- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
Для незалежності вибору інтервалу випробування свердловини від місця розташування її вибою, та необмеження процесу її поглиблення, у світовій практиці широко розповсюджене випробування пластів без опори інструменту на вибій.
На рисунку 2.48 показана схема випробування пласта, розташованого на значній віддалі від вибою, з опорою випробувача пластів на стінки свердловини. В такому випадку стискуюче навантаження на випробувач пластів передається через спеціальну опору на стінки , а не вибій свердловини.
В тих випадках, коли в розрізі свердловини знаходиться декілька розкритих об’єктів, застосовують поінтервальне випробування пластів з опорою інструмента на стінки свердловини (рисунок 2.48 а).
Найбільшу цікавість викликають схеми поінтервальних випробувань пластів без всякої опори інструменту (рисунок 2.48 б), оскільки вони дозволяють встановлювати випробувальний інструмент практично в будь-якому інтервалі геологічного розрізу незалежно від розташування випробовуваного пласта відносно вибою свердловини. Пакери в такому випадку деформуються не за рахунок осьового стискуючого навантаження, а за рахунок надлишкового тиску рідини (газу), що закачується в колону труб з поверхні, або вибійним насосом, встановленим в трубах. Внаслідок цього інструмент не потребує опори. Найбільше розповсюдження в таких інструментах знайшли пакери не механічного стискування, деформація яких відбувається за рахунок осьового стискуючого навантаження, а гідравлічні, які деформуються під дією надлишкового тиску рідини чи газу.
Процес випробування з використанням інструментів без опори на вибій проводять як у звичайному технологічному режимі (з двома відкритими і двома закритими періодами), так і в режимі багатоциклового випробування з необхідною кількістю відкритих і закритих періодів. Крім того, розроблені випробувачі пластів багатократної дії, які дозволяють за один спуск інструменту почергово випробувати декілька об’єктів. Така технологія дозволяє значно зменшити витрати часу та коштів на випробувальні роботи.
Однак, необхідно відмітити, що у спеціалістів існують різні думки відносно доцільності проведення багатоциклових та багатократних випробувань. Так, одна частина спеціалістів, на підставі великого практичного досвіду стверджує, що звичайна технологія випробування з двома відкритими та двома закритими періодами дозволяє отримати всю необхідну інформацію про пласт. Всі наступні цикли не дають практичної користі, а тільки збільшують тривалість виробування і понижують працездатність пакерів. Однак, інша частина спеціалістів вважає, що тільки багатоциклові випробування дають можливість на підставі зміни тиску з кожним наступним циклом під пакером в процесі випробування, зробити висновок про потенційні можливості пласта.
У абсолютній більшості випадків не доцільні і багатократні випробування, тобто почергові випробування декількох об ’єктів за один спуск інструменту. При почерговому випробуванні декількох об’єктів виникає бажання до зменшення часу відкритих і закритих періодів, оскільки загальний час перебування інструменту в свердловині не може бути занадто великим. Крім того, пластовий флюїд, що поступає в колону труб з різних пластів, зазвичай перемішується, внаслідок чого ускладнюється оцінка якості проби для кожного випробовуваного об’єкта.
Оцінюючи вказані вади методу багатократного випробування, часто вигідніше після дослідження кожного об’єкта піднімати інструмент, відбирати пробу флюїду, заряджати знову глибинний манометр для випробування наступного об’єкта.
Не дивлячись на різноманітність думок відносно переваг та вад багатоциклових та багатократних випробувачів, всі вони знаходять застосування в світовій практиці в залежності від зацікавленості замовника робіт.
Американськими фірмами розроблено декілька типів випробувачів без опори на вибій, які можуть бути поділені на дві групи: випробувачі із спеціальною опорою на стінки свердловини (розробник фірми «Джонстон» та «Халлібуртон») та випробувачі без спеціальної опори на стінки (фірма «Лайнз»).
