29. Основні заходи запобігання травматизму

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» власник розробляє (за участю профспілок) і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, профілактики виробничого травматизму, профзахворювань.

До комплексних заходів належать такі заходи, як організаційні, технічні, санітарно-виробничі, медико-профілактичні. Розглянемо їх докладніше.

Комплексні заходи є основою для складання розділу «Охорона праці» у колективному договорі. У колективному договорі обов'язково повинна бути передбачена сума коштів з фонду соціального страхування від нещасного випадку на підприємстві на виконання цих заходів. Організаційні заходи:

• проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки;

• робота щодо професійного добору;

• здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні заходи:

• модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;

• впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

• придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітного, радіоактивного випромінювання, пилу, газів, шуму тощо;

• улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів;

• реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи:

• придбання миючих та знешкоджувальних засобів, спецодягу тощо;

• організація профілактичних медичних оглядів;

• видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.

30. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві (стосується лише цього питання: все підкреслене є обов’язковим, непідкреслене – викладач може запитувати як додаткове)

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) роботодавець зобов'язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які виникають на підприємстві.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах (незалежно від форми власності, виду економічної діяльності) чи у фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, визначається у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт (майстра, бригадира) та у разі необхідності надати необхідну допомогу потерпілому.

Цей керівник, у свою чергу, зобов'язаний:

• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

• повідомити про випадок роботодавця, керівника профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу, якщо потерпілий не є членом профспілки; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до тяжких наслідків).

Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний негайно:

1) повідомити про нещасний випадок з використанням засобів зв'язку:

• робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

• підприємство, де працює потерпілий, якщо він є працівником іншого підприємства;

• органи державної пожежної охорони — у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

• установу державної санітарно-епідеміологічної служби — у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) утворити наказом комісію з розслідування у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування (в складі комісії:

- керівник служби охорони праці та керівник структурного підрозділу, у якому стався нещасний випадок;

- представник профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки,

- представник Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві) .

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісії включається представник роботодавця.

У разі, коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, розслідування організовує виконавчий орган дирекції Фонду, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи:

- представник Фонду,

- представник місцевої державної адміністрації,

- представник профспілки,

- потерпілий або особа, яка представляє його інтереси.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб з моменту події:

• обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, причетних до нього, та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо);

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці;

• розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 14) у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (додаток 5) у шести примірниках, і передати їх на затвердження роботодавцю.

Нещасні випадки реєструються роботодавцем у відповідному журналі.

Примірник акта форми Н-5 разом з примірником акта форми Н-1 (або форми НПВ), матеріалами розслідування підлягає зберіганню на підприємстві впродовж 45 років, у разі реорганізації підприємства — передається правонаступникові, який бере на облік цей нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства — до державного архіву.

Контроль за розслідуванням нещасних випадків здійснюють:

• органи державного управління,

• органи державного нагляду за охороною праці,

• Фонд державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Громадський контроль здійснюють профспілки, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії з розслідування нещасного випадку зобов'язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалах розслідування. Примірник затвердженого акта форми Н-5 разом з примірником затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) протягом трьох діб надсилаються роботодавцем потерпілому або особі, яка представляє його інтереси.

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, утому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, які повинні фіксуватися відповідно до вимог внутрішнього трудового розпорядку підприємства; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспорті, що належить підприємству;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу роботодавця;

• виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (дії в інтересах підприємства — це дії працівника, які не входять у коло його прямих обов'язків, зокрема надання необхідної допомоги іншому працівникові у піднятті та встановленні важкого пристрою, дії щодо запобігання аваріям, гасіння пожеж тощо);

• подання необхідної допомоги або рятуванні людей;

• надання підприємством шефської допомоги;

• прямування до місця відрядження.

Не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

• за місцем постійного проживання на території польових вахтових селищ;

• під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, устаткування, інструментів, що належать підприємству (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

• унаслідок отруєння алкоголем або наркотичними засобами, а також унаслідок їх дії (інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не пов'язане із застосуванням таких речовин у виробничому процесі або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи;

• під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду.

Нещасні випадки, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час проходження ними виробничого навчання, практики або виконання робіт на підприємстві під керівництвом його посадових осіб розслідуються і беруться на облік цим підприємством. У розслідуванні бере участь представник навчального закладу.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається Міністерством науки і освіти, молоді та спорту України.

Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з працівниками під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному транспорті, що не належить підприємству, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Уразі, якщо:

• роботодавець відмовляється скласти або затвердити акт форми Н-5, Н-1 (НПВ);

• потерпілий (особа, яка представляє його інтереси) не згоден зі змістом акта Н-5. Н-І (НПВ);

• виявилось приховання нещасного випадку, — представник органу Держнаглядохоронпраці має право видавати обов'язкові приписи (додаток 19) для виконання їх роботодавцем або Фондом — у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно.

Нещасні випадки зі смертельними наслідками, групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, а також випадки смерті працівників на підприємстві та зникнення їх під час виконання трудових обов'язків підлягають спеціальному розслідуванню.

Про такі випадки роботодавець передає повідомлення за формою згідно з додатком 13:

• територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцем знаходження підприємства;

• органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

• робочому органу виконавчої дирекції фонду за місцезнаходженням підприємства;

• органу, до сфери управління якого належить підприємство;

• установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, раді гострих професійних захворювань (отруєнь);

• первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією зі спеціального розслідування, що призначається наказом територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньої пригоди. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться спеціальною комісією, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці України.

Кабінет Міністрів України може прийняти спеціальне рішення й утворити комісію з розслідування групового нещасного випадку (аварії, що призвела до нещасних випааків).

При цьому головою спеціальної комісії призначається посадова особа Держнаглядохоронпраці, яка входить до складу комісії, утвореної Кабінетом Міністрів України.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.