5. Класифікація факторів в економічному аналізі.
Кожний показник, що характеризує ефективність господарської діяльності підприємства, формується під впливом багатьох факторів.
Фактор – це рушійна сила, яка необхідна для здійснення економічних явищ, господарських процесів і операцій
Фактори в економічному аналізі класифікуються по різним ознакам.
Фактори можуть бути загальними і специфічними (поодинокими). Загальні фактори діють у всіх галузях економіки, специфічні характерні для підприємств окремих галузей.
Велике значення в економічному аналізі має розподіл факторів на внутрішні і зовнішні. Внутрішні фактори залежать безпосередньо від діяльності підприємства, зовнішні фактори не залежать від його діяльності, але впливають на результати господарювання підприємства. До них відносяться фактори зовнішнього середовища, але ж постійна увага до цих факторів, постійне дослідження їх динаміки, вміння реагувати на їх зміни стає потребою підприємства в сучасних умовах.
За місцем виникнення можна виділити внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські.
Серед внутрішньогосподарських факторів доцільно виділяти фактори оперативної, основної, звичайної діяльності, надзвичайних подій.
Серед факторів виділяють об’єктивні і суб’єктивні. Об'єктивні фактори не залежать від волі і бажання людей, це, наприклад, стихійне лихо. Суб'єктивні фактори залежать від діяльності людей.
Фактори розподіляються на постійні і періодичні. На відміну від постійних, які діють безперервно, періодичні фактори діють час від часу при здійсненні певних заходів, наприклад, впровадженні нових технологій, освоєнні нових ринків збуту.
Фактори також розподіляються на
екстенсивні і інтенсивні,
основні і неосновні;
фактори 1-го, 2-го і т.д. порядку;
кількісні і якісні,
складні і прості;
позитивні і негативні.
Екстенсивні фактори пов’язані з кількісним збільшенням того чи іншого ресурсу; інтенсивні фактори характеризують більш продуктивне, ефективне використання ресурсів. До екстенсивних факторів належить збільшення кількості устаткування, фонду його часу роботи, чисельності персоналу, оборотних засобів. До інтенсивних факторів відносяться збільшення продуктивності одиниці обладнання, продуктивності праці, підвищення якості продукції.
6. Моделювання факторних систем в аналізі економічних явищ та процесів.
Процес моделювання полягає у розробленні економіко-математичної конструкції досліджуваного об’єкта на підставі визначення й опису його суттєвих характеристик (логічно, графічно, алгоритмами функцій і рівнянь), теоретичного аналізу моделі та її порівняння з об’єктом, що реально функціонує.
В наукових дослідженнях застосовуються образотворчі (фізичні), аналогові і символьні моделі.
До образотворчих (фізичних) моделей відносяться моделі, які замінюють майбутній реальний об’єкт такого ж розміру і форми, або в визначеному масштабі наприклад:
моделі які використовуються в металургійних підприємствах для виготовлення деталей, з чавуну і сталі тощо;
макети майбутніх будинків, літаків, автомобілів, виробів промислового виробництва, тощо, меншими за розміром відповідно до масштабу.
За допомогою образотворчих моделей неможливо відобразити динамічний процес.
До аналогових моделей відносяться моделі, які являються східним предметом за допомогою якого досліджується реальний об’єкт, але він немає такого вигляду як сам об’єкт. Наприклад організація обробки від первинної до аналітичної інформації і передання її користувачам. Цей процес можна відобразити за допомогою оперограми, блок-схеми, сітьових графіків, або за допомогою аналогової моделі відображає організаційну структуру підприємства тощо. За допомогою аналогових моделей відображається аналітичний процес, що дозволяє легко прослідкувати ланцюг виконаних операцій, подій, або кожний взаємозв’язок між ними і виконавцями.
До символьних (знакових) моделей відносяться моделі за допомогою яких відображаються економічні явища і господарські процеси у вигляді математичних формул. Тобто модель в якій використовуються знаки. Взаємозв’язки між чинниками які характеризують об’єм дослідження, рисуються за допомогою математичного рівняння і вирішується за допомогою арифметичних дій: +, -, ÷, .
Символьні моделі імітують поведінку об’єкту дослідження і поділяються на: моделі детермінованого факторного аналізу і моделі стохастичного факторного аналізу.
Усю сукупність функціональних зв’язків можна поділити на детерміновані та стохастичні.
Детерміновані функціональні зв’язки це пропорційні залежності між двома чи більше параметрами аналітичної моделі, коли певному значенню фактора відповідає адекватне значення аналізованого параметра.
Стохастичні функціональні зв’язки це складні залежності між параметрами аналітичної моделі, коли тому самому значенню фактора може відповідати декілька значень результатного параметра.
Для детермінованого факторного аналізу характерний функціональний зв’язок факторів з досліджуваним (результативним) показником, для стохастичного притаманний неповний, ймовірний (кореляційний) зв’язок факторів з результативним показником.
Детермінований факторний аналіз має ряд особливостей:
факторна модель повністю замикається на тій системі факторів, які підлягають об’єднанню в дану модель;
детермінована факторна модель не дозволяє розподілити результати впливу одночасно діючих факторів, які не підлягають об’єднанню в одній моделі;
детермінований аналіз може виконуватися для одиничних об’єктів при відсутності сукупності спостереження.
Моделювання детермінованих факторних систем дає змогу оцінити кількісний вплив кожного фактора за динамікою зміни узагальнюючих параметрів.
У детермінованому моделюванні факторних систем розрізняють такі типи факторних моделей:
Адитивні моделі:
.
Вони використовуються у тих випадках, коли результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторних показників.
Мультиплікативні моделі:
.
Цей тип моделей використовується тоді, коли результативний показник являє собою добуток декількох факторів.
Кратні моделі:
.
Вони використовуються тоді, коли результативний показник отримують шляхом ділення одного факторного показника на інший.
4 Змішані (комбіновані) моделі – це поєднання у різних комбінаціях вищевказаних моделей:
y = x1 z1 + x2 z2 + x3 z3 + … + xn zn
При моделюванні детермінованих факторних систем можуть використовуватися прийоми моделювання:
Метод подовження факторної системи, коли сукупність часткових факторів впливу збільшується. Наприклад, якщо
а
,
то
Метод розширення факторної системи, коли у факторну систему вводять її проміжні функціональні зв’язки. Наприклад, якщо
,
то можна модифікувати на
Метод формального розкладання факторних систем
Метод скорочення факторної системи, коли досягається необхідний ступінь агрегування параметрів функціонального зв’язку. Наприклад, якщо:
то
Стохастичний аналіз спрямований на дослідження непрямих зв’язків, які не можуть бути описані моделями прямого детермінованого зв’язку. Він виступає як інструмент поглиблення детермінованого аналізу.
Моделювання стохастичних факторних систем ґрунтується на узагальненні закономірностей коливання значень економічних параметрів та факторів, які впливають на них, тобто на кількісному вимірюванні ймовірності повторення параметрів того самого явища у різних умовах якісно однорідного середовища.
Головна мета стохастичного моделювання факторних систем – вибір достатньо корельованих факторів і кількісного вимірювання ймовірності функціонального зв’язку.