- •Рекомендована література
- •17. Рабинович н.Р. И др. Определение глубины проникновения фильтрата бурового раствора при вскрытии продуктивных пластов.- Краснодар, 1986. – 164с.1 первинне розкриття продуктивних пластів
- •1.1 Значення якості первинного розкриття продуктивних пластів
- •1.2 Шляхи підвищення якості первинного розкриття
- •1.3 Зміна фільтраційних властивостей порід-колекторів під дією промивальних рідин
- •1.4 Вплив фільтрату промивальних рідин на породи-колектори
- •1.4.1 Набухання глинистого матеріалу, що входить до складу порід-колекторів
- •1.4.2 Утворення в порах стійких водонафтових емульсій
- •1.4.4 Блокуюча дія води
- •1.4.3 Утворення в поровому просторі нерозчинних осадів, колоїдів та інших ”змулених” речовин
- •1.5 Вплив дисперсної фази на породи-колектори
- •1.6 Вимоги до промивальних рідин при розкритті продуктивних пластів
- •1.7 Промивальні рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.8 Застосування пін та газоподібних агентів для розкриття продуктивних пластів
- •1.9 Застосування пар при первинному розкритті продуктивних пластів
- •1.10 Лабораторна оцінка якості промивальної рідини для розкриття продуктивних пластів
- •1.11 Оцінка якості розкриття продуктивних пластів
- •1.12 Інтенсифікація припливу нафти та газу у свердловинах
- •1.13 Технологія розкриття пластів при рівновазі пластового та вибійного тисків
- •1.14 Розкриття продуктивних пластів з аномально високим пластовим тиском
- •1.15 Противикидне обладнання устя свердловини
- •1.16 Розкриття продуктивних пластів з аномально низьким пластовим тиском
- •1.17 Парафінова кольматація приствольної зони свердловини
- •1.18 Основи якісного розкриття продуктивних пластів
- •2 Випробування свердловин у процесі буріння свердловин
- •2.1 Задачі випробування пластів
- •2.2 Методи випробування продуктивних пластів
- •2.2.1 Випробування пластів у закріплених свердловинах
- •2.2.2 Випробування пластів у процесі буріння свердловини
- •2.3 Виділення об’єктів для випробування
- •2.4 Підготовка ствола свердловини до випробування
- •2.5 Підготовка устьового обладнання до випробування
- •2.6 Класифікація інструменту для випробування пластів та вибір його типу
- •2.7 Випробування пластів випробувачами, які опускають на колоні труб
- •2.8 Призначення та конструкція вузлів випробувача кві-2м-146
- •2.9 Технологія випробування пластів
- •2.10 Варіанти компоновок кві для випробування пластів
- •2.11 Додаткові вузли до комплекту кві
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •2.12 Випробувачі пластів багатоциклової дії
- •Відкриття зрівноважувального клапана в момент закриття впускного клапана випробувача пластів.
- •Діють за рахунок гідравлічної неврівноваженості на рухомі деталі пристрою (штоки 1 і 9).
- •2.13 Розрахунок гідравлічного реле часу
- •2.14 Робочі рідини для гідравлічних реле часу
- •2.15 Підвищення надійності пакерування свердловини під час випробування
- •2.16 Вибір величини депресії для випробування пластів
- •2.17 Планування режимів випробування
- •2.18 Міцність колони труб під час випробування пластів
- •2.19 Розрахунок допустимих стискуючих навантажень на хвостовик
- •2.20 Особливості випробування газових свердловин
- •2.21 Можливі неполадки та ускладнення під час випробування пластів
- •2.22 Аналіз процесу випробування пласта за діаграмами тисків
- •2.23 Експрес-оцінка результатів випробування пластів
- •2.24 Діаграми тисків для різних умов випробування
- •2.25 Діаграми випробування пластів з різними фільтраційними параметрами
- •2.26.2 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням впливу його забруднення
- •2.26.3 Визначення геометричних характеристик області випробування пласта
- •2.26.4 Розрахунок продуктивних характеристик свердловини за результатами випробування
- •2.26.5 Розрахунок параметрів пласта з урахуванням післяприпливного ефекту
- •2.26.6 Особливості розрахунку параметрів пласта при випробуванні газових свердловин
- •2.26.7 Порядок розрахунку параметрів пласта за результатами випробування
- •2.27 Випробувачі пластів провідних світових фірм
- •2.27.1 Випробувачі з опорою на вибій
- •2.27.2 Випробування пластів випробувачами без опори на вибій свердловини
- •2.27.3 Випробувачі пластів з опорою на стінки свердловини
- •2.27.4 Випробувач пластів без опори на стінки свердловини
- •2.28 Випробування пластів в процесі буріння свердловин
- •2.28.1 Випробування пластів випробувачами колонкового типу
- •2.28.2 Випробування пластів випробувачем при роторному способі буріння
- •2.29 Випробування пластів випробувачами на кабель-канатах
- •2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
- •2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
- •2.29.3 Випробувачі пластів типу опк
- •2.29.4 Випробувач пластів типу опт
- •2.29.5 Інші типи випробувачів пластів на кабелі
- •2.29.6 Випробувач пластів фірми "Шлюмберже"
- •2.29.7 Аналіз результатів випробування
2.29.1 Технологія випробування пластів випробувачами на кабелі
Весь процес випробування можна розділити на три послідовні стадії:
1) виникнення і розповсюдження гідродинамічного збурення в пласті;
2) рух флюїду з пласта в балон;
3) відновлення пластового тиску в зоні випробування після припинення відбору флюїду.
Після з'єднання ізольованої ділянки пласта з балоном випробувача, тиск в якому нижчий за пластовий, від ділянки відбору по пласту в усі сторони розповсюджується гідродинамічне збурення – хвиля пониження тиску. Різка депресія зриває глинисту кірку зі стінки свердловини навпроти ділянки відбору і викликає рух флюїду з пласта в балон. У зоні збурення характер фазових співвідношень в потоці флюїду може змінюватись за рахунок зміни тиску в різних точках цієї зони. Великі депресії можуть залучати до руху флюїди, які були залишковими, нерухомими в процесі витіснення фільтрату при малих депресіях. Якщо тиск стає менший за тиск насичення, можливе виділення розчиненого газу з рідин, які заповнюють колектор і утворення багатофазового потоку.
Швидкість заповнення балона флюїдом (посекундна фільтрація) визначається режимом течії, величиною депресії і колекторськими властивостями порід випробовуваної ділянки. В міру заповнення балона тиск в ньому підвищується (це особливо помітно при поступанні великої кількості газу з пласта), що понижує депресію і швидкість припливу. Приплив флюїду продовжується до тих пір, поки балон не закриється. Час, протягом якого тиск в балоні зрівняється з пластовим, залежить від колекторських властивостей порід і об’єму балона. Після заповнення балона або його закриття тиск на ділянці відбору відновлюється до пластового.
Таким чином, випробування пласта приладами на кабелі є складним, багатостадійним, неусталеним процесом, який протікає за короткі проміжки часу. Це ускладнює використання його для вивчення основних закономірностей підземної гідравліки у порівнянні з даними стаціонарних режимів припливу.
2.29.2 Конструкція випробувачів на кабелі
У конструкціях випробувачів пластів можуть бути виділені три основні блоки:
1) блок ізоляції та відбору флюїду, який вміщує герметизуючі, притискуючі і перфораційні пристрої та забезпечує ізоляцію ділянки відбору, створення каналу дренування, виклик припливу і вирівнювання тиску після відбору проби;
2) блок балона, який складається з ємності та клапанів і забезпечує відбір проби флюїду з пласта в заданому режимі, збереження в балоні представницької проби і герметизацію її при підйомі на поверхню;
3) блок приводу, який забезпечує переміщення деталей та вузлів приладу в процесі випробування з метою ізоляції випробовуваної ділянки, відкриття та закриття клапанів.
Система управління повинна забезпечувати спрацювання різних вузлів та блоків за сигналом з поверхні. Контроль за роботою приладу і процесами, які відбуваються при випробуванні, здійснюється комплексом дистанційних датчиків.
Різноманітність умов застосування випробувачів не дозволяє створити універсальний прилад, який міг би використовуватись в усіх без виключення свердловинах. Тому розроблено комплект апаратури з широким набором змінних блоків і вузлів для використання у свердловинах з різними умовами та конструкціями. Нижче розглянуті конструкції та технології роботи при випробуванні пластів основними приладами на кабелі.