- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
Для проведення випробування пластів з допомогою КВІ використовують бурильні труби, і в окремих випадках – насосно-компресорні труби. Під час проведення випробувань на великих глибинах з метою зменшення ваги колони труб, можна використовувати ЛБТ. Але такі труби не можна використовувати, якщо показник концентрації водневих іонів більше 11, чи у пластових флюїдах присутній сірководень, через понижену корозійну стійкість дюралюмінію.
При спуску випробувача пласта у свердловину для створення необхідної величини депресії на пласт колону труб можуть частково або зовсім не заповнювати рідиною. Внаслідок цього виникає небезпека зім’яття колони зовнішнім надлишковим тиском. Тому перед спуском випробувача пластів у свердловину перевіряють міцність колони труб на зім’яття при заданому рівні рідини в трубах і визначають допустиме його зниження.
Опір труб зім’яттю від зовнішнього надлишкового тиску характеризується величиною критичного тиску (РКР), при якому напруження в тілі труби досягають межі текучості. Величини РКР визначають за відомою формулою Г.М. Саркісова.
Допустимий зовнішній тиск для труб не повинен перевищувати величини, яка визначається за формулою:
(2.28)
де
- коефіцієнт запасу міцності.
Для вибраної величини депресії на пласт проводиться перевірка величини фактичного перепаду тиску на колону труб та пакер.
а) на колону труб
(2.29)
де:
- глибина башмака колони труб, м;
- густина
рідини, яка доливається в колону труб,
;
- густина
промивальної рідини у кільцевому
просторі свердловини,
;
-
висота стовпа рідини залитої в колону
труб, м;
б) на пакер
(2.30)
де:
- глибина встановлення пакера у
свердловині, м;
-
прогнозована величина пластового тиску,
Па.
Якщо фактичний перепад тиску на пакер перевищує допустиму величину, в компоновку КВІ включають додатковий пакер з розподілювачем тисків.
(2.31)
де
- вибрана величина депресії, Па.
Умова міцності труб зовнішньому надлишковому тискові буде виконуватись при виконанні нерівності
(2.32)
У разі
невиконання нерівності (2.32) приймають
рішення про збільшення
до
,
але при цьому зменшується депресія на
пласт.
(2.33)
де
- допустима глибина опорожнення колони
труб, м.
При
наявності на підприємстві широкого
асортименту труб і неможливості зменшення
величини депресії раціональніше
підібрати труби, у яких більше значення
.
З розглянутих вище умов роботи колони труб у свердловині під час випробування, найважчими є такі, коли труби піддаються одночасній дії зовнішнього зминаючого тиску і розтягуючої сили. Така ситуація може виникнути при спробі ліквідувати прихоплення нижніх вузлів КВІ.
Метою розрахунку колони труб на міцність в такому випадку є визначення максимально допустимої розтягуючої сили з урахуванням величини зминаючого тиску.
(2.34)
де:
- максимально допустима розтягуюча сила
для поперечного перерізу тіла труби,
Н;
- радіус
розрахункової точки тіла труби, м;
і
- відповідно, внутрішній та зовнішній
радіуси тіла труби,
м;
-
зовнішній тиск, м.
Найнавантаженішими
є точки внутрішньої поверхні труби,
тому при розрахунку
в формулі (2.34) приймають
.
У таблиці 2.9 подані дані, які показують ступінь впливу зовнішнього тиску на міцність бурильних труб при розтягу.
Таблиця 2.9- Ступінь впливу зовнішнього тиску на міцність бурильних труб при розтягу.
Діаметртрубмм |
Товщинастінкимм |
МежатекучостіМПа |
Критична розтягуюча сила, кН при величині зовнішнього тиску, МПа |
|||
0 |
10 |
20 |
30 |
|||
|
10 |
380 |
1250 |
1110 |
970 |
800 |
114 |
10 |
500 |
1650 |
1500 |
1370 |
1220 |
|
10 |
550 |
1800 |
1660 |
1530 |
1400 |
|
10 |
380 |
1400 |
1230 |
1050 |
840 |
127 |
10 |
500 |
1850 |
1660 |
1500 |
1310 |
|
10 |
550 |
2000 |
1850 |
1680 |
1500 |
|
10 |
380 |
1600 |
1440 |
1200 |
880 |
146 |
10 |
500 |
2150 |
1870 |
1740 |
1470 |
|
10 |
550 |
2350 |
2190 |
1960 |
1700 |
З поданої таблиці видно, що зі збільшенням зовнішнього тиску критична розтягуюча сила суттєво зменшується. Так при збільшенні тиску до 30 МПа допустима сила зменшується у 1,5 рази, що необхідно врахувати при виборі труб для випробування.
