- •Розділ 1. Наукові основи економічного аналізу
- •Тема 1.1.Економічний аналіз як наука, його зміст та методологічна основа
- •2. Місце економічного аналізу в системі наукових знань
- •3. Характерні риси економічного аналізу
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Мних є.В. Економічний аналіз : підручник / є.В. Мних.– к.: Знання, 2011. – 630 с.
- •Тема 1.2. Парадигма сучасного економічного аналізу
- •Бутко а.Д. Теорія економічного аналізу : підручник / а.Д. Бутко. – к. : Київ. Нац. Торг.-екон. Ун-т, 2012. – 411 с.
- •Івахненко в. М. Теорія економічного аналізу: навч. Посіб. / в. М. Івахненко. - к. : Слово, 2010. - 345 с.
- •3 Функції економічного аналізу
- •4. Цілі і завдання економічного аналізу
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.3.Типологія видів економічного аналізу
- •1. Класифікаційні ознаки видів економічного аналізу
- •Класифікація видів економічного аналізу
- •2. Макроекономічний і мікроекономічний аналіз
- •3. Внутрішній і зовнішній економічний аналіз
- •Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього економічного аналізу
- •4. Ретроспективний економічний аналіз і його характеристика
- •Порівняльна характеристика часових видів економічного аналізу
- •Основні напрями ретроспективного економічного аналізу
- •5. Оперативний економічний аналіз і його характеристика
- •6. Перспективний економічний аналіз і його характеристика
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.4. Метод економічного аналізу і його характеристики
- •Бутко а.Д. Теорія економічного аналізу : підручник / а.Д. Бутко. – к. : Київ. Нац. Торг.-екон. Ун-т, 2012. – 411 с.
- •Івахненко в. М. Теорія економічного аналізу: навч. Посіб. / в. М. Івахненко. - к. : Слово, 2010. - 345 с.
- •Мних є.В. Економічний аналіз : підручник / є.В. Мних.– к.: Знання, 2011. – 630 с.
- •1. Поняття методу економічного аналізу та його характерні ознаки.
- •Вивчення економічних явищ і господарських процесів в динаміці.
- •Розкладання та деталізація складних економічних систем.
- •Вимірювання ступеня впливу факторів на зміну параметрів економічної системи та визначення їхньої пайової участі у зміні загального результату їх сукупної дії.
- •2. Класифікація методів та прийомів економічного аналізу.
- •3. Взаємозв’язок методу, методики і методології економічного аналізу
- •4. Система аналітичних показників економічного аналізу та їх класифікація.
- •5. Класифікація факторів в економічному аналізі.
- •6. Моделювання факторних систем в аналізі економічних явищ та процесів.
- •Питання для обговорення:
- •Теми для підготовки рефератів (презентацій):
- •Тема 1.6. Економіко-логічні (традиційні) методи та прийоми економічного аналізу
- •1.Класифікація економіко логічних методів і прийомів .
- •Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація
- •Абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження
- •Особливості використання прийому порівняння в економічних дослідженнях
- •2. Порівняння і його використання в економічному аналізі.
- •3. Групування і його використання в економічному аналізі.
- •4. Прийоми деталізації загального показника .
- •5. Графічні методи
- •6. Балансовий метод і його використання в економічному аналізі
- •7. Індексний метод і його застосування в економічному аналізі
- •8. Метод ланцюгових підстановок
- •9. Метод абсолютних підстановок
- •10. Метод відносних різниць
- •Тема 1.7. Економіко-математичні методи в економічного аналізу
- •1. Класифікація економіко-математичних методів і область їх використання
- •2.Методи кореляційно-регресійного аналізу
- •3.Динамічне і лінійне програмування
- •4. Матричні методи
- •Тема 1.8. Методика комплекного економічного аналізу та її структурні елементи
- •1.Характеристики комплексного економічного аналізу
- •2.Загальна модель комплексного економічного аналізу
- •3.Поняття факторів зміни та розвитку економічних явищ і процесів
- •4. Резерви підвищення ефективності виробництва та їх класифікація
2.Методи кореляційно-регресійного аналізу
Однією з передумов широкого використання економіко-математичних методів є застосування методів моделювання в аналітичному дослідженні господарської діяльності підприємств та їхніх структурних підрозділів. Запровадження останніх сприятиме розширенню вивчення спектра факторів, що впливають на окремі аспекти діяльності суб'єктів господарювання, а отже, і визначенню можливих додаткових резервів підвищення ефективності виробництва. Ідеться передусім про постановку й розв'язання нових багатовимірних завдань аналізу, виконання яких за допомогою традиційних методів неможливе. На сучасному етапі економічного реформування, запровадження ринкових методів господарювання зростає потреба в оперативності прийняття управлінських рішень, у розрахунку й прогнозуванні варіантів можливих напрямків виробничої діяльності окремих підприємств. А це практично неможливо здійснити без застосування в аналітичному дослідженні економіко-математичних методів. Найпоширенішим у процесі простого економічного аналізу є використання методів елементарної математики. Вони застосовуються для обґрунтування потреби у виробничих ресурсах, для балансових та інших розрахунків. Використання в економічному аналізі методів навіть елементарної математики спрощує вивчення впливу додаткових факторів на об'єкт дослідження. Якщо говорити про види економіко-математичних методів, то теорія і практика охоплює понад сто різних видів, які умовно можна класифікувати за групами:
методи кореляційно-регресійного аналізу;
методи математичного програмування;
матричні методи та моделі;
інші економіко-математичні методи і моделі.
Найбільш широко в економічному аналізі застосовуються методи кореляційно-регресійного аналізу. За допомогою цих методів є можливим визначення не функціональної, а стохастичної причинно-наслідкової залежності між економічними явищами, тобто вивчення дії факторів, що мають тенденційний вплив на об'єкт дослідження. Іншими словами, за допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу визначається форма та щільність зв‘язку між різними показниками досліджуваного об‘єкта. Щільність зв'язку вимірюється значенням коефіцієнта кореляції, що коливається в діапазоні від мінус одиниці до одиниці. Коли значення коефіцієнта кореляції перевищує 0,5 чи -0,5, то зв'язки між факторами та узагальнюючим показником об'єкта дослідження вважаються досить щільними, що дає змогу з достатньою вірогідністю вимірювати їхній вплив. Для цього треба передусім побудувати факторну економіко-математичну модель. У разі використання в аналітичному дослідженні методу парного кореляційного зв'язку факторна економіко-математична модель передбачає можливість вимірювання дії тільки одного фактора на об'єкт дослідження і має такий вигляд: Y=а+bХ де Y- значення показника, що характеризує об'єкт дослідження; Х- значення факторного показника; а, b - коефіцієнти регресії. Якщо значення показників "Х" та "Y" є змінними, то коефіцієнти "а" і "b" - це константи, за допомогою яких встановлено відповідність між змінними величинами. Отже, кожному відхиленню за факторним показником (X) відповідатиме певне відхилення за узагальнюючим показником (Y). Така залежність в економіко-математичній моделі парної кореляції уможливлює її використання як за ретроспективного, так і за перспективного факторного аналітичного дослідження об'єктів господарювання на підприємстві. Прикладом може бути дослідження впливу екстенсивного використання обладнання в процесі виробництва, що вимірюється коефіцієнтом змінності роботи цього обладнання, на таку узагальнену характеристику ефективності використання основних промислово-виробничих фондів, як фондовіддача. Безпосереднього пропорційного функціонального зв'язку між цими показниками немає, що не дає змоги використовувати в аналізі традиційні методи дослідження, наприклад елімінування, хоч немає і сумніву щодо існування певної тенденції зростання фондовіддачі залежно від збільшення значення коефіцієнта змінності. І справді, що триваліший час працюватиме обладнання, то більшим має бути і обсяг продукції в розрахунку на одну гривню вартості основних промислово-виробничих фондів, тобто показник фондовіддачі, а ще точніше - фондовіддачі активної частини цього виду виробничих ресурсів. Вихідними даними для необхідних розрахунків є низка спостережень фактичних значень цих показників. Що більше буде таких спостережень, то вірогіднішим буде значення коефіцієнта кореляції, а також постійних коефіцієнтів регресії. Отже, весь процес кореляційно-регресійного аналізу здійснюється в такі етапи. На першому етапі визначають показники – фактори кореляційного зв‘язку і вид рівняння. Визначивши вид рівняння, розраховують його параметри за вихідними даними методом найменших квадратів: xу = an + b xx + bxy = a2 На другому етапі визначають щільність зв‘язку результативного показника з показниками-факторами за допомогою коефіцієнтів парної чи множинної кореляції. Значення коефіцієнтів показує, яка ймовірність зміни результативного показника, якщо показник-фактор змінити на одиницю. Використовуючи економіко-математичний метод множинної кореляції, визначають залежність певного узагальненого показника, що характеризує об'єкт дослідження, від зміни значень факторних показників. Відбір цих показників для кореляційної моделі доцільно здійснювати на базі застосування аналітичних групувань, способу порівняння паралельних і динамічних рядів, лінійних графіків. Усі факторні показники, що включаються до економіко-математичної моделі множинної кореляції, мають бути кількісно узгоджені, з усуненням можливості авто-кореляції. Для забезпечення достовірності встановлення зв'язків у багатофакторній кореляційно-регресійній моделі визначення постійних коефіцієнтів регресії базується на використанні великої кількості спостережень узгоджуваних показників і потребує внаслідок складності розрахунків застосування спеціальних програмних продуктів, що реалізуються за умов використання комп'ютерної електронно-обчислювальної техніки. Дуже ефективним вважається застосування багатофакторної моделі кореляційно-регресійного зв'язку між економічними явищами, що вивчаються в процесі перспективного аналітичного дослідження. Одержати прогнозне значення певного узагальненого показника господарської діяльності підприємства можна, якщо в багатофакторну модель підставити очікувані значення факторних показників. Порівнюючи прогнозне значення за результуючим показником із реально досягнутим, можна зробити оцінку, а також визначити тенденції розвитку підприємства на майбутнє, виходячи з певних економічних ситуацій, що матимуть місце або можуть скластися за умов ринкових принципів господарювання.
