- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
Створювана на пласт депресія характеризує, на яку величину пластовий тиск більший за тиск на вибої свердловини при герметичній ізоляції пласта від дії стовпа промивальної рідини, що знаходиться у затрубному просторі. Вибійний тиск є сумою гідростатичного тиску стовпа рідини
в колоні труб і гідравлічних втрат тиску у вузлах випробувального інструменту (головно у штуцері). Величину депресії можна змінювати від нуля до деякої максимальної величини – пластового тиску. Для створення максимальної депресії колону труб на КВІ опускають порожньою. Щоб зменшити депресію на пласт, над гідравлічним випробувачем пластів встановлюють штуцери, частину труб над випробувачем попередньо заповнюють рідиною (рідинна подушка); в труби під тиском закачують повітря (повітряна подушка) або азот (азотна подушка).
1-хвостовик; 2-фільтр; 3-якір; 4-пакер; 5-яс; 6-випробувач пластів; 7-запірно-поворотний клапан; 8-перевідник; 9-циркуляційний клапан; 10-бурильна труба; 11-патрубок для прив’язки глибини.
А-діаграма локатора муфт; Б-діаграма електромагнітного лічильника глибини; В-діаграма резистевиметра; Н1-віддаль від устя свердловини до муфти; Н2-віддаль від опори пакера до муфти; Н3-віддаль від опори пакера до вибою.
Рисунок 2.33-Схема прив’язки пакера з урахуванням діаграми магнітної локації муфт.
Маючи можливість створювати різні величини депресії при роботі з випробувачем, необхідно знати, який вплив вона може мати на успішність операції, з тим, щоб правильно вибрати її оптимальну величину для конкретних умов випробування.
Для вибору величини депресії враховують такі фактори:
міцність труб, на яких опускають КВІ у свердловину. Максимальну допустиму депресію визначають з умови міцності труб на зім’яття під дією зовнішнього тиску. За діаграмами, або розрахунком визначають допустиму глибину спорожнення колони труб, при цьому коефіцієнт запасу міцності повинен бути не менше 1,3.
Надійність пакерного пристрою. Герметичність пакерування визначається міцністю гумового елемента пакера. Максимально допустимі перепади тисків з використанням випробувачів пластів діаметром 146 мм складають 35-40 МПа. Зазвичай, під час випробування пластів депресії не перевищують вказаних значень.
Стійкість порід колекторів випробовуваного інтервалу. При наявності в випробовуваному інтервалі слабозцементованих пісковиків депресію необхідно обмежити до 11-12 МПа, з тим, щоб звести до мінімуму обвали порід та потрапляння піску в вузли КВІ. Оптимальний варіант в таких випадках – підбір депресії з урахуванням накопиченого досвіду робіт. При відсутності досвіду, підбирати депресію доцільно шляхом проведення декількох випробувань з поступовим нарощуванням величини депресії. У разі наявності тріщинуватих колекторів величину депресії обмежують, щоб не допустити можливого раптового змикання тріщин. Необхідно відмітити, що при великих депресіях навіть стійкі до розмивання породи можуть повністю закупорювати отвори у випробувачі, клапанах або фільтрі. Особливо великі руйнування ґрунтової маси у випробуваній зоні спостерігаються при виділенні з пласта газу.
вплив перепаду тиску на інструмент. При великих перепадах тиску складніше добитись певної герметичності різьбових з’єднань елементів КВІ та колони труб. Тому при створенні великих депресій необхідно застосувати додаткові заходи для герметичності з’єднань (спеціальні гумові кільця, консистентні мастила). Крім того, при великих перепадах тиску, через прохідні отвори випробувача пластів флюїд рухається з великою швидкістю і спричиняє абразивне зношення деталей, яке значно підсилюється при наявності в флюїді частинок породи, що виносяться з пласта.
ступінь забруднення колектора компонентами промивальної рідини. При первинному розкритті пластів приствольна частина засмічується твердими частинками та фільтратом промивальної рідини. Це знижує фазову проникність для флюїду і створює значні перепони для виклику його припливу з пласта. Зі збільшенням ступеня забруднення величина депресії зростає, а це особливо необхідно тоді, коли продуктивні пласти розкриваються з великими значеннями репресії і час дії промивальної рідини на колектор більше трьох діб.
тип покладу. У випадку, коли поклад, практично однофазний, величина депресії з цієї точки зору обмежень не має. Якщо поклад нафтовий з великим значенням газового фактору, не дозволяється допускати зниження тиску на вибої нижче тиску насичення нафти газом. Коли ця умова не виконується, то газ швидко рухається до свердловини, не витісняючи при цьому нафту, і. як наслідок, проникність для останньої може суттєво знизитись. Аналогічне обмеження стосується газоконденсатних покладів. Тобто тиск на вибої не можна знижувати до такого значення, при якому випадання конденсату можливе в привибійній частині пласта, що може теж призвести до зміни проникності.
Для випробування пластів з газоконденсатними та нафтовими покладами з великим газовим фактором величина депресії повинна бути такою, щоб в продукції свердловини переважаючою фазою була рідина. У таких випадках в комплекті КВІ обов’язкова наявність вибійного штуцера, діаметр якого вибирають з досвіду робіт, або автоматичного гідравлічного штуцера, конструкція та принцип дії якого описані в пункті 2.12.
У
будь-якому випадку повинна виконуватись
умова
,
тобто величина депресії повинна
перевищувати величину репресії під час
розкриття пласта.
