (16) вересня 1658 р.)
- •З літопису Caмійлa Величка про боротьбу козаків на чолі з кошовим отаманом Запорозької Ciчi Іваном Cipком проти кримських татар (липень 1675 року)
- •Теодор Мацьків про зміст українсько-шведської та українсько-польської угод Івана Мазепи
- •Угода та Конституція Пилипа Орлика (1710 р.)
- •З указу Катерини іі про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)
- •З маніфесту Катерини іі про ліквідацію Запорозької Січі (3 серпня 1775 р.)
- •Зм 4. Україна у складі російської та австрійської імперій
- •Тема 6. Українські землі під владою російської та австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку хх ст. План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Із записок і.І. Горбачевського про Союз з‘єднаних слов‘ян (1825 р.)
- •Статут Кирило-Мефодіївського товариства (1845 р. Кінець — 1846 р.)
- •Уривок із «книги буття українського народу» м. I. Костомарова (кінець 1845 р. – 1846 р.)
- •З маніфесту імператора Олександра іі від 19 лютого 1861 року про скасування кріпацтва
- •Розпорядження Міністра внутрішніх справ п.О. Валуєва про заборону української мови (1863 р., 18 липня)
- •З Емського указу імператора Олександра іі про обмеження друку і заборону ввозити з-за кордону без окремого дозволу книги українською мовою (1876, 18 травня)
- •Б. Грінченко про три політичні сили в українському русі
- •З програми «Громади» (1880, 1 вересня)
- •Із Програми Революційної Української партії «Самостійна Україна» (1900 р.)
- •Програма Української Демократично-радикальної партії
- •1. Загально-державні політичні справи
- •2. Лад на Україні
- •З Програми Української трудової громади в Другій Державній Думі
- •З Програми діяльності Союзу визволення України і. Наша плятформа
- •До українського народу в Росії!
- •До громадської думки Европи!
- •Зм 5. Українські землі в період національно-визвольних змагань 1917 – 1920 рр.
- •Тема 7. Боротьба за відродження державності україни
- •План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •З відозви ради Товариства Українських Поступовців до українського громадянства (8 березня 1917 р.)
- •Другий Універсал Української Центральної Ради (3 липня 1917 р.)
- •З Третього Універсалу Української Центральної Ради (7 листопада 1917 р.)
- •З законів від 29 квітня 1918 року про тимчасовий державний устрій України гетьмана Павла Скоропадського
- •Звернення Директорії Української Народної Республіки від 22 січня 1919 р.
- •Зм 6. Україна у складі срср (20-80-ті роки хх ст.)
- •Тема 8. Україна в умовах становлення комуністичного режиму План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Резолюція цк кп(б)у про підсумки українізації Вісті вуцвк, 1927 рік, 19 квітня
- •З доповідної записки Голові дпу усрр «Про підсумки роботи по викриттю українського контрреволюційного підпілля по Україні у зв’язку із справою “Спілки визволення України”» (1929 p., грудня 1)
- •Закон про незалежність Карпатської України
- •Тема 9. Україна в другій світовій війні (1939 – 1945 рр.) та у перше повоєнне десятиліття План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Секретный дополнительный протокол к договору о ненападении между Германией и Советским Союзом 23 августа 1939 г.
- •Секретый дополнительный протокол к германо-советскому договору «о дружбе и границе между ссср и германией» (28 сентября 1939 г.)
- •Тема 10. Україна у 60-80-ті роки хХст. План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Повідомлення про створення Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсінкських угод
- •Декларацiя Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсiнкських Угод
- •Зм 7. Україна в умовах незалежності
- •Тема 11. Розвиток незалежної україни План лекції:
- •Питання для обговорення:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Ключові поняття і терміни
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Про державний суверенітет України
- •I. Самовизначення української нації
- •II. Народовладдя
- •III. Державна влада
- •IV. Громадянство української рср
- •V. Територіальне верховенство
- •VI. Економічна самостійність
- •VII. Екологічна безпека
- •VIII. Культурний розвиток
- •IX. Зовнішня і внутрішня безпека
- •X. Міжнародні відносини
- •Верховної ради української рср Про проголошення незалежності України
- •Проголошення незалежності україни
- •24 Серпня 1991 року
- •Української радянської соціалістичної республіки Про економічну самостійність Української рср
- •Перелік питань з курсу:
- •Література до курсу
- •Інформаційні ресурси
Б. Грінченко про три політичні сили в українському русі
«…У нас… досі не мого виробитися серед української інтелігенції доброго національного інтелігентного загалу. Більшість з української інтелігенції в Росії байдужа до вкраїнської ідеї, а ті, що до неї прихильні, знов не солідарні проміж себе і, незважаючи на те, що їх так мало, розбиваються… ще на три групи.
Перша – се формальні націоналісті. Вони виявляють прихильність до всього вкраїнського: до вкраїнської мови, до вкраїнської літератури, навіть до вкраїнської одежі, – але й тільки. Ніякої позитивної праці від них сподіватися нема чого, бо позитивна українська праця можлива в нас тільки на народолюбній основі, а в цих людей перше стоїть націоналізм, а народолюбсто – так собі…
Ся партійка складається здебільшого з людей старих, і ми її зватимемо українофільською, – себто так, як вона сама себе з давніх-давен зве. Се назвище дукже до неї підходить, бо вона виявляє тільки прихильність до українства, а не діла на користь йому: вона говорить і пише тільки по-московському…
Одна з характеристичних властивостей сієї групи є її страшення боязкість, скоро доводиться їй виявляти своє українофільство… сі добродії іноді бояться сказати в громаді по-вкраїнському слово, щоб не вважено їх за державних зрадників! На превеликий жаль, загал російської інтелігенції не відрізняє сих «українофілів» од справжніх українських націоналів і всі їх негарні властивості накидає і справжнім путящим українським діячам. Громадянству тим важко відрізнити формальних українофілів од справжніх українських націоналів…
Друга група – се радикали. Заснувалась вона під впливом російського та галицького радикалізму, з одного боку, а з другого – під впливом того, що «українофіли» більш балакають про свій патріотизм, ніж дбають про справу. Ся групка проповідує любов до народу, говорить про працю для нього і має соціалістичний колір. Опріч того соціалістичного кольору (що багатьох дуже вражає), народолюбні ідеї в сієї групи такі, що до них буде прихильний всікий народолюбець. Але, на превеликий жаль, і ся партійка багато говорить і мало робить або й зовсім не робить.
Не робить же вона тим, що вона й не може дати позитивної роботи. І Це саме тим, що вона відкидає націоналізм.
… Злегковаживши націоналізм, вони легковажать і вкраїнську мову і, таким побитом, стають цілком на московський грунт.
… Коли розвиватися народні маси можуть тільки на національному грунті (а ми умаємо, що це аксіома), то всяке відхилення від національного грунту є річчю шкідливою. Кожен, хто приносить хоч крихту обмоскалення в наш народ (чи словом з уст, чи книжкою), робить йому шкоду, бо відбиває його від національного грунту, – себто: збиває його з того становища, що єдино на ньому можливий є народний розвиток…
Третя з згаданих груп вийшля з групи українофільської і досі є ще невелика і розрізнена. Ми будемо звати сю групу, щоб одрізнити її від групи українофільської, свідомими вкраїнськими націоналами-народолюбцями…
Українські націонали-народолюбці вважають русько-вкраїнську націю за націю самостійну, що має всі права, які звичайно повинна мати нація, – себто: права порядкувати по-своєму в своїй землі в справах просвітній, культурній, економічній, соціальній та політичній. Бачивши, що русько-вкраїнську націю збавлену тепер сих прав, вони мають на меті вернути їх їй.
… Вважаючи Україну за частину російської держави, українські націонали-народолюбці будуть завсіди прихильні до Росії стільки, скільки Росія задовольнятиме національні потреби вкраїнські. Вони могли б єднатися з поступовими групами з усяких національностей в Росії на те, щоб досягти одміни сьогочасного важкого режиму на кращий, але робили б се тільки як українська партія.
… Українсьеі націонали-народолюбці зрікаються всяких заходів коло радикальної одміни сьогочасного ладу на Вкраїні, бо мають на увазі сьогочасну, а не ту, що ще колись буде, працю, та думають, що: а) ніхто ще не сказав у справах соціальних певного слова такого, що на нього, як на непохитну правду можна було б цілком зіпертися, одміняючи соціальний лад сьогочасний, та б) ніякі одміни не зможуть пособити, коли люди, що задля них учинено ті відміни, не досить культурні й освічені, щоб увести їх у життя і належно з них користуватися. Тим можемо ми тепер тільки дбати про те, щоб, розвиваючи серед наших людей культуру і освіту, робити їх здатними до кращого громадянського ладу – того, що колись має бути, не передрішаючи заздалегідь, який то буде лад, бо пам’ятати мусимо, Скільки Теорій, принципіально надзвичайно гарних, розбилося об невблаганну дійсність, показавши тільки одно, що так не треба робити. Чи колективізм, чи індивідуалізм царюватиме колись у межи людних економічних відносинах – того з певністю ніхто не може сказати, тим мусимо Покинути всякі залітання вхмари та працювати на тім полі, яке є, не рішаючи наперед за людськість, чого вона колись хоче – тоді, як зійде на вищий культурний східець.
Таким побутом, зостаючись партією, що бажає практичного діла, а не теоретичних поривань, українські націонали-народолюбці вважають, що тепер можна працювати для України тільки в двох напрямках: у гіросвітньо-культурному та в економічному».
Цит. за: Хрестоматія з історії України / Упоряд. та автор коментарів Уривалкін О.М. – К.: КНТ, 2007. – с. 294-296.
