- •1. Соціально-економічне значення охорони праці
- •2. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •3. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт підвищеної небезпеки
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •5. Закон України „Про охорону праці"
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •7. Страхування від нещасних випадків. Завдання страхування
- •9. Кодекс законів про працю
- •10. Закон України «Про охорону здоров'я населення»
- •11. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •12. Система стандартів безпеки праці
- •13. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •15. Охорона праці жінок
- •16. Охорона праці підлітків
- •17. Державний нагляд
- •18. Громадський контроль
- •20. Навчання, інструктування й перевірка знань з питань охорони праці.Допуск до самостійної роботи
- •21. Поділ інструктажів за характером і часом. Вступний інструктаж
- •22. Поділ інструктажів за характером і часом. Первинний інструктаж дивись початок попереднього питання.
- •23. Інструктажі. Позаплановий інструктаж
- •24. Повторний та цільовий інструктаж
- •25. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •26. Нещасні випадки на виробництві. Наслідки нещасного випадку
- •27. Алкоголізм і безпека праці
- •28. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •29. Основні заходи запобігання травматизму
- •30. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві (стосується лише цього питання: все підкреслене є обов’язковим, непідкреслене – викладач може запитувати як додаткове)
- •31. Розслідування та облік професійних захворювань та професійних отруєнь
- •32. Промислова електрика
- •33. Статична та атмосферна електрика
- •34. Особливості ураження електричним струмом
- •35. Вплив електричного струму на організм людини
- •36. Види ураження електричним струмом. Електротравми
- •37. Види ураження електричним струмом. Електричні удари
- •38. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •39. Вплив сили струму на організм людини
- •40. Основні випадки ураження струмом
- •41. Безпечні методи звільненняпотерпілого від дії електричного струму
- •42. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки (за небезпекою електротравмування)
- •43. Технічні засоби та способи, які забезпечують електробезпеку
- •45. Захист споруд і будівель від блискавки
- •45. Правила поведінки під час грози
9. Кодекс законів про працю
Кодекс законів про працю (КЗпП) – головний документ, основний закон національного трудового законодавства, який регулює трудові відносини працівників всіх категорій і спрямований на охорону трудових прав працюючих. Основні вимоги закону:
- “Створення безпечних й нешкідливих умов праці на всіх підприємствах” (ст. 153);
- “Власник або уповноважений ним орган забезпечують безпечні і не-шкідливі умови праці” (ст. 153);
- “Власник або уповноважений ним орган забезпечують систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони” (ст. 153);
- “Проектування виробничих об’єктів, розробка нових технологій, ви-робів виробництва та ін. повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці” (ст. 154);
- “Власник, який створив нове підприємство, зобов’язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл розпочати робо-ту” (ст. 155);
- “Виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, меха-нізмів, устаткування та інших засобів виробництва, а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється” (ст. 156);
- “Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати захо-дів щодо полегшення умов праці працівників, впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки” (ст. 158);
- “Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охорони праці – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання” (ст. 157);
- інші статті Закону.
Працівники реалізують право на працю укладанням трудового договору на підприємстві, в установі тощо. Працівники мають право на:
відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;
здорові й безпечні умови праці;
матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, у разі хвороби, втрати працездатності, а також матеріальну допомогу в разі безробіття;
об'єднання в професійні спілки;
вирішення колективних трудових конфліктів. Умови договорів про працю, які порушують чинне законодавство України про працю, вважаються недійсними.
10. Закон України «Про охорону здоров'я населення»
Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи охорони здоров'я населення в Україні.
За Конституцією України кожен громадянин України має право на охорону здоров'я. Це право передбачає:
життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров'я людини;
безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;
безпечні та здорові умови праці, навчання, побуту і відпочинку;
кваліфіковану медико-санітарну допомогу, до якої входить також вільний вибір лікаря та медичної установи;
матеріальну компенсацію за втрачене здоров'я. Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їхніх прав у сфері охорони здоров'я у спосіб:
створення мережі закладів охорони здоров'я;
надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги;
здійснення державного нагляду в сфері охорони
здоров'я; А встановлення відповідальності за порушення прав
громадян у сфері охорони здоров'я. Громадяни України зобов'язані:
піклуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян; г проходити своєчасно медичні огляди, робити
профілактичні щеплення;
надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які опинилися в умовах, що загрожують їхньому життю і здоров'ю.
Окремо в Законі передбачено охорону здоров'я матері та дитини, неповнолітніх. У статті 65 Закону йдеться про контроль трудового і виробничого навчання та умов праці підлітків.
Держава піклується, щоб виробниче навчання підлітків здійснювалося тільки з тих професій, які відповідають їхньому вікові, фізичному і розумовому розвитку та стану здоров'я.
Трудове і виробниче навчання неповнолітніх здійснюється під систематичним медичним контролем. Медичні огляди працюючих підлітків повинні проводитися не рідше як один раз на рік.
