Распределение студентов 2-5 курсов по содержанию мотивационных предпочтений

Содержание мотивационных предпочтений	2 курс 35 (100%)	3 курс 35 (100%)	4 курс 35 (100%)	5 курс 35 (100%)
профессионально-релевантные, %	48	59	60	65
в том, числе высокий уровень содержания профессионально- релевантных предпочтений	27	32	38	36
профессионально-иррелеванг}тые,%	52	41	40	35

Дані таблиці 23 вказують на позитивну динаміку розвитку змістовної узгодженості мотиваційних переваг внутрішнього характеру. Другокурсники ще не повною мірою приписують собі професійно-релевантні мотиваційні характеристики,

затребувані в дослідницькій діяльності. Більшість третьокурсників поділяють професійно-релевантні мотиваційні переваги, але лише 32% приймають їх на високому рівні. Студентам 4-го, 5-го курсів властива та ж тенденція, однак, кількість студентів з високим ступенем «прийняття» професійно-релевантної мотиваційної спрямованості не суттєво збільшується в порівнянні з показниками груп студентів третього курсу.

На виявлення стійкості мотиваційних переваг студентов- істориків 2-5 курсів були направлені окремі питання опитувальника. Так, студенту пропонувалося відповісти: «На що він міг би проміняти професію історика?». В цілому, студенти, які не бажають «змінювати» майбутньої професії, використовують реалістичні формулювання, які стосуються змістовної специфіці предмета і своїм нахилам до вивчення історії (30% студентів). 48% відмовляються від професії історика, тобто в них домінують матеріальні та прагматичні інтереси, хоча частина (29%) вважає за необхідне поєднувати можливості самореалізації себе в історичній професії (розробляючи цікаву тему дослідження) і в іншому виді діяльності (для матеріального достатку і т.п.). Таким чином, професійно-релевантні підстави мотиваційних переваг залишаються значущими для студентів, змагаючись з іншими мотивами, переважно матеріального характеру.

Порівняльний аналіз даних показує, що внутрішня мотиваційна спрямованість на розвиток дослідницької діяльності сама по собі не визначає стійкість мотиваційних позицій, особливо на молодших курсах. Прояв внутрішньої мотиваційної спрямованості студентів старших курсів пов'язано з удосконаленням ціннісно-смислових позиції щодо власної дослідницької діяльності [168, с. 84-86]. Студенти розуміють значимість купованого на історичному факультеті досвіду і можливість застосування його в подальшому житті.

Проаналізувавши емпіричні дані методик, спрямованих на вивчення ціннісно-смислового компонента дослідницької компетентності, звернемося до аналізу взаємозв'язків між ними. Був проведений кореляційний аналіз результатів виконання описаних вище методик і виявлено характер розподілу освітньо-вікових груп студентів-істориків.

Наявність внутрішньої мотиваційної спрямованості у студентів не завжди узгоджується з рівнем вираженості ціннісно-смислових позицій щодо дослідницької діяльності. У той же час у студентів з високим рівнем мотиваційної спрямованості зафіксовані значущі і тісні коефіцієнти кореляції з показниками релевантністю ціннісно-смислових позицій. Серед студентів з високими показниками релевантністю ціннісно-смислових позицій переважають студенти з високим рівнем внутрішньої мотиваційної спрямованості (см. Додаток 7).

Дані розподілу студентів 2-го - 5-го курсів за рівнем розвитку ціннісно-смислового компонента дослідницької компетентності в% представлені на рис 4.

Рис. 4. Розподіл студентів-істориків 2-5 курсів за рівнем розвитку ціннісно-смислового компонента дослідницької

компетентності,%

На послідовних етапах освітньої підготовки студентів-істориків збільшується кількість студентів з середнім рівнем розвитку ціннісно-смислового компонента дослідницької компетентності. До старших курсів кількість студентів з низьким рівнем розвитку компонента зменшується майже в два рази-Кількість студентів з високим рівнем ціннісно-смислового компонента незначно (29 - 31%).