Показатели мотивационной направленности студентов-историков 2-5 курсов

Таблица 20

Вид мотивационной направленности		2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Среднее значение	4,0	5,5	11	12
к	Ме	3,0	4,0	9,5	9,0
Б и	Распределение внешней	42	34	31	33
£	мотивационной направленности, %
	Среднее значение	13	15	17	17
£	Ме	10,25	11,5	15	14
и &	Распределение внутренней
>> ¿5	мотивационной направленности, %	58	66	69	67

Примітка: середнє значення - середні показники мотиваційної спрямованості на послідовних етапах освітньої підготовки; Ме - медіана.

Згідно з даними таблиці 20 відзначаємо переважання студентів з внутрішньої мотиваційної спрямованістю. Фіксуючи розподіл зовнішньої і внутрішньої мотіваціоіних направленностей, відзначаємо значну поляризацію на 2-му курсі, де 42% студентів демонструють виражену зовнішню мотиваційну спрямованість і середній рівень внутрішньої мотивації. На третьому курсі спостерігаються подібні тенденції. Переважають студенти з внутрішніми мотиваційними уподобаннями, зовнішні мотиваційні переваги стають менш виражені. Дійсно, на третьому курсі ускладнюються вимоги до дослідницької діяльності в зв'язку з збільшенням годин на спеціальні дисципліни. У студентів з'являється більше можливостей реалізувати дослідницькі амбіції і вибрати привабливу тему. Так, курсова робота студента третього курсу заслужить гарної оцінки при більш солідному історіографічному, джерелознавче аналізі, змістовних висновках наприкінці глав та в укладенні і т.п. Отриманий досвід є фактичною основою для подальшого вибору досліджень та актуалізації пізнавальних мотивів.

На 4-му курсі також переважає внутрішній характер мотиваційних переваг. Четвертокурсники мають у своєму активі дві курсові роботи, педагогічну практику, що відкриває нові аспекти майбутньої професії, стимулюючу розвиток пізнавальних мотивів. У студентів формуються наукові уподобання, вони активніше проявляють себе в різних історичних гуртках і товариствах. Четвертокурсники стоять перед вибором наукового керівника дипломної роботи, періодично стикаються з необхідністю вибору спеціальних дисциплін для подальшого поглибленого їх вивчення. Це, на наш погляд, вимагає рефлексії підстав свого вибору, стимулює появу нових наукових інтересів.

Число п'ятикурсників з внутрішнім характером мотиваційних переваг знижується при його загальному процентному переважанні. Середній показник внутрішнього характеру мотиваційних переваг не досягає максимально можливого рівня (20 балів). Мабуть, в цей період студенти більш активно диференціюються на тих, кому важливо подальше вдосконалення у сфері історичного знання і тих, кому важливіше отримати диплом про вищу освіту. У останніх може знижуватися рівень внутрішніх мотиваційних переваг. Такі студенти не вважають дослідницьку діяльність самостійною цінністю і не мають бажання продовжувати свої дослідження в

надалі. Актуальним для них стає питання про подальше працевлаштування в умовах жорсткої конкуренції ринкових відносин.

Для більш чіткого уявлення про розвиток рівнів мотиваційних переваг внутрішнього характеру, більш значущих для успіху в дослідницькій практиці, складемо табл. 21.

Таблица 21

Распределение уровней внутренней мотивационной направленности у студентов-историков 2-5 курсов

Курс	Уровни внутренней мотивационной направленности, кол-во чел (%)
	высокий	Средний	низкий
5	10(28%)	14 (395)	11(33%)
4	11 (30%)	14 (39%)	10(31%)
3	8 (24%)	15(42%)	12(34%)
2	5 (14%)	15 (43%)	15(43%)

Таблиця 21 наочніше відображає динаміку збільшення кількості студентів з високим рівнем внутрішньої мотиваційної спрямованості від другого до третього курсу, з подальшим уповільненням до четвертого курсу і зменшенням до п'ятого курсу. Очевидно, найоптимальнішим часом для розкриття мотиваційної спрямованості внутрішнього характеру є третій курс навчання, коли завершується процес адаптації, поглиблюється професійна спеціалізація, розширюються можливості професійної самореалізації, в тому числі, в дослідницькій діяльності. На 4-му і 5-му курсах зберігається колишній кількісний склад студентів з високим і середнім рівнями розвитку внутрішніх мотиваційних переваг, тобто зростаючою динаміки не спостерігається. Можна припустити, що внутрішній характер мотиваційних переваг обумовлений різними підставами. Для роз'яснення даної ситуації звернемося до аналізу даних мотиваційно- ціннісного опитувальника. У таблиці 22 ми представили процентне співвідношення уявлень студентів про реальну і ідеальної «насиченості» змісту історичної освіти, виходячи із середнього показника по кожному курсу. В даному випадку, ми не враховували розкид індивідуальних даних, акцентуючи увагу на тенденції розвитку ціннісних позицій студентів 2-5 курсів.

Представления о «насыщенности» содержания исторического образования	2 курс	3 курс	4 курс	.э курс
реальная «насыщенность»,%	91	70	80	85
идеальная «насыщенность», %	50	65	80	90

Як бачимо, уявлення студентів про реальну і ідеальної «насиченості» змісту історичної освіти не узгоджені, стабілізуючись до 4-му курсу навчання. Другокурсники вважають, що зараз їх «перевантажують» історичними знаннями, вміннями, навичками, хоча «наповнюваність» навчального процесу історичним змістом становить 50%. Подібна позиція може бути обумовлена ​​растянувшимся періодом адаптації до особливостей освітнього процесу на історичному факультеті (обробка великої кількості інформації, обгрунтованість роздумів посиланням на джерела тощо). Третьокурсники більш реалістично співвідносять реальну і ідеальну насиченість змісту історичної освіти, але віддають перевагу поєднанню спеціальних та загальноосвітніх знань, умінь, навичок. Зазначена тенденція досягла кульмінації у випробовуваних-четвертокурсників. У них узгоджено проявилися уявлення про реальну і ідеальної насиченості змісту історичної освіти. П'ятикурсники відобразили ті ж уявлення, акцентувавши увагу на більш активне впровадження в професійну підготовку спеціальних знань, умінь, навичок.

Уявлення про реальну і ідеальної «насиченості» змісту історичної освіти

Кореляційний аналіз уявлень про «насиченості» змісту історичної освіти (за критерієм Пірсона) виявив значущі і тісні зв'язки між реальною та ідеальною «насиченістю» у студентів 4-го та 5-го курсів (г5 = 0,68, р <0,01) . Студенти сприймають одержувані історичні знання, вміння, навички як адекватні своєму етапу навчання та цінні для успішного подолання чергового освітнього етапу.

Почасти це підтверджується результатами виконання наступного завдання. За схожим принципом оцінювалося співвідношення максимально можливого і реального меж працездатності студентів 2-5 курсів у сфері одержуваного історичної освіти. Аналіз даних показав, студенти відзначають більш низький рівень реальної працездатності в порівнянні з максимально можливим. В даному випадку, максимально можливий рівень умовно приймається за 100% (це не кращий варіант для обробки даних). Тому ми акцентували увагу на варіативності оцінок працездатності. Найбільш точно спробували представити межі своєї працездатності студенти 3-5-х курсів. Другокурсники, в основному, «відштовхувалися» від 100%, хоча об'єктивно не всі могли його «потягнути». Третьокурсники, продемонстрували більш значиму «включеність» в освітній процес, активізацію реальної працездатності, підвищення її від 1-го до 3-го курсу, при зростаючій тенденції варіативних змін. Студенти- четвертокурсники розвивали ті ж тенденції, відбивши невеликий розрив між реальною та максимальної працездатністю; зафіксовано значний позитивний ріст меж працездатності. У п'ятикурсників відзначений відносний занепад реальної працездатності при негативній спрямованості варіативності меж працездатності, тобто її зниження до випускного курсу. Можливо, це обумовлено втратою інтересу деяких студентів до змісту історичної освіти. До того ж, зменшується число студентів, які охоплюються даними показниками, тобто група п'ятикурсників виглядає досить неоднорідною.

Таким чином, мотиваційні переваги внутрішнього характеру у студентів 2-5 курсів розвиваються в сторону узгодженості бажаної (згодом, схвалюваної) і реальною «насиченості» змісту історичної освіти, підвищення об'єктивності оцінок меж власної працездатності.

Уявлення про релевантної змістовності мотиваційних переваг будуть неповними, якщо не спробувати визначити ступінь їх «прийняття» студентами-істориками 2-5 курсів. Студенти оцінювали в балах (від одного до десяти) ступінь своєї згоди із запропонованими формулюваннями і могли запропонувати і оцінити свою відповідь, тому ми виділяємо в контексті професійно-релевантних відповідей ті, що відображають більш зрілий рівень мотиваційних переваг. Орієнтувалися на наступні критерії: студенти сформулювали професійно-релевантну мотиваційну потреба і / або оцінювали професійно-релевантні формулювання високими балами згоди -7-10 балів.

Таблица 23