Система показників кон’юнктури конкретного товарного ринку

І. Пропозиція товарів (у цілому, а також по окремих товарах, продавцях, регіонах):

• обсяг, структура, динаміка;

• виробничий та сировинний потенціал;

• еластичність пропозицій.

ІІ. Попит (у цілому, а також по окремих товарах, продавцях, регіонах):

• міра задоволення, вектор зміни;

• місткість ринку;

• еластичність.

ІІІ. Пропорційність ринку:

• співвідношення попиту та пропозиції;

• співвідношення ринків засобів виробництва, предметів споживання і послуг;

• товарна структура товарообороту;

• частки ринку;

• структура продавців за формами власності;

• структура покупців;

• регіональна структура ринку.

ІV. Тенденції розвитку ринку (обсягів продажу, цін, товарних запасів, інвестицій).

V. Коливання, стійкість та циклічність ринку.

VI. Регіональні відмінності стану й розвитку ринку.

VII. Ділова активність ринку:

• портфель замовлень (стан, динаміка);

• число, розмір, частота, динаміка угод;

• міра завантаженості потужностей.

VIII. Ризики: інвестиційні; прийняття маркетингових рішень; випадкові ринкові коливання.

IX. Масштаб ринку, рівень його монополізації та стан конкуренції:

• кількість і характеристики продавців;

• рівень приватизації;

• розподіл ринку;

• доля малого та середнього бізнесу на ринку.

Самостійна № 17 Тема: Прогнозування майбутніх потреб і запитів споживачів

1. Як видно з назви, сутність цього методу полягає в опитуванні споживачів стосовно того, що, в яких обсягах і коли вони мають намір купувати. Головне припу­щення, покладене в основу прогнозування таким методом, полягає у тому, що саме покупці є носіями переконань, вражень, лояльності та інших чинників, що формують потребу в певному продукті.

Таким чином, розроблення прогнозів збуту на основі визна­чення очікувань споживачів передбачає необхідність опитування певної кількості їх з метою встановлення, по-перше, ймовірності купівлі певного продукту. По-друге, їхнього фінансового стану. По-третє, чинників або мотивів, які найбільшою мірою сприяють прийняттю рішення щодо необхідності такого придбання. Досить точно виміряти ці показники можна, якщо до анкети включити запитання, що передбачають використання шкал. У цьому разі йдеться про шкалу ймовірності купівлі

Цей метод має кілька переваг.

По-перше, в процесі дослі­дження можна отримати цінну первинну інформацію безпосе­редньо від її носія щодо намірів придбання.

По-друге, збирання інформації методом опитування дає змогу одночасно зібрати ма­сив інформації щодо інших важливих чинників споживчої моти­вації. Зрештою підприємство здійснює повноцінне маркетингове дослідження у взаємозв’язку з процедурами маркетингового пла­нування й прогнозування.

По-третє, комплексний аналіз отрима­ної в такий спосіб інформації й інформації про характер показни­ків мікро- та макросередовища компанії вможливлює чітке визначення параметрів майбутнього попит

Недоліками методу є такі. По-перше, це дуже дорогий метод прогнозування, якщо його використовувати окремо від корпора­тивних маркетингових досліджень. По-друге, споживчі наміри щодо придбання істотно відрізняються від показників фактично­го прийняття рішень про купівлю (пригадаємо велику частку ім­пульсних купівель). По-третє, інколи споживачам дуже важко планувати свої покупки на перспективу.