- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
Неполадки та ускладнення можуть виникнути внаслідок причин, пов’язаних з геолого-технічними умовами буріння, станом ствола свердловини, літологічною характеристикою випробовуваного пласта, а також технічними прорахунками та помилками виконавців робіт.
Найчастіше можуть трапитись такі неполадки та ускладнення:
недопуск пакера до інтервалу його встановлення з причин:
використаний завищений діаметр гумового елемента пакера;
незадовільно підготовлений ствол свердловини;
наявність стійкого звуження над випробовуваним інтервалом.
негерметичність пакерування свердловини, в результаті чого відразу після відкриття впускного клапана випробувача пластів рівень рідини в затрубному просторі різко понижується. Це свідчить про те, що пакер, встановлений в розширеному інтервалі і його гумовий елемент, не перекриває перерізу свердловини. Причиною негерметичності пакерування може бути недостатня величина стискуючого навантаження на пакер, що особливо може проявитись у свердловинах, які мають відхилення від вертикалі. В такому випадку необхідно припідняти інструмент і повторити посадку, збільшивши навантаження на 20-30%. Не виключена можливість пошкодження пакеруючого елемента в процесі спуску на виступах або проштовхування через звужені місця ствола свердловини.
Негерметичність пакерування, яка виникла через деякий проміжок часу (5-30 хв) після відкриття впускного клапана, може бути наслідком таких причин:
руйнування породи в інтервалі встановлення гумового елемента пакера, в результаті чого у труби разом з флюїдом поступає велика кількість частинок породи. Це є наслідком завищеного значення депресії.
перевантаження пакеруючого елемента вагою колони труб або дією перепаду тиску на пакері, в результаті чого могло відбутись руйнування гумового елемента.
температурна дія на пакеруючий елемент (зазвичай при температурі більше 1000С), що значно послаблює його міцність.
негерметичність різьбових з’єднань труб та вузлів КВІ; для попередження таких ускладнень необхідно використовувати засоби для підвищення герметичності та перевіряти якість з’єднань шляхом опресування.
значне (до декількох метрів)просідання інструменту під час пакерування та відкриття впускного клапана випробувача. Такі просідання можливі у випадках:
вигин або навіть поломка хвостовика при неправильному виборі типорозміру труб, або наявності великих каверн в цьому інтервалі;
недостатня міцність цементного моста (якщо на ньому встановлюється випробувач);
неефективність роботи якірного пристрою при селективному випробуванні пластів.
передчасне відкриття циркуляційного клапана в процесі спуско-підіймальних операцій. Це може відбутись внаслідок того, що гідростатичний тиск в трубах більший за тиск у кільцевому просторі. Для виключення цього ускладнення необхідно слідкувати за величинами вказаних тисків та правильно підбирати зрізні шпильки циркуляційного клапана. Таке ж зрізання шпильок може відбуватись і в результаті гідравлічного удару рідини в трубах, тому інструмент необхідно опускати без різких зупинок.
при закритті запірно-поворотного клапана колона труб обертається в зворотну сторону після вимкнення двигуна ротора. Це відбувається внаслідок того, що в запірно-поворотному клапані заклинили деталі, які обертаються відносно нерухомих корпусних деталей. В такому випадку необхідно припідняти інструмент на декілька сантиметрів, а потім знову опустити, збільшивши навантаження на 20-30 кН від початкового значення і знову спробувати повернути колону труб вправо. Якщо такі маніпуляції не дають потрібного результату, то випробування на цьому слід закінчити і приступити до підйому інструменту.
Відсутність припливу пластового флюїду може бути з таких причин
закупорка порід колекторів компонентами промивальної рідини;
наявність щільної пробки з піску, шламу чи твердих частинок промивальної рідини над випробувачем пластів, або закупорення прохідних каналів вузлів КВІ тими ж речовинами;
заклинювання рухомих деталей випробувача, в результаті чого впускний клапан не відкрився.
Для виключення цього необхідно перших декілька труб над КВІ заповнювати високоякісною промивальною рідиною. Для відкриття впускного клапана випробувача припідняти інструмент і після цього знову навантажити пакер. Клапан буде вважатись відкритим, якщо за тривалістю часу і по індикатору ваги відкриття клапана повторюється точно так же, як і перший раз. Після повторного відкриття клапана рекомендується його залишити відкритим протягом 20-30 хв, оскільки відсутність припливу може бути викликана кольматацією пласта, і нерідко через деякий час такий пласт проявляє флюїд.
9) поршнювання свердловини при підйомі КВІ. Ознакою такого явища є вихід промивальної рідини з кільцевого простору, або відсутність падіння рівня при русі інструмента вверх. Поршнювання може бути наслідком великої залишкової деформації пакеруючого елемента або часткового його руйнування, в результаті чого він перекриває кільцевий простір. При цьому гідростатичний тиск під пакером понижується, що може призвести до неконтрольованого проявлення флюїду із загрозою відкритого викиду. За наявності процесу поршнювання інструмент підіймають на пониженій швидкості, щоб рідина встигала поступати під пакер через зрівноважувальний клапан випробувача пластів. Доцільно періодично (через 10-15 свічок) нагнітати під тиском у кільцевий простір промивальну рідину.
У процесі випробування можливі також затяжки і прихоплення інструменту та флюїдопроявлення. Технологія ліквідації таких ускладнень подана в пункті 2.9.
