- •Економіка праці
- •Навчально-методичний посібник
- •Запоріжжя
- •Економіка праці
- •Навчально-методичний посібник для бакалаврів денної та заочної форми навчання напряму 6.030601 «Менеджмент»
- •Директор інституту економіки Класичного приватного університету, д. Е. Н., професор с.Я. Салига
- •Зав. Кафедрою обліку і аудиту Запорізької державної інженерної академії, к. Е. Н., доцент о.М. Панченко
- •Д. Ф. Н., проф. В.Г. Воронкова
- •1.1 Об'єкт, предмет, мета й завдання дисципліни
- •1.2 Соціально-економічна характеристика праці
- •Тема 1 праця як сфера життя людини та провідний чинник економічної діяльності
- •1.3 Праця в економіці різних типів
- •1.4. Категорії праці
- •Тема 2 трудовий потенціал суспільства
- •2.1 Населення як демографічна категорія
- •2.2 Трудовий потенціал у системі економічних ресурсів
- •2.3 Відтворення ресурсів для праці
- •Тема 3 соціально-трудові відносини
- •3.1 Сутність соціально-трудових відносин, їх система
- •3.2 Регулювання соціально-трудових відносин
- •3.3 Суть соціального партнерства, переговори та трудовий конфлікт
- •3.4 Система соціального партнерства
- •Тема 4 ринок праці та його регулювання
- •4.1 Поняття та конюнктура ринку праці
- •4.2 Види, типи, форми ринків праці
- •4.3 Регулювання ринку праці
- •Тема 5 соціально-трудові відносини зайнятості
- •5.1 Суть, форми і види зайнятості
- •5.2 Безробіття як соціально-економічне явище
- •5.3 Механізм регулювання зайнятості
- •5.4 Соціальний захист громадян від безробіття
- •Тема 6 організація і нормування праці
- •6.1 Поділ трудових процесів - основа організації праці і функціонування виробництва
- •6.2 Організація праці на підприємстві
- •6.3 Нормування робочого часу та класифікація його витрат
- •Тема 7 продуктивність та ефективність праці
- •7.1 Продуктивність як показник ефективності праці та чинники її зростання
- •7.2 Показники та методи вимірювання продуктивності праці
- •Тема 8 політика доходів і оплата праці
- •8.1 Структура грошових доходів населення й політика у сфері доходів
- •8.2 Організація оплати праці
- •Тема 9 планування праці
- •9.1 Сутність планування праці. Трудові показники
- •9.2 Система показників продуктивності праці і їх планування
- •9.3 Планування чисельності виробничих робітників і заробітної плати
- •Тема 10 аналіз звітності і аудит у сфері праці
- •Аналіз стану трудових ресурсів
- •10.2 Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
- •10.3 Аудит у сфері праці
- •10.4 Етапи і методи проведення аудиту у сфері праці, його ефективність
- •Тема 11 моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин
- •11.1 Сутність і мета моніторингу соціально-трудової сфери
- •11.2 Організація моніторингу соціально-трудової сфери в Україні
- •Соціальна політика України
- •Тема 12 міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •12.1 Поняття й тенденції міжнародного поділу праці, його зміст і форми
- •12.2 Міжнародна організація праці і її роль у регулюванні ринку праці іі соціально-трудових відносин
- •12.3 Міжнародна трудова міграція
- •12.4 Проблеми інтергації соціально-трудових відносин України в систему моп
- •Віддруковано друкарнею
- •69006, М. Запоріжжя, пр. Леніна, 226
5.2 Безробіття як соціально-економічне явище
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї.
Розрізняють безробіття офіційне (зареєстроване державною службою зайнятості) і реальне (виявлене в результаті обстежень економічної активності населення.
За характером вияву розрізняють безробіття відкрите і приховане.
За поширеністю розрізняють безробіття загальне (що охопило всю країну), галузеве (що виявляються у певній галузі), регіональне (поширене в певному регіоні).
Часто класифікують безробіття і за соціально-професійним складом безробітних. За такого підходу розрізняють безробіття професійне (за певною професією, наприклад, безробіття серед шахтарів), етнічне (серед представників певної етнічної групи), молодіжне (серед громадян віком 15—28 років), жіноче, серед соціально вразливих груп населення (інвалідів, громадян передпенсійного віку, з великою перервою у трудовому стажі, багатодітних батьків і т. ін.).
У вивченні явища і проблем безробіття велика увага приділяється аналізу його видів. Критеріями вирізнення видів безробіття є причини його виникнення та тривалість, а основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття.
Оскільки з часом структура споживчого попиту змінюється, відповідно змінюється і попит на працівників. Певні професії і навіть види робіт застарівають і не знаходять попиту на ринку праці. Представники цих професій часто поповнюють лави безробітних. В результаті структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту. Безробіття, що виникає внаслідок такої невідповідності, називається структурним.
Фрикційне безробіття, тому що відображає «неповороткість» ринку праці у зведенні вакантних робочих місць і здобувачів роботи.
Під час кризи швидко зростає безробіття, зумовлене кількісною нестачею робочих місць для всіх, бажаючих працювати. Цей вид безробіття називається кон'юнктурним, або циклічним, оскільки він викликаний зміною економічної кон'юнктури, кризовою фазою економічного циклу.
Ще один вид безробіття — сезонне — викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт.
Важливою проблемою зайнятості в Україні (в кінці XX ст.) було приховане безробіття. Основна причина цього явища — спад виробництва і неадекватне йому скорочення зайнятості.
Різновидом прихованого безробіття є часткове безробіття, що виникає в результаті зменшення попиту на продукцію підприємства і відповідне скорочення виробництва.
5.3 Механізм регулювання зайнятості
Однією з найважливіших функцій державного управління є вивчення і відповідне регулювання процесів зайнятості населення.
В Україні ці функції регулюються Законом України «Про зайнятість населення» (1991), який визначає правові, економічні та організаційні положення щодо регулювання зайнятості населення та його захисту від безробіття, а також соціальні гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.
Основними соціально-економічними категоріями Закону є зайнятість і безробіття.
Зайнятість населення, яке проживає на території України, забезпечує держава, здійснюючи політику створення нових робочих місць, розвитку підприємництва, добровільного вибору виду діяльності. У випадку неможливості надати відповідну роботу безробітному може бути запропонована професійна перепідготовка та виплата матеріальної допомоги.
Механізм регулювання зайнятості населення включає такі складові: розробку загальнодержавної та регіональних програм зайнятості; організацію і забезпечення функціонування державної служби зайнятості; участь підприємств, установ і організацій у реалізації державної політики зайнятості; функціонування Державного фонду сприяння зайнятості населення; професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовки незайнятих громадян; надання компенсацій громадянам, що втратили роботу або проходять перекваліфікацію; контроль державних органів влади за дотриманням законодавства України про зайнятість населення.
При розв'язанні багатьох проблем зайнятості та безробіття важливі функції покладаються на Державну службу зайнятості.
ЇЇ діяльність здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України та місцевих адміністрацій. Вона фінансується з Державного фонду сприяння зайнятості і звільняється від сплати податків, митних та інших зборів, що вносяться до бюджету.
Вважається, що природний рівень безробіття є величиною змінною, яка залежить від рівня добробуту населення, застосовуваних технологій, урядової політики в сфері соціального захисту тощо. Зокрема, прийнято вважати, що природний рівень безробіття становить 5,5—5 % від загальної чисельності працездатних.
В Україні існують реальні можливості для підвищення рівня зайнятості через розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, впровадження гнучких форм зайнятості тощо. Головне - це забезпечення зростання ВВП, подолання кризи.
