- •«Конституційне право зарубіжних країн
- •Предмет та метод конституційного права зарубіжних країн.
- •Система конституційного права.
- •Конституційно-правові норми: поняття, ознаки, види.
- •Конституційно-правові інститути: поняття та види.
- •Принципи конституційного права.
- •Конституційно-правові відносини: поняття, ознаки, види.
- •Класифікація систем конституційного права.
- •Джерела конституційного права.
- •Закон як джерело конституційного права.
- •Поняття і ознаки конституцій.
- •Дія конституцій.
- •Форма конституцій.
- •Структура, мова і стиль конституцій.
- •Порядок розроблення та ухвалення конституцій.
- •Зміна та відміна конституцій.
- •Класифікація конституцій.
- •Функції конституцій.
- •Конституційний контроль: поняття, об’єкти та суб’єкти.
- •Види та стадії конституційного контролю.
- •Основні моделі конституційного контролю.
- •Поняття держави як конституційно-правового інституту.
- •Поняття і класифікація форм правління.
- •Поняття і види монархії.
- •Поняття і види республіки.
- •Особливі форми правління.
- •Обмежена монархія: суб’єкти та класифікація.
- •Основні риси президентської республіки.
- •Основні риси парламентської республіки.
- •Види державно-територіального устрою, їхня характеристика.
- •Унітарна держава: поняття та особливості.
- •Федерація: поняття та види.
- •Порядок розмежування повноважень федерації і її суб’єктів.
- •Конфедерація: поняття та основні риси.
- •Складні форми територіального устрою, їхня характеристика.
- •Статус автономії у державі.
- •Конституційно-правові засади суспільного ладу.
- •Політична система і її елементи.
- •Партійні системи: поняття і класифікація.
- •Політичний режим та його види.
- •Права людини і громадянина: поняття та види.
- •Громадянство: поняття, підстави набуття і припинення.
- •Правовий статус осіб без громадянства, іноземних громадян та осіб з подвійним громадянством.
- •Поняття виборів та його види.
- •Стадії виборчого процесу.
- •Види виборчих систем та їхня характеристика.
- •Конституційно-правове регулювання організації і проведення референдумів.
- •Вищі політичні інститути держави.
- •Конституційно-правовий статус глави держави.
- •Порядок формування і діяльність президента.
- •Статус монарха як глави держави.
- •Компетенція глави держави.
- •Парламент: порядок формування і діяльності.
- •Внутрішня організація роботи парламенту.
- •Компетенція парламенту.
- •Статус депутата.
- •Конституційно-правовий статус уряду.
- •Порядок формування і відповідальності уряду.
- •Компетенція уряду.
- •Конституційно-правовий статус судової влади.
- •Моделі судових систем у зарубіжних країнах.
- •Місцеве управління і місцеве самоуправління.
- •Основні моделі організації публічної влади на місцях.
Конституційно-правовий статус глави держави.
В усіх сучасних державах світу функціонує інститут глави держави. Главою держави є конституційний орган і одночасно посадова особа, яка, зазвичай, формально посідає вище місце в ієрархії державних інститутів і здійснює верховне представництво країни у внутрішньополітичному житті країни та її відносинах з іншими державами.
Реальне місце і роль глави держави у здійсненні державної влади залежить від форми правління й політичного режиму, що склався у тій чи іншій країні.
У різних країнах, відповідно до Конституції, глава держави може розглядатися як невід’ємний елемент парламенту - законодавчої влади (Індія) або лише як орган виконавчої влади (США), або як особа, яка займає особливе становище та перебуває поза іншими гілками влади (Німеччина). Він також може бути символом державності (Японія), своєрідним арбітром між різними державними інститутами (Франція), особою, яка концентрує в своїх руках усю виконавчу владу (США), єдиновладним володарем (Саудівська Аравія).
Глава держави – це її найвищий представник держави як всередині країни, так і на міжнародній арені, символ єдності нації і держави.
Глава держави, незалежно від особливостей свого статусу, має деякі загальні повноваження: скликає сесії парламенту, публікує закони (іноді – право вето), формує уряд (іноді – лише формально його затверджує), має право на звільнення міністрів та відправку у відставку уряду, призначення суддів, надання громадянства і притулку, призначення дипломатичних представників.
Одноособовий монарх, який успадковує свою посаду (Велика Британія, Японія, Іспанія, Бельгія, Нідерланди, Марокко).
Одноособовий монарх, призначений своєю родиною – правлячою династією (Саудівська Аравія).
Одноособовий монарх федеративної держави, обраний на встановлений період монархами суб’єктів федерації з поміж себе (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).
Одноособовий президент, обраний народом, парламентом або представницькою колегією на встановлений строк (США, Німеччина, Індія, Китай)
Колегіальний орган, обраний парламентом на встановлений строк.
Глава уряду, котрий здійснює також функції глави держави (наприклад, на землях Німеччини).
Представник британського монарха в державах, що мають статус британського домініону, тобто призначений главою держави британським монархом (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Барбадос).
Одноособовий або колегіальний глава держави, який узурпував владу в державі, зазвичай, без встановленого терміну.
Порядок формування і діяльність президента.
Залежно від виду республіки і особливостей її конституції, виділяють чотири основні системи обрання президента.
Шляхом голосування в парламенті. Туреччина, Ліван, Чехія, Угорщина, Словаччина тощо.
Спеціальна виборча колегія. Для обрання президента створюється виборча колегія, до складу якої входять депутати парламенту і представники органів місцевого самоврядування найбільших адміністративно-територіальних одиниць. Вибори Федерального Президента в ФРН здійснюються Федеральними зборами, для обрання Президента необхідна абсолютна більшість голосів членів Федеральних зборів.
Вибірниками. Виборці голосують за вибірників, а останні обирають президента з числа кандидатів, висунутих партіями (Аргентина, США).
Безпосередньо виборцями. Франція, Росія, Мексика.
Більш широкими і реальними владними повноваженнями володіє глава держави тієї країни, де він одночасно є носієм виконавчої влади (США, Франція, Чехія).