Питання для обговорення:

1. Що представляє собою метод економічного аналізу?

2. Які основні риси притаманні методу економічного аналізу?

3. За якими ознаками класифікують методи економічного аналізу?

4. Дайте характеристику загальнонаукових методів пізнання.

5. У чому сутність методики і методології аналізу?

6. Що лежить в основі класифікації методів і прийомів економічного аналізу?

7. Які методичні прийоми відносяться до загальнонаукових?

8. Які методичні прийоми відносяться до економіко-логічних?

9. Які методичні прийоми відносяться до економіко-математичних?

10. У чому полягає суть кількісних прийомів?

11. По яким ознакам класифікуються абсолютні і відносні показники?

12. Від яких чинників (факторів) залежить робота підприємства?

13. Поясніть значення поняття чинника?

14. Що лежить в основі класифікації чинників?

15. Які типи факторних систем виділяють в економічному аналізі?

16. Дайте характеристику моделей детермінованого факторного зв’язку.

17. Назвіть етапи моделювання факторних систем.

18. На яких критеріях базується моделювання факторних систем?

19. Охарактеризуйте образотворчу модель.

20. Охарактеризуйте модель-аналог.

21. Охарактеризуйте символьну модель.

22. Поясніть метод подовження факторної системи.

23. У чому полягає метод розширення факторної системи?

24. Поясніть метод скорочення факторної системи.

25. Яка мета стохастичного аналізу?

26. У чому полягає зміст стохастичного факторного аналізу?

27. Які передумови стохастичного моделювання?

28. Які типи задач вимагають застосування методів стохастичного моделювання?

Теми для підготовки рефератів (презентацій):

1. Відмінність методу економічного аналізу від методів інших економічних дисциплін.

Висвітлити наступні питання:

• за якими критеріями економічний аналіз можливо виділити як окрему науку,

• погляди вчених на метод і методологію економічного аналізу

2. Загальнонаукові методи в економічному аналізі.

3. Методика економічного аналізу в сучасних умовах господарювання.

4. Сучасні макроекономічні моделі.

5. Особливості стохастичного моделювання факторних систем.

Тема 1.6. Економіко-логічні (традиційні) методи та прийоми економічного аналізу

1. Класифікація економіко логічних методів і прийомів .

2. Порівняння і його використання в економічному аналізі.

3. Групування і його використання в економічному аналізі.

4. Прийоми деталізації загального показника .

5. Графічні методи .

6. Балансовий метод і його використання в економічному аналізі .

7. Індексний метод і його застосування в економічному аналізі.

8. Метод ланцюгових підстановок.

9. Метод абсолютних підстановок .

10. Метод відносних різниць .

1.Класифікація економіко логічних методів і прийомів .

Відштовхуючись від філософського визначення методу як сукупності способів (теоретичного) дослідження предмета навчальної дисципліни, під методом економічного аналізу слід розуміти сукупність способів і прийомів для дослідження системи показників роботи підприємства з метою встановлення резервів виробництва, підвищення його ефективності, економічного обґрунтування управлінських рішень.

В основу методу економічного аналізу покладено діалектичній метод, який є предметом дослідження філософії та єдиним способом наукового дослідження, отримання правдивих економічних знань, за допомогою таких форм та способів наукового пізнання, як статистичні спостереження; обробка отриманого матеріалу через аналіз і синтез; індукція та дедукція; системний підхід; розробка гіпотез - та їх перевірка; проведення експериментів; розробка моделей у логічних та математичних формах.

Для методу економічного аналізу характерні такі особливості:

- використання системи взаємопов'язаних показників при вивченні господарських явищ і процесів; установлення причинно-наслідкових змін та залежності, які зумовлюють вплив головних факторів на досліджувані показники;

- встановлення й вимір взаємозв'язку та взаємозалежності показників, які визначаються об'єктивними умовами виробництва та обігу товарів.

Розглянуті особливості методу економічного аналізу розкривається через сукупність технічних прийомів, які використовуються для проведення аналітичних розрахунків по різних напрямах діяльності підприємств, економічних явищ і процесів. В економічній навчальній літературі немає єдності щодо назви цих прийомів. Зустрічаються такі найменування: робочі, допоміжні, основні, методичні, найважливіші способи обробки, спеціальні. Взагалі індивідуалізація найменування прийомів має право на існування. Проте доцільно узагальнити наступне найменування: технічні прийоми економічного аналізу.

Якщо аналітичне дослідження по кожному показнику умовно розділити на три основних етапи (підготовчий, основний та заключний).

На показники діяльності підприємств впливають різноманітні фактори, для розрахунку впливу яких найчастіше використовується елімінування.

Елімінування - Термін латинського походження (еliminare — виключати, усувати). Сутність цього технічного прийому полягає у послідовному виключені дії ряду факторів та виділення одного з них для виміру його впливу на узагальнюючі показники. Цей прийом включає наступні способи: ланцюгових підстановок; абсолютних різниць; відносних різниць; перерахунок показників.

Сутність способу ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні критеріальних значень на фактичні з наступним визначенням добутку показників-факторів та відніманням від отриманого результату, в першому підрахунку, — критеріального значення результативного показника, в усіх наступних — попереднє значення добутку показників факторів.

При застосуванні способу абсолютних різниць усі показники (фактори) умовно поділяються на кількісні (наприклад, чисельність працюючих та робітників, кількість або вартість устаткування, кількість відпрацьованих людино- або машино-днів, годин, норми витрачання ресурсів тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, ціни, розцінки та ін.).

Для розрахунку впливу кількісних факторів на результативний показник необхідно зміну кількісного фактора помножити на критеріальне (планове) значення якісного показника-фактора.

Для розрахунку впливу якісних факторів на результативні показники діяльності підприємств необхідно зміну якісного показника-фактора помножити на фактичне значення кількісного показника.

За допомогою способу відносних різниць необхідно зміну показника-фактора у відносних вимірах (відсотки, коефіцієнти) помножити на планове значення результативного показника. При цьому в першому розрахунку рівень показника-фактора зіставляється з 100% або одиницею. В усіх наступних розрахунках — з рівнем попереднього показника-фактора. В останньому розрахунку зіставляється рівень результативного показника з попереднім показником-фактором.

Спосіб перерахунку показників застосовується для розрахунку впливу зміни обсягу виробництва або реалізації продукції на показники, які знаходяться з ними у функціональній залежності, з метою їх виділення із загального переліку факторів, що впливають на досліджуваний показник. Сутність цього способу полягає у коригуванні планових значень досліджуваних показників на ступінь виконання плану по обсягу виробництва або реалізації з наступним відніманням від одержаного результату планового значення результативного (досліджуваного) показника.

Вивчаючи сутність цих способів, необхідно звернути увагу ні переваги та недоліки окремих із них, на вимоги, які висуваються при їх застосуванні, на узагальнюючі положення, такі як збалансованість результатів розрахунку впливу окремих факторів та загальної зміни показника, що досліджується.

Останнім часом набувають поширення соціологічні методи економічного аналізу, які передбачають дослідження окремих стор» діяльності підприємства шляхом опитування через систему спеціально підготовлених тестів для різних груп учасників виробничого процесу та споживачів продукції. На особливу увагу заслуговує анкетний метод дослідження, сфера та мета його застосування як одна із форм уточнення та підтвердження достовірності інформації, логічного дослідження.

Проведення експерименту, його мета та значення для аналізу як одного із головних способів підтвердження об'єктивності результатів економічного аналізу господарської діяльності, висновків і зокрема перевірки доцільності та економічної ефективності впроваджуваних заходів по вдосконаленню, оновленню техніки, технології та організації виробництва.

Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Такі, наприклад, властивості продуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають об’єктивної числової характеристики, а для того, щоб вони могли стати об’єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

Інша характерна особливість методу економічного аналізу — вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарськудіяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливаєна той чи той показник. Отже, обов’язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.

До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв’язку між об’єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв’язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об’єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків.