31. Розслідування та облік професійних захворювань та професійних отруєнь

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (стаття 25) роботодавець зобов'язаний проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які виникають на підприємстві.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах (незалежно від форми власності, виду економічної діяльності) чи у фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, визначається у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який затверджується Кабінетом Міністрів України.

Цей Порядок поширюється також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Професійний характер захворювання визначається спеціалістами лікувального закладу.

Протягом трьох діб після встановлення діагнозу роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, надсилається повідомлення про професійне захворювання.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться роботодавцем протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням на подальше та притягнути до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Комісія з розслідування зобов'язана:

• скласти програму розслідування причин профзахворювання;

• провести розслідування обставин та причин профзахворювання, скласти акт за формою П-4 (додаток 20).

У цьому акті повинні бути вказані заходи щодо запобігання розвиткові професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також визначена відповідальність підприємства і посадових осіб за виникнення профзахворювання.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного страхування громадян від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання наведено у додатку 18.

Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здійснюють уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, а також професійні спілки через свої виборні органи та представників.

32. Промислова електрика

Промислова електрика — це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті. Промислова електрика виробляється електричними генераторами на електростанціях та гальванічними елементами спеціальних приладів — акумуляторів.

Основними параметрами струму є напруга і сила струму.

Розглянемо деякі величини напруги та випадки їх використання:

> 0—42 В — для індивідуального освітлення і ручного електроінструменту при роботі в небезпечних виробничих зонах;

> 127, 220 В — для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

> 380 В — величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;

> 380 В — 6 кВ — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань та промислового устаткування;

>10—750 кВ — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на далеку відстань.