- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
Експрес-оцінка результатів випробування проводиться з метою вияснення потреби продовження випробування даного об’єкта, є необхідним технологічним процесом і полягає в наступному.
Перш за все за діаграмами тисків визначають наявність запису всіх основних етапів роботи:
а) спуск випробувального обладнання в свердловину і кількість зупинок для доливання рідини в колону труб;
б) відкриття впускного клапана випробувача і реєстрація першої кривої припливу флюїду;
в) закриття запірно-поворотного клапана (або запірної гільзи в багатоцикловому випробувачі) і запис початкової кривої відновлення тиску;
г) відкриття запірно-поворотного клапана і реєстрація кривої другого відкритого періоду;
д) закриття припливу флюїду і реєстрація кінцевої кривої (якщо випробування проводиться в два цикли) відновлення тиску; при багатоцикловому випробуванні перевіряють наявність решти періодів припливу і відновлення тиску
е) процес зняття пакера з місця пакерування свердловини;
є) підйом випробувального обладнання на поверхню;
з) включення циркуляційного клапана і промивання колони труб від флюїду, що поступив в них під час випробування.
Попередній аналіз всіх діаграм повинен показати:
- рівномірність ходу годинникового механізму манометра, наявність зупинок;
- відповідність записів тривалості періодів випробування по акту і фактичної за діаграмами;
- умови заповнення колони труб рідиною;
- герметичність колони труб і обладнання;
- герметичність і надійність пакерування;
- характер спрацювання клапанів випробувального обладнання при зміні режимів випробування;
- вплив ”штуцерування” та післяприпливного ефекту на криві припливу і відновлення тиску;
- можливе закупорювання клапанів піском та шламом;
- процес зняття пакера та наявність затяжок інструменту;
- умови включення циркуляційного клапана в роботу і заміщення рідини в трубах.
Точність записів тиску манометрів перевіряється за тиском стовпа рідини в контрольних точках.
Перед пакеруванням гідростатичний тиск стовпа рідини за манометром повинен дорівнювати розрахунковому значенню тиску. Кількість залитої в труби рідини перевіряється порівнянням виміряного тиску в точці 2 (рисунок 2.34) манометрами ІІІ,ІV і розрахункового значення тиску
(2.45)
де: - тиск в колоні труб, Па;
- густина рідини в трубах, ;
- висота
стовпа рідини в трубах, яку знаходять
з виразу
(2.46)
де:
- об’єм долитої рідини в колоні труб,
;
- середня
площа поперечного перерізу каналу труб,
.
При доливанні колони труб рідиною необхідно слідкувати, щоб в колоні не утворювались повітряні пробки, інакше будуть розбіжності в розрахунках і показах.
Пропуски в запірно-поворотному клапані чи колоні труб перевіряються співставленням тисків в кінці першого періоду припливу і початку другого періоду припливу: при рівності тисків в точках 7 і 9 герметичність надійна. Деяке відхилення (0,2-0,5 МПа) в записах допустиме внаслідок ”гістерезисної” похибки запису тиску манометром при ході вверх і вниз.
Необхідно перевіряти відповідність гідростатичних тисків на початку випробування - перед відкриттям впускного клапана випробувача і в кінці – після відкриття зрівноважувального клапана. Якщо тиск в кінці випробування виявиться значно нижчим, ніж на початку, то це може бути свідченням того, що за період випробування змінились тиксотропні властивості промивальної рідини в затрубному просторі, яка тривалий час знаходилась у нерухомому стані.
Необхідно також перевірити величину тиску, при якому відкрився циркуляційний клапан, і в разі необхідності провести ревізію цього клапана після підняття його на поверхню.
Якщо за результатами випробування було встановлено, що тиск на вибої був нижчий тиску насичення нафти газом, або дебіти і депресії вищі критичних значень, то з метою більш точного визначення параметрів пласта випробування необхідно повторити при лінійному законі фільтрації і тиску вищому за тиск насичення. З цією метою для повторного рейсу змінюють протитиск на пласт шляхом зміни діаметру штуцера і тиску стовпа рідини, яку закачують в колону труб.
У випадку, коли аналіз результатів свідчить про те, що клапани не відкрились чи не закрились у потрібний період випробування, або про негерметичність обладнання чи колони труб, або про відсутність чистої проби флюїду, випробування необхідно повторити.
