Тема 2 трудовий потенціал суспільства

ПЛАН

1. Населення як демографічна категорія

2. Трудовий потенціал у системі економічних ресурсів

3. Відтворення трудових ресурсів

2.1 Населення як демографічна категорія

Людські ресурси — специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Як фактор економічного розвитку людські ресурси — це працівники, що мають певні професійні навички і знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.

Населення — це сукупність людей, що проживають на визначеній території (в країні, області, місті, районі, селі тощо).

Разом з тим населення — це те джерело, той «матеріал», з якого утворюються всі інші угруповання людей (наприклад, ті, що в економіці праці означаються економічно активним населенням, трудовими ресурсами).

Рис. 2.1 Класифікація населення в економіці праці і структура його в Україні, 2007 р.

Демографічні процеси — відтворення населення, зміна поколінь, характер і темпи зростання (зменшення) населення, зміна рівнів народжуваності, смертності, статево-вікової структури, міграції й т. ін., тісно взаємопов'язані з усім суспільним розвитком.

При формуванні трудових ресурсів розглядають такі економічні угруповання населення:

• самодіяльне (самостійне);

• несамодіяльне (несамостійне);

• економічно активне;

• економічно неактивне.

Самостійне населення - це та його частина, що має самостійні джерела доходів (від трудової діяльності, власності, заощадження, пенсії, стипендії тощо).

Несамостійне населення представлено особами, які знаходяться на утриманні родини.

Економічно активне населення - частина самодіяльного населення, що має доходи від особистої участі у виробництві матеріальних і духовних благ. Якісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних.

Економічно пасивне населення - це частина населення, що перебуває на утриманні родини й суспільства й не входить до складу трудових ресурсів.

Розрізняють такі види зайнятості: продуктивну, соціально корисну, повну, ефективну; часткову та гнучку.

Продуктивна зайнятість - це зайнятість у промисловому виробництві. Соціально корисна - це зайнятість на виробництві, військовій службі, очному навчанні, а також догляд за хворими родичами. Повна зайнятість характеризується наявністю оплачуваної роботи. Раціональна зайнятість визначається відношенням продуктивної зайнятості до величини соціально корисної зайнятості. Ефективна зайнятість - суто теоретичне поняття, що передбачає використання робочої сили без утрат.

2.2 Трудовий потенціал у системі економічних ресурсів

При розгляді ефективності праці прийнято виділяти чотири види економічних ресурсів: земля, праця, капітал і підприємницькі здібності. Ці види ресурсів іноді називають також факторами виробництва.

Участь людини в економічних процесах характеризують поняття «робоча сила», «людський капітал». Під робочою силою розуміють здатність людини до праці. Практично вона визначається такими показниками, які: здоров'я, освіта, професіоналізм. Людський капітал становить собою сукупність якостей, що визначають продуктивність і э джерелом доходу для людини, родини, підприємства й суспільства. Такими якостями вважають здоров'я, природні здібності, освіту, професіоналізм.

Для відображення можливостей ефективності праці вводиться поняття трудового потенціалу компоненти якого розширені порівняно з людським капіталом:

• здоров'я;

• моральність і уміння працювати в колективі;

• творчий потенціал;

• активність;

• організованість;

• освіта;

• професіоналізм;

• ресурси робочого часу.

Показники, що характеризують ці компоненти, можуть стосуватися як окремої людині, так і різних колективів і населення країни в цілому.