2.2. Методики вивчення розвитку дослідницької компетентності та діагностики розуміння історичного тексту.

Набір методик визначався тим, що всі вони доступні у застосуванні, здатні одночасно охопити різні освітньо-вікові групи, адекватні завданням емпіричного дослідження.

При підборі методик вивчення розвитку компонентів дослідницької компетентності студентів-істориків ми спиралися на описані в науковій літературі підходи в дослідженні когнітивного (І.А. Коваленко [66]), метакогпітівного (AM Скотникова [138]), ціннісно-смислового компонентів компетентності (AM Скотникова [138]; О.А.Галстян [27]). Так, в дисертаційній роботі І.А. Коваленко когнітивно операціональні компонент дослідницької компетентності вивчався за допомогою авторських тестових методик [66]. При вивченні регулятивного компонента AM Скотникова [138] використовувала параметр загального рівня саморегуляції, застосовуючи шкалу оцінки функціонального психічного стану (В.І. Чирков, 2003), опитувальник «Стиль саморегуляції поведінки» (В.І. Моросанова, 2004), опитувальника "Локус контролю» (Е. Г. Ксенофонтова, 1999) [138]. Ціннісно-смисловий компонент вивчався OA Галстян за допомогою авторського інтерв'ю, методики К. Замфір в модифікації А. Реана «Мотивація професійної діяльності» [27].

Враховуючи характер критеріїв, що визначають зміст дослідницької компетентності студентів-істориків, використовувані в дослідженні методики можна розділити на дві групи: 1) опублікування, традиційно застосовувані для вивчення виділених компонентів компетентності (частина з них модифікована відповідно до вимог освітньої підготовки студентів); 2) авторські, що відображають специфіку прояви дослідницької компетентності студентів-істориків. Загальна характеристика методик представлена ​​в таблиці 4.

Зупинимося на описі зазначених методик. Когнітивний компонент дослідницької компетентності обумовлений характером організації системи професійно затребуваних знань, умінь, навичок, а також способів і прийомів їх реалізації в діяльності.

Для комплексного вивчення структури історичного знання студентов- істориків ми запропонували випробовуваним виконати тести професійно значущих знань (ТПЗЗ). Тематика ТПЗЗ відповідала розділів курсу «Історія Росії з найдавніших часів до н. XX в. »Та« Історія Росії: XX століття ». Дані тести багато років використовуються викладачами КДПУ ім. К.Е. Ціолковського, отримали позитивні відгуки при проведенні атестації факультету (2009р.). Змістовно вони охоплюють ключові моменти Вітчизняної історії і включають відомі студентам диференційовані завдання, що відрізняються за складністю та характером передбачуваної діяльності.

Методики изучения развития компонентов исследовательской компетентности студентов-историков

Критерии

знать основные исторические факты, определять периоды значительных событий и процессов; указывать характерные признаки исторических процессов, уметь классифицировать исторические события и явления, сравнивать предлагаемые версии и оценки, выявляя сходство и различие; излагать оценки событий и личностей;

грамотность исторической терминологии, умение раскрыть историческую проблему; провести

со

н а

и

о

историографический и библиографический анализы по проблеме исследования; обоснованность исторической аргументации; самостоятельность в формулировании выводов;

тесты

профессионально- значимых знаний (ТГ133)

анализ продуктов

исследовательской

деятельности

(курсовых,

дипломных работ)

с привлечением

контент-анализа

анализ документов

продуктивность освоения дисциплин предметного блока

способность планировать организацию и проведение исследования, выдвигать и развивать гипотезы исследования,

способность формулировать актуальную тему исторических исследований, осознаваемая

последовательность этапов раскрытия исторической проблемы; осознание возникающих трудностей,

выделение своих недостатков и преимуществ на различных этапах исследования; поиск способов их преодоления; определение возможностей расширения и развития направлений исследования;

о ы

СЧ

н о

профессиональная оценка промежуточных и итоговых результатов исследования;

«Прогностическая задача»

«Самоуправление

психическим

состоянием»

задания,

включённые в

методику

диагностики

понимания

исторического

текста

Цен ноет но­ем ы слов ой

мотивация профессионального совершенствования в исследовательской деятельности;

удовлетворение от выполняемой исследовательской деятельности; осознание ценностного содержания исторического исследования и роли исследователя в нём (конкретизация целей, социальной функции, принципов, правил исследовательской деятельности и т.п.); отождествление себя с будущим специалистом в решении профессиональных задач

Методика

определения

мотивационной

направленности

(МОМН)

Мотивационно- ценностный опросник (МЦО)

У складі контрольованих показників поточної та підсумкової підготовки студента-історика були розглянуті: 1) хронологічні знання та вміння; 2) знання фактів; 3) робота з джерелами; 4) опис (реконструкція) історичних подій; 5) аналіз, пояснення змісту і значення історичних подій; 6) порівняння історичних подій та явищ; 7) класифікація історичних подій і явищ як за вказаною ознакою, так і при самостійному виявленні підстав аналізу; 8) обгрунтування історичних версій, аргументація історичних оцінок.

ТПЗЗ складається з трьох частин, в кожній з яких по 9 завдань (всього - 27). Усередині кожної частини присутні завдання різного рівня складності.

Перша частина ТПЗЗ спрямована на активізацію так званого базового історичного матеріалу, що передбачає знання 1) дат, хронології найбільш значних подій і процесів; 2) фактів (місця, обставин, учасників, результатів історичних подій); 3) історичних термінів і понять (приклади кожного типу завдань див. У додатку 2).

Найбільш прості завдання орієнтовані на знання окремих історичних даних (дат, подій, історичних персоналій). Для виконання більш складних завдань студентам потрібно звернутися до відомих логічним прийомам (логічний умовивід), мати уявлення про послідовність історичних періодів.

Завдання першої частини тестів орієнтують студентів на «актуалізацію» історичної інформації. Обробка завдань першої частини тесту полягає в тому, що відповіді випробовуваних порівнюються з бланком правильних відповідей, в результаті чого за кожне збіг нараховується один бал. Відповіді в цих випадках носять однозначний характер. Їх оцінюють як «вірні» або «невірні». Максимум за першу частину тесту можна набрати 9 балів. Чим більше балів набирає випробуваний, тим більше широко у нього представлені базові історичні знання.

Знання окремих дат, імен, понять, запропонованих поза контекстом, формалізує історичне знання і відображає «інформованість» студента, але не здатність адекватно оперувати ним. Друга частина ТПЗЗ включає наступні завдання: 1) визначення хронологічної послідовності подій; 2) співвіднесення двох рядів інформації (дат та імен, подій та імен, явищ і характеризують їх ознак); 3) встановлення пропущеної інформації (дати, назви, імена і т.д.); 4) визначення загального явища, поняття для кількох фактів, імен; 5) угрупування фактів, понять і ін. За вказаною ознакою.

У завданнях на визначення хронологічної послідовності виявляється сформованість загальних уявлень про послідовність історичних періодів. У завданнях на співвіднесення рядів інформації потрібно враховувати різні підстави упорядкування конкретної історичної інформації: об'єктивні, суб'єктивні; відповідні сферам суспільства: політичні, економічні, духовні та т.п. В даному випадку студенту важливо показати послідовність виникнення і розвитку історичних явищ і процесів. У завданнях на угрупування фактів, понять підстави для класифікації можуть бути запропоновані, а можуть встановлюватися студентом самостійно.

Завдання другої частини ТПЗЗ виявляють характер організації історичного знання у студентів. Значущими залишаються вміння виділяти адекватні історичні зв'язки.

Обробка завдань другої частини полягає в тому, що за «повну відповідь» нараховується два бали, при одній помилці - один бал; більше однієї помилки - 0 балів. Чим більше балів набирає випробуваний, тим сильніше виражена структура його історичного знання, тобто студент не просто має уявлення про окремі періоди історії, але і здатний сприймати їх у єдиній логіці історичного розвитку. Максимальна кількість балів за другу частину тіста - 18 б.

Третя частина ТПЗЗ спрямована на виявлення умінь студентів: 1) складати узагальнені характеристики явищ і процесів, 2) робити висновки, давати пояснення і оцінку подій, 3) аргументувати історичні версії і давати їм оцінку.

Завдання на складання узагальнених характеристик явищ і процесів засновані на вмінні систематизувати окремі факти, події, виділяти суттєві характеристики значних історичних процесів (становлення і розвиток держави, соціальних рухів і т.п.), викладати власний погляд на історичну ситуацію.

Завдання на пояснення і оцінку історичних подій пов'язані з пошуком адекватних причинно-наслідкових зв'язків і супутніх їм характеристик історичної ситуації. Студенту важливо не просто виділити суттєві зв'язки, але і вміти аргументувати свій вибір.

Завдання на аналіз і аргументованість історичних версій спрямовані на виявлення позиції випробуваного до історичної проблемі, що отримала різне пояснення і оцінку сучасниками, нащадками, істориками, публіцистами. Запропоновано альтернативні думки. Студенту необхідно оцінити авторитетні думки і сформулювати аргументи на підтримку тієї чи іншої історичної інтерпретації.

У даній частині ТПЗЗ особливо важливо виділити етапи і характерні риси процесів, вказати ключові дати, події, імена. Вибір альтернатив і вагомість аргументації визначається готовністю оперувати логіко-функціональними зв'язками історичної реальності, розглядати прояви історичного життя як поліваріативності, тобто одночасно абстрактні і чуттєво-конкретні.

Обробка завдань третьої частини полягає в тому, що за «повну відповідь» нараховується два бали, при одній помилці - один бал; більше однієї помилки - 0 балів. Чим більше балів набирає випробуваний, тим упевненіше він може оперувати індивідуальною структурою історичного знання, висувати й аргументувати власну позицію. Максимальна кількість балів за третю частину тіста - 24 бали.

Більш докладні інструкції по оцінюванню відповідей наведені в додатку 2 Максимально можливо кількість балів за тести - 51 бал.

Контент-аналіз дослідницьких робіт студентів

Розвиток когнітивного компонента дослідницької компетентності неможливо розкрити без аналізу дослідницьких робіт студентів. За допомогою контент-аналізу отримуємо можливість виявити особливості операционализации професійно значущих навичок і вмінь на послідовних етапах навчання студентів-істориків у ВНЗ. Категорії аналізу дослідницьких робіт студентів були виділені на підставі критеріїв розвитку когнітивного компонента дослідницької компетентності студентів-істориків, зазначених раніше експертами. У числі якісних одиниць контент-аналізу були позначені наступні категорії: грамотність історичної термінології; повнота джерельної бази; змістовність історіографічного аналізу; послідовність розкриття історичної проблеми; відображення релевантних історичних зв'язків. Для кожної з категорій були підібрані відповідні прояви в дослідницькій роботі (табл. 5).

Таблиця 5