2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах

Випробувачі, які спускають в свердловину на кабель-канатах, служать для відбору невеликої герметизованої проби пластового флюїду і реєстрації тиску в балоні з пробою в процесі випробування. Переваги таких випробувачів полягають в тому, що наявність гнучкого кабель-каната дозволяє кратно зменшити час на транспортування їх до заданої глибини свердловини і підйом з герметизованою пробою на поверхню. Крім того, виключена небезпека прихоплення інструменту, а також значно зменшується час на саму операцію випробування. Тому випробувачі на канатах доцільно широко використовувати для оперативного, швидкого випробування різних ділянок перспективних горизонтів безпосередньо під час розкриття.

У порівнянні з іншими типами випробувачів вони мають певні вади, до яких належать:

- невеликий (10-20 літрів) об’єм балонів для відбору пластового флюїду;

- значно обмежена зона, яка може бути охоплена випробуванням.

Під час проведення випробування пластів випробувачами на канатах виконуються наступні основні операції:

а) ізоляція невеликої випробовуваної ділянки на стінці свердловини від її решти частини з використанням секторного притискуючого герметизуючого елемента;

б) з'єднання порового простору порід випробовуваної ділянки з балоном для відбору проби і створення (при необхідності) дренажного каналу в пласті;

в) відбір проби флюїду з пласта в балон та його герметизація;

г) вирівнювання тиску на ділянці відбору проби до гідростатичного, що забезпечує безперешкодний підйом приладу.

Відібрана герметична проба флюїду досліджується для визначення характеру насичення пласта. Наявність припливу і зміна тиску при випробуванні можуть контролюватись і реєструватись на поверхні дистанційними датчиками. Для проведення робіт використовується спуско-підіймальне обладнання, реєструюча апаратура і кабель, які застосовуються для геофізичних досліджень свердловин.

Випробувачі на кабелі можна успішно використовувати для отримання інформації про випробовуваний пласт, на підставі якої може бути вирішена подальша доля свердловини.

Технологія робіт при випробуванні пластів приладами на кабель-канатах має такі характерні особливості:

1) висока вибірковість, оскільки досліджується малий інтервал розрізу. Це дозволяє використовувати випробувач для поінтервального дослідження, встановлення положення водонафтового чи газорідинного контактів, відбивки границь пласта;

2) висока чутливість випробувача до наявності вуглеводнів (нафти і газу) в породах, яка пов'язується з глибокою депресією, що створюється в пласті при відборі проби. Герметизація і збереження в балонах пластових флюїдів дає можливість вивчити характер насиченості пласта незалежно від наявності зони проникнення;

3) точна прив’язка результатів випробування до каротажних діаграм. Це дозволяє обґрунтовано вибирати точки випробування і точно узгоджувати його результати з даними інших геофізичних методів досліджень. Завдяки точній прив’язці відкривається можливість випробувати пласти невеликої товщини, які оточені кавернами і недоступні для дослідження випробувачами на трубах;

4) оперативність і швидке проведення робіт. На одну операцію дослідження (навіть в глибоких свердловинах) витрачається до 0,5-1,5 год. Причому спеціальну підготовку свердловини до випробування не проводять. Невеликі витрати часу на випробування дозволяють збільшити кількість досліджуваних об'єктів і кількість повторних досліджень, в разі необхідності, що збільшує інформативність досліджуваного інтервалу;

5) відсутність небезпеки відкритого фонтанування під час випробування, оскільки висота стовпа промивальної рідини та її густина протягом всього періоду випробування залишаються сталими. Це особливо важливо при випробуванні газоносних пластів.

6) обмежене використання випробувачів в тих випадках, коли структура порід у досліджуваному пласті перешкоджає досягненню достатньої герметичності ділянки (кавернозні породи, або наявність макротріщин).

Методи випробування пластів випробувачами на трубах і приладами на кабель-канатах доповнюють один одного. Вони повинні розумно поєднуватись в залежності від умов буріння і поставлених завдань в одному комплексі робіт з дослідженням свердловин в процесі їх спорудження. Застосування випробувачів на канатах розширює технологічні можливості методів випробування незакріплених свердловин і завдяки оперативності дозволяє збільшити долю ефективних операцій у відкритому стволі.

Особливості каротажних випробувачів дозволяють використовувати їх для перевірки і уточнення результатів інтерпретації каротажних досліджень, особливо в нових районах, для яких критерії і прийоми інтерпретації ще не вироблені. Застосування випробувачів для оперативної перевірки результатів газового каротажу може уточнити його дані і забезпечити прив’язку до точних глибин. При оснащенні випробувачів дистанційними датчиками в комплекс геофізичних методів дослідження незакріплених свердловин вводяться методи вивчення гідродинамічних полів, які відкривають можливості уточнення гідродинамічних параметрів пласта.

Поєднуючи оперативність і простоту геофізичних методів з інформативністю прямого випробування, випробувачі пластів забезпечують узгодження результатів випробування з даними каротажу і суттєво доповнюють комплекс дослідження свердловин.