- •1. Соціально-економічне значення охорони праці
- •2. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •3. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт підвищеної небезпеки
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •5. Закон України „Про охорону праці"
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •7. Страхування від нещасних випадків. Завдання страхування
- •9. Кодекс законів про працю
- •10. Закон України «Про охорону здоров'я населення»
- •11. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •12. Система стандартів безпеки праці
- •13. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •15. Охорона праці жінок
- •16. Охорона праці підлітків
- •17. Державний нагляд
- •18. Громадський контроль
- •20. Навчання, інструктування й перевірка знань з питань охорони праці.Допуск до самостійної роботи
- •21. Поділ інструктажів за характером і часом. Вступний інструктаж
- •22. Поділ інструктажів за характером і часом. Первинний інструктаж дивись початок попереднього питання.
- •23. Інструктажі. Позаплановий інструктаж
- •24. Повторний та цільовий інструктаж
- •25. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •26. Нещасні випадки на виробництві. Наслідки нещасного випадку
- •27. Алкоголізм і безпека праці
- •28. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •29. Основні заходи запобігання травматизму
- •30. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві (стосується лише цього питання: все підкреслене є обов’язковим, непідкреслене – викладач може запитувати як додаткове)
- •31. Розслідування та облік професійних захворювань та професійних отруєнь
- •32. Промислова електрика
- •33. Статична та атмосферна електрика
- •34. Особливості ураження електричним струмом
- •35. Вплив електричного струму на організм людини
- •36. Види ураження електричним струмом. Електротравми
- •37. Види ураження електричним струмом. Електричні удари
- •38. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •39. Вплив сили струму на організм людини
- •40. Основні випадки ураження струмом
- •41. Безпечні методи звільненняпотерпілого від дії електричного струму
- •42. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки (за небезпекою електротравмування)
- •43. Технічні засоби та способи, які забезпечують електробезпеку
- •45. Захист споруд і будівель від блискавки
- •45. Правила поведінки під час грози
17. Державний нагляд
Відповідно до Закону України «Про охорону праці», контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці на підприємствах здійснюють служби охорони праці, а також державні органи: з нагляду за охороною праці, з питань радіаційної безпеки, з питань пожежної безпеки, з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, громадських об'єднань, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за охороною праці мають право:
безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб, які використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку дотримання Закону;
видавати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків щодо охорони праці;
забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативно-правові акти з охорони праці.
Роботодавець зобов'язаний безоплатно створювати необхідні умови для роботи посадових осіб державних органів з нагляду за охороною праці.
Для контролю за станом охорони праці на підприємстві створюється служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо роботодавцю. Основними завданнями служби охорони праці є:
організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
контроль за дотриманням працівниками вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань охорони праці;
інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.
Працівники служби охорони праці підприємства беруть участь у:
розслідуванні нещасних випадків на виробництві;
організації навчання з питань охорони праці;
проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
Спеціалісти служби охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи за встановленою формою щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Для проведення навчання, інструктажів, семінарів тощо на підприємстві має бути створений кабінет з охорони праці.
18. Громадський контроль
Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
Професійні спілки здійснюють громадський контроль:
за дотриманням законодавства про охорону праці;
за створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов;
за забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
У разі загрози життю або здоров'ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях на період усунення такої загрози.
Профспілки мають право проводити незалежну експертизу умов праці на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань і надавати свої висновки про них.
Якщо на підприємстві відсутні професійні спілки, громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.
Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором термін зі збереженням за ним середнього заробітку.
Уповноважені мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог законодавства про охорону праці та вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення порушень нормативних актів безпеки і гігієни праці.
Не можуть бути знехтувані будь-які законні права та інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їх звільнення з роботи, притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників.
Уповноважені особи діють відповідно до положення про роботу уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке розробляється на підприємстві на підставі типового.
За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці у галузі здійснюють міністерства та відомства.
У галузі освіти — це служби охорони праці Міністерства освіти і науки, обласних управлінь освіти, навчальних закладів, які діють відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховничого процесу в установах і закладах освіти. 19. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно із законодавством.
Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.
Посадові особи підприємств або громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.
