- •1. Соціально-економічне значення охорони праці
- •2. Мета і завдання предмета «Охорона праці»
- •3. Додаткові вимоги щодо вивчення предмета при підготовці робітників для виконання робіт підвищеної небезпеки
- •4. Основні законодавчі акти з охорони праці
- •5. Закон України „Про охорону праці"
- •6. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •7. Страхування від нещасних випадків. Завдання страхування
- •9. Кодекс законів про працю
- •10. Закон України «Про охорону здоров'я населення»
- •11. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •12. Система стандартів безпеки праці
- •13. Правила внутрішнього трудового розпорядку
- •15. Охорона праці жінок
- •16. Охорона праці підлітків
- •17. Державний нагляд
- •18. Громадський контроль
- •20. Навчання, інструктування й перевірка знань з питань охорони праці.Допуск до самостійної роботи
- •21. Поділ інструктажів за характером і часом. Вступний інструктаж
- •22. Поділ інструктажів за характером і часом. Первинний інструктаж дивись початок попереднього питання.
- •23. Інструктажі. Позаплановий інструктаж
- •24. Повторний та цільовий інструктаж
- •25. Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання
- •26. Нещасні випадки на виробництві. Наслідки нещасного випадку
- •27. Алкоголізм і безпека праці
- •28. Основні причини травматизму і захворювань на виробництві
- •29. Основні заходи запобігання травматизму
- •30. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві (стосується лише цього питання: все підкреслене є обов’язковим, непідкреслене – викладач може запитувати як додаткове)
- •31. Розслідування та облік професійних захворювань та професійних отруєнь
- •32. Промислова електрика
- •33. Статична та атмосферна електрика
- •34. Особливості ураження електричним струмом
- •35. Вплив електричного струму на організм людини
- •36. Види ураження електричним струмом. Електротравми
- •37. Види ураження електричним струмом. Електричні удари
- •38. Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •39. Вплив сили струму на організм людини
- •40. Основні випадки ураження струмом
- •41. Безпечні методи звільненняпотерпілого від дії електричного струму
- •42. Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки (за небезпекою електротравмування)
- •43. Технічні засоби та способи, які забезпечують електробезпеку
- •45. Захист споруд і будівель від блискавки
- •45. Правила поведінки під час грози
33. Статична та атмосферна електрика
Статична електрика — це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, предметах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.
Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини як на виробництві, так і в побуті.
У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:
наливання електризаційних рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуари, цистерни та інші ємкості;
протікання рідини по трубах, ізольованих від землі, або по гумових шлангах (зі збільшенням швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшуються);
очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами, та подібних процесів;
перемішування речовин у змішувачах. Фізіологічна дія статичної електрики залежить від звільненої під час розряду енергії та може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх.
Ці уколи й поштовхи безпечні, тому що сила струму статичної електрики дуже мала. Але такий вплив може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху поблизу незахищених рухомих частин устаткування або падіння з висоти.
Атмосферна електрика — це явище природи, пов'язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків. Різні частини грозової хмари несуть заряди різних знаків.
Найчастіше нижча частина хмари (повернута до землі) буває заряджена негативно, а верхня — позитивно. Тому, якщо дві хмари зближуються різнойменне зарядженими частинами, між ними проскакує блискавка.
Проте грозовий розряд може статися й інакше. Проходячи над землею, грозова хмара створює на її поверхні великі індукційні заряди, і тому хмара та поверхня землі уявляються як дві обкладинки великого конденсатора.
Різниця потенціалів між хмарою і землею досягає величезних значень, що вимірюються сотнями мільйонів вольт, і в повітрі виникає сильне електричне поле. Якщо напруга цього поля стає досить великою, то утворюється блискавка, яка б'є в землю.
Найнебезпечнішим є прямий удар блискавки, оскільки при цьому в каналі блискавки виникає струм силою 200—500 кА, розігріваючи його до +103 ° С.
Зустрічається також кульова блискавка, яка з'являється одночасно з лінійною недалеко від місця її удару. Вона має вигляд вогненної кулі діаметром 10—20см, пересувається горизонтально зі швидкістю кілька метрів за секунду. Зникаючи, кульова блискавка вибухає, що спричинює руйнування та пожежу.
Розряд атмосферної електрики — блискавка — може завдати людині та довкіллю великої шкоди, якщо не вжити заходів щодо захисту від неї й не виконувати правила поведінки під час грози. Особливо небезпечними умовами вважають підвищену вологість повітря, наявність хімічно активного середовища, які руйнують ізоляцію.