Зміст лекції
Найпоширенішою формою охоплення учнів позанавчальними виховними заходами є гуртки. Добре організована гурткова робота допомагає учням глибоко засвоювати програмовий матеріал, сприяє їх загальному розвитку. У процесі гурткової роботи розвивається ініціатива, самодіяльність учнів, виявляються їх уподобання.
До гуртка приймаються учні за виявленими здібностями.
Види гуртків за інтересами для учнів початкової школи
математичний гурток;
літературний гурток (секції: художнє читання, літератори-початківці, рецензенти).
художня самодіяльність;
музичний гурток;
«умілі руки»;
спортивний гурток із різними секціями.
радіо гурток.
Особистість вчителя-організатора гуртків за інтересами повинна відповідати відповідним компетенціям, з багатою ерудицією та професійно-методичними якостями. До особистих якостей, що характеризують професійну придатність відносяться:
нахил до роботи з дітьми;
комунікативність;
спостережливість;
тактовність;
розвиток уяви;
творчі здібності;
організаторські здібності;
висока вимогливість до себе.
Для набуття та удосконалення необхідного професіоналізму необхідно детально знати структуру педагогічної діяльності і володіти пов'язаною з нею системою практичних умінь і навичок. У працях Н.В.Кузьміної, В.О.Сластьоніна, О.І.Щербакова виокремлено наступні види діяльності вчителя, які, на нашу думку є невід'ємними складовими педагогічної діяльності і вчителя-організатора:
діагностична;
орієнтаційно-прогностична;
конструктивно-проективна;
організаторська;
інформаційно-пояснювальна;
комунікативно-стимулююча;
аналітико-оцінна;
дослідно-творча.
Щодо рівнів педагогічного професіоналізму керівника гуртка, то їх можна виокремити такі:
Педагогічна умілість.
Педагогічна майстерність.
Педагогічна творчість.
Педагогічне новаторство.
Підготовка організатора гуртка за інтересами здійснюється ще у ВНЗ за такими аспектами:
вдосконалення фахової підготовки вчителя-організатора гуртків за інтересами;
забезпечення психолого-педагогічного та методичного супроводу організації навчально-творчої діяльності молодших школярів у ГПД;
навчання вихователів методам організації конструктивної взаємодії з учнем у ході гурткової роботи.
Індивідуалізація навчально-виховного процесу в гпд
Снітко Ольга Юріївна,
вихователь ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 м. Полтави
У Законі „Про загальну середню освіту” зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості.
Реалізація цих завдань може забезпечуватись лише за умови здійснення особистісно орієнтованого навчання, виховання і розвитку.
Для формування в школі творчої особистості слід враховувати відмінності в інтелектуальній, емоційній, потребо-вольовій сферах дитини: уважно, чуйно ставитися до її нахилів і запитів, якомога глибше демократизувати навчально-виховний процес. Ученими зафіксовано понад 2000 особливостей, рис і якостей особистості. Звісно, своєрідність кожної зумовлюється не лише простим набором окремих рис і якостей, а й їхнім поєднанням, взаємодією. Важливі й фізіологічні характеристики, які, безумовно, впливають на індивідуальні особливості вияву психічних функцій.
Працюючи багато років з дітьми молодшого шкільного віку, я мала можливість спостерігати за їх особистісним розвитком.
Все починається з дитинства. І від вчителя й вихователя залежать які створені умови навчання та виховання учнів, щоб до кожного прийшов успіх, а його шкільні роки стали сходинками становлення людини й громадянина. Тому вся моя педагогічна діяльність спрямована на опрацювання проблеми «Індивідуалізація навчально-виховного процесу в початковій школі».
Індивідуалізація – це процес постійного спостереження, адаптування матеріалів та занять, отримання інформації від сімей, взаємодія з дітьми, метою якої є підтримка їхнього розвитку.
Дитина розвивається як цілісна, унікальна індивідуальність з усіма її природженими властивостями, неповторним життєвим досвідом і, як наслідок складної взаємодії цих чинників, різними індивідуально – психологічними особливостями. Шість років, прожитих дитиною до школи, - це період надзвичайно інтенсивного розвитку, в результаті якого вона набуває досить чітко виражених рис своєї індивідуальності, що виявляються в темпераменті, взаєминах, здібностях і навичках.
Загальні вікові особливості в кожної дитини виявляються по-різному. Це пов’язано, по-перше, з тим, що дитина народжується з тільки їй властивими задатками, типологічними особливостями нервової системи, визначеними якостями органів чуттів і мовлення; і, по-друге, із своєрідними умовами соціального оточення, в якому відбувається її розвиток і виховання.
Очевидним є і факт впливу біологічного фактора. Інертність, повільність функціонування нервової системи породжують уповільнення сприйняття та осмислення інформації, уповільнення процесу формування рухових та розумових дій.
Так, для дитини із «нестримним» типом нервової системи, характерна підвищена імпульсивність, відволікання уваги, часто втрата мети діяльності. У дітей меланхолічного типу більш низький рівень працездатності, проте більш висока чутливість до педагогічного впливу.
Третій компонент індивідуального розвитку – це розвиток діяльності, який включає в себе ігрову, образотворчу, навчальну, трудову діяльність та спілкування.
У молодших школярів краще розвинена ігрова діяльність. У своїй роботі я використовую ігри для розвитку уваги («Навпаки»,”Заборонені рухи”, „Пошук предмета”) , мовні ігри („Загубився склад”, „Чотири дракони”, „Загубилась буква”, „Пальчики мої помічники”), казки („Казка про братів близнюків”), рухливі дитячі ігри („Перстень”, „М’яч у коло” та інші).
Для фізичного виховання учнів молодших класів у групах продовженого дня є щоденні групові фізкультурні заняття (використовую вправи з різними предметами – м’ячами, скакалками; біг, стрибки). Планую спортивні години з урахуванням пір року. В І і ІV чверті ці заняття проводяться, як правило, на свіжому повітрі. Період ІІ і ІІІ чверті припадає на нестійку погоду, тому заняття проводяться в приміщенні, але при найменшій нагоді (покращення кліматичних умов) переношу на відкрите повітря.
Для розвитку образотворчої діяльності звертаю увагу на захоплення учнів певним видом образотворчої діяльності (малюванням, ліпленням, конструюванням тощо). Проводжу конкурси-виставки дитячих малюнків, поробок на різні теми.
Навчальну діяльність спрямовую на зацікавленість дитини певним видом навчальних занять на співвідношення продуктивності та якості виконання завдань, на вияви самостійності та творчості, на спроможність адекватно оцінювати власний результат. Для цього використовую вікторини, ребуси, кросворди, казки, різні вправи та творчі завдання (матеріали на тему „Думай, рахуй, розв’язуй”).
Формуючи рівень трудової діяльності вивчаю, до яких видів і форм праці найбільш схильна дитина, чи може вона планувати та оцінювати свою діяльність, як формується працелюбність школяра, яке уявлення має дитина про працю дорослих, як ставиться до неї. Проводжу бесіди на тему «Хто працює навколо нас», «Ким працюють ваші батьки», різни рейди, усні журнали «Сторожі чистоти повідомляють».
Вивчаючи рівень такого виду діяльності, як спілкування, враховую сформованість культури взаємодії із співрозмовниками, вміння використовувати різноманітні засоби спілкування (мовлення, міміку, жести). Проводжу «Уроки гарної поведінки», на яких діти засвоюють правила культури спілкування.
У вивченні індивідуальності дитини враховую тип її інтелекту. Якщо домінує мовний інтелект – заохочую їх розповідати різні історії, читати вголос, обговорювати прочитане.
Діти з логіко-математичним інтелектом виконують завдання, над якими потрібно поміркувати, або вирішують логічні головоломки.
Просторовий інтелект розвинений у дітей, які мислять образами і малюнками. Вони залюбки беруть участь в роботі різноманітних гуртків. Виконують декорації до лялькових вистав, ілюстрації до книг.
Якщо розвинений музичний інтелект, то така дитина залюбки співає, грає на музичному інструменті.
А школярі, в яких переважає кінестетичний інтелект – співають, відвідують танцювальні гуртки, різні спортивні секції, приймають участь у шкільних лялькових виставах.
Знаючи особливості учнів, їхні інтереси і нахили, рівень їх вихованості, легше скласти цілісний план дій з навчання і виховання школярів.
Схема навчально-виховного процесу в групі продовженого дня
Знаючи особливості учнів, їхні інтереси і нахили, рівень їх вихованості, легше скласти цілісний план дій з навчання і виховання школярів.
Управління психічним розвитком передбачає максимальне врахування індивідуальних особливостей кожної дитини. І наше завдання полягає в тому, що вивчивши всі особливості й орієнтуючись на загальні завдання формування особистості дитини, створювати для кожного учня оптимально сприятливі умови для всебічного розвитку.