Самостійна № 11 Тема: Джерела кон'юнктурної інформації:

Видання установ, що містять офіційну інформацію.

До них відносяться національні та міжнародні статистичні видання та видання законодавчих і нормативних актів.

Сучасні видання Державного комітет по статистиці можна поділити на 2

групи:

 ті які містять загальну соціально-економічну інформацію і надходять до фондів бібліотек, зокрема статистичний довідник «Україна у цифрах»,

«Статистичний щорічник України», а також буклет «Україна», де є ско- рочена інформація про соціально-економічне становище в країні, віро- визнання, політичний устрій;

 спеціалізовані видання, які мають різну періодичність виходу і містять розширену інформацію по окремих спеціалізованих напрямках

(макроекономічні показники, фінанси, демографічна статистика, торгівля та послуги, транспорт та зв'язок, зовнішні економічні зв'язки тощо).

Перелік статистичних видань, щомісячних (бюлетені) та щорічних статистичних збірників Державного комітету по статистиці є у щорічному

каталозі його видань.

Місцеві установи статистики теж можуть випускати збірники щодо свого регіону.

На території України є також такі видання як: «Мир в цифрах:

Статистический сборник», що видається статистичним комітетом СНД.

Статистичні довідники можуть видавати й інші установи України, зокрема МЗС

України («Україна: факти і цифри»), УкрНДІ проблем молоді («Молодь

України: короткий статистичний довідник") тощо.

До видань, які містять законодавчі та нормативні акти, належать:

«Офіційний вісник України», « Відомості Верховної Ради України», «Зібрання постанов уряду України», « Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України» (щомісячник), «Державний інформаційний бюлетень про приватизації» (щомісячник), «Державний вісник України: збірник актів», «Бюлетень НБУ», «Бюлетень нормативних актів Міністерства фінансів України», «Вісник податкової служби України".

2.Комерційні спеціалізовані видання, до належить насамперед «Український путівник ділової інформації» (110 друкованих довідник; ділових періодичних видань та 60 комп'ютерних довідників).

Усі довідники можна поділити на групи:

 універсальні видання про підприємства, їх продукцію та послуги («Діловий світ України», «Независимые производители товаров и услуг», «Деловой мир Києва», «Ділове Закарпаття», «Ділова Волинь»), у яких подані адреси, телефони керівників установ та адреси підприємств за видами діяльності;

 спеціалізовані видання про підприємства ( «ПромышленностьУкраины: Каталог 6500 предприятпй"; „Пишевая промишленность Украйни: Сборник. Каталог»; «Коммерческие банки Украины: Справочник»;

«Банковский и страховой регистр»; «Мир рекламы»; «Україна засоби масової інформації: Довідник», «Довідник довірчих товариств та інвестиційних компаній» тощо);

 огляди цін, зокрема видання УкрНДІ маркетингу та зовнішньоекомічної інформації («Ціни світового ринку», журнал «Оптовик»).

3. Періодичні видання, книги , словники енциклопедії. Для полегшення роботи з періодикою використовуються літописи.

Літопис - це державний бібліографічний покажчик, у якому відображаються статті, документальні матеріали тощо. надруковані у загальнонаціональних та обласних газетах і журналах України. Він має покажчики:

- основний (за галуззю знання), що вмішує такі розділи як статистика, демографія, економіка:

- допоміжний (іменний, географічний, список газет і журналів). Національне НВО "Книжкова палата України" щомісяця видає такі літописи як: «Літопис газетних статей: державний бібліографічний покажчик України» та «Літопис журнальних статей: державний бібліографічний покажчик України».

4.Газети.

В Україні в галузі економіки та бізнесу видаються такі газети:

 загальноекономічні ("Бізнес", "Галицькі контракти", "Деловая неделя", "Діло","Ділова Україна");

 газети з законодавчими та нормативними актами загального плану("Голос України", "Урядовий кур'єр");

 газети з діловими пропозиціями, рекламою та оголошеннями ("РІО","РІО- бізнес","Експрес об'ява", "Прайс" тощо);

 спеціалізовані видання з питань бухгалтерського обліку та податків("Все о бухгалтерском учете","Бухгалтерия, налоги, бизнес","Навигатор бухгалтера");

 окремі статті у газетах "Киевские ведомости","Сільські вісті". „Факты и комментарии", "Столичные новости", „День";

 газети безоплатних оголошень.

5.Бюлетені та стрічки.

Корисну інформацію можна почерпнути з бюлетенів та стрічок Бюлетені - це цінові каталоги, збірники лілових пропозицій, інформаційно-аналітичні збірники («Маrкеtnew», «Маrketdок», «НедвижимостьУкраины». "Економічний бюлетень з питань права та політики", "Приватизація в Україні" тощо; "Квартальні передбачення" (видавництво Міжнародного центру перспективних

досліджень),"Тенденції української економіки" (видавництво Українсько- європейського консультативного центру з питань законодавства).

Стрічки надаються як послуга інформаційними агентствами та містять оперативну інформацію в галузі економіки, та політики ("Фінанси"- Укрінформ,"Огляд української преси" — Укрінформ, "Новини ділового світу" - Укрінформ тощо).

6.Журнали.

 Необхідну інформацію можна одержати із журналів

 ділової спрямованості («Діловий вісник». «Економіка. Закони. Ринок».

 «Бухгалтерский учет и аудит», «Капітал», «Економіка України»);

 з права («Право України»; „Правовий кур'єр»):

 політичного, економічного та футурологічного характеру («Політична

думка». „Економіка України»);

 профільного характеру («Маркетинг з Україні». «Маркетинг та реклама»,

„Інформація та нові технології», «Енергетика та електрифікація»).

7. Телебачення, радіо.

Такі засоби масової інформації як телебачення, радіо є джерелом актуальної інформації. Внаслідок розвитку комерційних теле- та радіо- каналів зростає обсяг доступної інформації.

8. Спеціалізовані організації.

Комерційна інформація, що надається сторонніми організаціями та спеціалізованими фірмами ( Торгово-промисловою палатою, біржами, інформаційними агентствами, науково-дослідними установами ).

Оскільки зібрана вторинна інформація може мати недоліки, то її необхідно оцінити. Для оцінки надійності зібраних вторинних даних враховуються такі аспекти:

- цілі, які ставила організація, збираючи цю інформацію (чи вона зацікавлена у її зміні);

- оцінку тих, хто збирав інформацію (наявність кадрів необхідної кваліфікації і компетентності, контроль якості інформації за допомогою контактів з іншими користувачами, аналізу поданої інформації);

- відповідність зібраної інформації поставленій цілі;

- особливості отримання інформації (методи її збирання, вибірка, оцінка достовірності інформації, коли вторинні дані збираються як первинні);

- узгодженість цієї інформації з іншою інформацією (як відрізняються демографічні дані, зібрані загальнодержавною статистичною організацією, регіональними організаціями і організаціями, які проводять цільові дослідження).