- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
Випробувачі, які спускають в свердловину на кабель-канатах, служать для відбору невеликої герметизованої проби пластового флюїду і реєстрації тиску в балоні з пробою в процесі випробування. Переваги таких випробувачів полягають в тому, що наявність гнучкого кабель-каната дозволяє кратно зменшити час на транспортування їх до заданої глибини свердловини і підйом з герметизованою пробою на поверхню. Крім того, виключена небезпека прихоплення інструменту, а також значно зменшується час на саму операцію випробування. Тому випробувачі на канатах доцільно широко використовувати для оперативного, швидкого випробування різних ділянок перспективних горизонтів безпосередньо під час розкриття.
У порівнянні з іншими типами випробувачів вони мають певні вади, до яких належать:
- невеликий (10-20 літрів) об’єм балонів для відбору пластового флюїду;
- значно обмежена зона, яка може бути охоплена випробуванням.
Під час проведення випробування пластів випробувачами на канатах виконуються наступні основні операції:
а) ізоляція невеликої випробовуваної ділянки на стінці свердловини від її решти частини з використанням секторного притискуючого герметизуючого елемента;
б) з'єднання порового простору порід випробовуваної ділянки з балоном для відбору проби і створення (при необхідності) дренажного каналу в пласті;
в) відбір проби флюїду з пласта в балон та його герметизація;
г) вирівнювання тиску на ділянці відбору проби до гідростатичного, що забезпечує безперешкодний підйом приладу.
Відібрана герметична проба флюїду досліджується для визначення характеру насичення пласта. Наявність припливу і зміна тиску при випробуванні можуть контролюватись і реєструватись на поверхні дистанційними датчиками. Для проведення робіт використовується спуско-підіймальне обладнання, реєструюча апаратура і кабель, які застосовуються для геофізичних досліджень свердловин.
Випробувачі на кабелі можна успішно використовувати для отримання інформації про випробовуваний пласт, на підставі якої може бути вирішена подальша доля свердловини.
Технологія робіт при випробуванні пластів приладами на кабель-канатах має такі характерні особливості:
1) висока вибірковість, оскільки досліджується малий інтервал розрізу. Це дозволяє використовувати випробувач для поінтервального дослідження, встановлення положення водонафтового чи газорідинного контактів, відбивки границь пласта;
2) висока чутливість випробувача до наявності вуглеводнів (нафти і газу) в породах, яка пов'язується з глибокою депресією, що створюється в пласті при відборі проби. Герметизація і збереження в балонах пластових флюїдів дає можливість вивчити характер насиченості пласта незалежно від наявності зони проникнення;
3) точна прив’язка результатів випробування до каротажних діаграм. Це дозволяє обґрунтовано вибирати точки випробування і точно узгоджувати його результати з даними інших геофізичних методів досліджень. Завдяки точній прив’язці відкривається можливість випробувати пласти невеликої товщини, які оточені кавернами і недоступні для дослідження випробувачами на трубах;
4) оперативність і швидке проведення робіт. На одну операцію дослідження (навіть в глибоких свердловинах) витрачається до 0,5-1,5 год. Причому спеціальну підготовку свердловини до випробування не проводять. Невеликі витрати часу на випробування дозволяють збільшити кількість досліджуваних об'єктів і кількість повторних досліджень, в разі необхідності, що збільшує інформативність досліджуваного інтервалу;
5) відсутність небезпеки відкритого фонтанування під час випробування, оскільки висота стовпа промивальної рідини та її густина протягом всього періоду випробування залишаються сталими. Це особливо важливо при випробуванні газоносних пластів.
6) обмежене використання випробувачів в тих випадках, коли структура порід у досліджуваному пласті перешкоджає досягненню достатньої герметичності ділянки (кавернозні породи, або наявність макротріщин).
Методи випробування пластів випробувачами на трубах і приладами на кабель-канатах доповнюють один одного. Вони повинні розумно поєднуватись в залежності від умов буріння і поставлених завдань в одному комплексі робіт з дослідженням свердловин в процесі їх спорудження. Застосування випробувачів на канатах розширює технологічні можливості методів випробування незакріплених свердловин і завдяки оперативності дозволяє збільшити долю ефективних операцій у відкритому стволі.
Особливості каротажних випробувачів дозволяють використовувати їх для перевірки і уточнення результатів інтерпретації каротажних досліджень, особливо в нових районах, для яких критерії і прийоми інтерпретації ще не вироблені. Застосування випробувачів для оперативної перевірки результатів газового каротажу може уточнити його дані і забезпечити прив’язку до точних глибин. При оснащенні випробувачів дистанційними датчиками в комплекс геофізичних методів дослідження незакріплених свердловин вводяться методи вивчення гідродинамічних полів, які відкривають можливості уточнення гідродинамічних параметрів пласта.
Поєднуючи оперативність і простоту геофізичних методів з інформативністю прямого випробування, випробувачі пластів забезпечують узгодження результатів випробування з даними каротажу і суттєво доповнюють комплекс дослідження свердловин.
