3 Функції економічного аналізу

У процесі економічного аналізу реалізуються його три основні функції: Оцінювальна, діагностична і пошукова.

Оцінювальна (визначення відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям).

Суб’єкт господарювання оцінюється за різними параметрами: за допомогою абсолютних і відносних показників, які характеризують фінансовий стан, фінансові результати та рентабельність, грошові потоки, ресурсозабезпечення та ресурсовиконання, економічний потенціал та ін. Визначається також динаміка і, за необхідності, структура даних показників.

Діагностична (встановлення причин та наслідків змін економічної системи, кількісне та якісне вимірювання впливу факторів на цю зміну і розвиток)

Економічний аналіз передбачає обгрунтування причин та наслідків зміни основних параметрів діяльності суб’єкта господарювання: прибутку, рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності та ін; визначення факторів, які впливають на ці зміни, а також оцінку розміру впливу кожного фактору.

Пошукова (виявлення невикористаних резервів та потенційних можливостей зміни і розвитку економічної системи, обґрунтування механізму їх мобілізації)

Особливості досліджень економічного аналізу в сучасних умовах господарювання визначають такі обставини:

• демократизація суспільства та виділення в економічному і правовому полі самостійності господарюючих суб’єктів;

• необхідність поглиблення внутрішнього та зовнішнього (маркетингового) аналізу;

• розширення складу суб’єктів аналізу;

• висока динамічність ринкового середовища за інерційності економічної системи;

• ситуаційний аналіз і моделювання "поведінки" економічної системи на багатокритеріальній основі;

• оцінка підприємницького ризику;

• вибір ділового партнерства;

• висока конкуренція і непрогнозована поведінка конкурентів;

• стан державного регулювання економічних відносин.

4. Цілі і завдання економічного аналізу

Для досягнення успіху у підприємницькій діяльності, забезпе­чення стабільності на ринку в умовах конкуренції потрібна кропітка аналітична робота в усіх сферах діяльності підприємства, в усіх його структурних ланках з метою оцінки "вузьких місць" і недоліків, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків зміни економічних показників, виявлення винуватців та пайової участі партнерів в отриманих результатах. Тільки ті управлінськи структури, які володіють досконалою системою аналітичних досліджень, можуть уникнути необгрунтованого ризику у прийнятті господарських рішень, швидко адаптуватись до змін ринкового середовища. Економічний аналіз на основі комплексного дослідження всіх елементів економічної роботи підприємства, глибокого вивчення процесів і явищ господарської діяльності у їх взаємозв'язку, взаємозалежності і взаємозумовленості дає змогу об'єктивно оцінити хід господарювання, визначити розміри очікуваних результатів і з'ясувати причини відхилень від стандартизованих параметрів та виявити резерви підвищення ефективності виробництва і розробити заходи щодо їх мобілізації. Зміст економічного аналізу становить комплексне і взаємопов'язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств, об'єднань та їх структурних .підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв'язків і тенденцій розвитку з метою обгрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень за встановленими критеріями господарювання.

Завдання економічного аналізу визначаються сукупністю цілей і задач управління та його функціональних елементів. Їхнє значення та масштабність не постійні, змінюються під впливом зміни ринкового середовища та кон’юнктури менеджменту.

Головні завдання економічного аналізу

1. визначення місця економічної системи будь-якого порядку у ринковому середовищі, стратегії та тактики її поведінки;

2. обґрунтування цільових економічних програм і бізнес-планів;

3. оцінка виконання цільових завдань розвитку економічної системи, причин і факторів, які зумовили позитивні та негативні зміни;

4. виявлення невикористаних резервів покращення економічного стану досліджуваного об’єкта;

5. визначення пріоритетів стратегічного розвитку економічної системи, оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу;

6. розроблення й обґрунтування заходів, спрямованих на активізацію використання резервів і прийняття оптимальних управлінських рішень.