7. Індексний метод і його застосування в економічному аналізі

Індексний метод ґрунтується на відносних показниках, які виражають відношення рівня цього явища до рівня його базового значення. Індекси, які виражають співвідношення безпосередньо співвимірних величин, називають індивідуальними, а співвідношення складних структурних сукупностей, які не підсумовують – груповими або тотальними.

Наприклад, індекс динаміки продажу продукції І_пр матиме вигляд:

І_пр = Sg₁ p₁ / Sg₀ p₀

Де, g₀, g₁ – базовий та аналізований обсяги продажу продукції, од.

P₀ , p₁ – ціна продукції у базовому та аналізованому періодах, грн.

Використавши індекси та побудувавши часовий ряд можна проаналізувати явища динаміки й оцінити тенденції чи закономірності зміни.

8. Метод ланцюгових підстановок

Ланцюговий метод підстановок (рос. цепной метод подстановок; англ. chain method of substitu-tions; нім. Vertauschungskettenmethode f) – статистичний метод, за яким вивчають одночасний вплив кількох факторів на досліджуване явище (наприклад, собівартість видобування вугілля, руди тощо) як ланцюг їхнього взаємозв’язку, тобто вплив кожного фактора вивчають у залежності і взаємозв’язку з іншими факторами, при цьому беруть до уваги їхню послідовну дію. Аналізуючи вплив окремого фактора, зв’язок між взаємодіючими факторами і результатом їхньої взаємодії відображають розрахунковими формулами. Порівнюючи фактичні дані з базовими (плановими, аналогічними даними інших підприємств), визначають загальне відхилення від його базової величини. Потім встановлюють кількісну залежність цього відхилення від зміни окремих факторів. Для цього базову величину окремих показників послідовно замінюють їхньою фактичною величиною у звітному періоді, виконуючи після кожної заміни всі математичні розрахунки, що передбачені розрахунковою формулою. Порівнюючи підсумок розрахунку, одержаний після заміни величини кожного показника, з підсумком до заміни, визначають вплив цього фактора на загальне відхилення. Заміну базової величини показника його фактичною величиною називають підстановкою. Число підстановок залежить від кількості факторів, а число порівнюваних розрахунків на одиницю більше, ніж кількість показників. Послідовність підстановок залежить від мети дослідження та від досліджуваних факторів.

9. Метод абсолютних підстановок

При використанні методу абсолютних різниць величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту досліджуваного чинника на базову величину факторів, які перебувають з права від нього і на фактичну величину факторів, розташованих ліворуч від нього в моделі. Підрахунок будується на послідовній заміні планових значень факторних показників на їх відхилення, а потім на фактичний рівень цих показників.

Нехай дана факторная мультипликативная модель і відомі значення показників у базисний у0, а0, b0, С0 і звітний в1, а1, b1, с1 періоди. Визначимо вплив кожного з факторів на результативний показник «у».

 - Вплив фактора «а»

   - Вплив фактора «b»

   - Вплив фактора «c»