23. Основні методи інтродукції та акліматизації рослин

основні методи інтродукції рослин (методи кліматичних аналогів, флорогенетичного та еколого-історичного аналізів, філогенетичних комплексів та еколого-статистичний метод)

Методи інтродукції рослин:

1 метод – метод кліматичних аналогів

2метод – метод родових комплексів

3метод – філогенетичний метод інтродукції

4метод – метод агро-кліматичних аналізів

5 метод - метод еколого – історичний та флоро-генетичний

И. В. Мичурин считал одним из методов акклиматизации растений выращивание экзотов из семян. Он основывался на том, что растения, выращенные из семян, лучше приспосабливаются к условиям среды, чем готовые саженцы, перенесенные из других районов. Этот метод широко используется в ботанических и дендрологических садах, а также при выведении интродуцируемых древесных растений в лесные культуры.

Вторым методом акклиматизации древесных растений И. В. Мичурин считал постепенный ступенчатый перенос. Его опыт постепенного переноса культуры абрикоса дал хорошие результаты. Этот метод широко используется в озеленительных работах. Он должен найти широкое применение в лесокультурной практике, когда семена экзотов собирают в районе их культивирования, наиболее близко отстоящего от данного места культуры. Вышеприведенный пример с акацией белой подтверждает возможность использования этого метода для лесокультурных целей.

Наиболее действенным методом акклиматизации древесных растений И. В, Мичурин считал гибридизацию. Плодотворность этого метода подтверждена советскими селекционерами, добившимися «осеверения» серебристых пирамидальных тополей (в Москве А. С. Яблоковым, на Среднем Урале Н. А. Коноваловым и др.). Особенно успешные результаты были получены И. В. Мичуриным и другими селекционерами с плодовыми культурами.

Методы интродукции растений П.И.Лапин (1974) предлагает разделить на следующие группы: предварительное изучение и выбор исходного материала для интродукции; мобилизация исходного материала; освоение растений при интродукции; подведение итогов интродукции. Предварительное изучение и выбор исходного материала для интродукции можно вести одним из методов, перечисленных выше, либо используя элементы каждого из них. Мобилизацию исходного материала для интродукции осуществляют сбором в экспедициях.

Акліматизація можлива двома шляхами: 1) зміною обміну речовин організмів. Такого роду зміни ( модифікації ) не успадковуються і визначаються нормою реакції організму. В цьому випадку відбувається натуралізація (наприклад, багато злісних і карантинних бур'янів і шкідники, що мають широку норму реакції генотипу і що вільно поширюються по планеті). При цьому генетична структура популяції або вигляду не змінюється; 2) зміною генетичної структури вигляду. Це — достеменна А. Чинником, що визначає генетичну структуру вигляду і що обумовлює А., є природний відбір . В онтогенезі А. визначається багатством генофонду популяції. Деяке значення при А. мають спонтанні мутації, але частота їх невелика. А. відбувається при переселенні організмів в нові для них райони або місця, де вони раніше були винищені ( реакліматизація ) 

24.Методи оцінки та прогнозу успішності інтродукції деревних рослин

Інтродукційне прогнозування є першим етапом інтродукції рослин, на якому виявляються вимоги рослин до еколого-ценотичних умов і, як наслідок цього, визначаються шляхи та методи інтродукції.

В основі інтродукційного прогнозування знаходяться три джерела інформації про майбутнє:

1) оцінка майбутньої події на основі досвіду, аналогії з відомими явищами та процесами;

2) умовне продовження у майбутнє тенденцій, закономірностей, які виявлені у минулому;

3) модель майбутнього стану явища чи системи, що побудована на основі дослідження закономірностей їх розвитку.

Ці три джерела інформації про майбутнє визначають і три основні способи прогнозування: 1) екстраполяція та інтерполяція; 2) моделювання; 3) експертні оцінки.

На сьогодні існує більше 150 методів прогнозування наслідків дії екологічних факторів на стійкість та особливості функціонування живих організмів (Большаков, 1983). Всі вони вкладаються у наведену градацію способів прогнозування, проте, не всі з них можуть бути використані в інтродукційному прогнозуванні.

Наведені способи прогнозування не включають найпоширенішу на сьогоднішній день в інтродукції рослин групу методів, що отримала назву "випадковий пошук". До цієї категорії належить метод "проб та помилок", який розглядається нами як приклад недосконалої організації інтродукційного процесу і не належить до наукових методів прогнозування.

Наукове прогнозування являє собою фундаментальний зміст інтродукції рослин (Гродзінський, 1984) та підвищує імовірність успішного відбору інтродукційного матеріалу при найменшій витраті часу, зусиль та коштів на пошукову роботу.